6. Заперечення проти дій судді

Суть. Заперечувати дії судді, що не відповідають вашим інтересам.

Використання. Відповідно до ст. 162 ЦПК України, в разі заперечень будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, свід­ків, експертів, перекладачів проти дій головуючого ці запере­чення заносяться до протоколу судового засідання і питання вирішується всім складом суду.

Якщо справа розглядається одноособове, то заперечення вирішуються суддею, при цьому, як правило, суддя думки не змінює.

Потрібно намагатися, щоб кожне заперечення заносилося до протоколу. Якщо секретар цього не робить,- треба наполя­гати. Заперечення можуть бути використані для наступного оскарження рішення суду. Декілька заперечень, особливо як­що вони надійшли від різних осіб, дають підстави для вияв­лення порушення закону під час розгляду справи або суб'єктивізм у судді.

7. Зауваження на протокол судового засідання

Суть. Протокол судового засідання фіксує хід судового за­сідання, пояснення сторін, показання свідків та інші суттєві обставини. Якщо вони відображені неправильно, помилки та неточності потрібно усунути.

Застосування. Інші особи, зокрема судді апеляційного су­ду, дізнаються про хід розгляду справи саме з протоколу. За­фіксована у ньому інформація має надзвичайно важливе зна­чення для сторін. Окремі засоби доказування,- показання свідків, пояснення сторін, роз'яснення експерта більше ніде, крім протоколу, сліду не залишають. Якщо ці дані зафіксовано неправильно або неповно то вони втрачаються. Є лише один спосіб їх зберегти – подати зауваження на протокол.

Відповідно до ст. 200, 201 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених в протоколі неправильностей або непов­ноти викладу.

Таким чином, передбачено дві підстави для зауважень до протоколу:

1) неправильність викладу - тобто, спотворення фактів, що мали місце під час процесу;

2) неповнота змісту -відсутність у протоколі певних фактів.

У зауваженнях потрібно зазначити, які саме факти не зафік­совані у протоколі, або у чому полягає саме неправильність, запису.

Головуючий розглядає зауваження на протокол і, на під­твердження згоди з зауваженнями, посвідчує їх правильність.

У разі незгоди головуючого з поданими зауваженнями, во­ни вносяться на розгляд судового засідання у тому ж складі суду, який розглядав справу. В необхідних випадках виклика­ються особи, які подали зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правиль­ність зауважень або відхиляє їх. Якщо справа розглядалась суддею одноособове, він розглядає зауваження на протокол так само одноособове. Зауваження на протокол у всіх випад­ках приєднуються до справи.

Зауваження на протокол повинні бути розглянуті протягом п'яти днів з дня їх подання.

8. «Замовчування» помилок судді

Суть. Не треба реагувати на процесуальні порушення та помилки судді під час розгляду справи, щоб потім оскаржити рішення.

Застосування. Підставою для скасування рішення суду є не лише порушення норм матеріального права, тобто, непра­вильне вирішення справи, але й процесуальні порушення, тобто, неправильний розгляд справи. Суддя, як правило, не піде на «дрібні» порушення, якщо буде знати, що рішення точ­но буде оскаржуватися. Отже, цей прийом застосовується у безконфліктній ситуації.

У практиці зустрічаються такі порушення:

1) не ознайомлення осіб із їх правами;

2) неправильне повідомлення про час та місце розгляду справи;

3) ігнорування клопотань;

4) постановления немотивованих або недостатньо мотиво­ваних ухвал;

5) неповнота протоколів судового засідання;

6) ухилення від залучення перекладача;

7) порушення строків розгляду справи та ін.

Окремі із цих помилок суддя допускає з мовчазної згоди або з потакання сторін. Наприклад, відповідно до ст. 17 ЦПК України, суддя зобов'язаний роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їх права та обов'язки, тобто прочитати ст. 99 ЦПК України. Замість цього, заради економії часу, він питає: «Права свої знаєте?» Сторони на знак згоди кивають головою і суддя їх не зачитує.

Інший приклад. Замість надсилання повісток, секретар від імені судді дзвонить і повідомляє про час розгляду справи. Якщо сторона починає обурюватися з приводу порушення встановленого порядку повідомлення, секретар може надісла­ти повістку. Якщо сторона промовчить і не прийде у суд, то матиме цим можливість скасувати рішення суду, оскільки не була повідомлена про час розгляду справи.