2.2.5. Фінансування фізичної культури і спорту

Із зміцненням здоров'я громадян країни тісно пов'язане фізичне виховання дітей, підлітків, дорослого населення. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру. Спорт – органічна частина фізичної культури, особлива сфера виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:

а) державні програми підготовки резерву та складу національних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;

б) державні програми з інвалідного спорту та реабілітації;

в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості. За рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються видатки державних програм розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

Видатки по галузі фізичної культури і спорту за 2011 рік склали 812,4 тис.грн., в тому числі: заходи з фізичної культури і спорту за 2011 рік профінансовані в сумі 125,3 тис.грн. та утримання ДЮСШа – 634,8 тис.грн. . Надано дотацію на утримання спортивної школи „Колос” в розмірі 320,1 тис.грн., на проведення навчально-тренувальних зборів і змагань, які проводяться громадськими організаціями спрямовано 3,0 тис.грн.. На утримання громадських фізкультурно – спортивних організацій в 2011 році направлено 45,0 тис.грн. (апарату районної ради ФСТ „Колос”).

В 2011 році на видатки міського центру фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх" спрямовано 7,3 тис.грн. У зв'язку з обмеженими коштами оплата праці працівникам центру не проводилась за згодою сторін (0,5 ставки керівника та 0,25 –спеціаліста ). Проведені заходи на 7274 грн.

Розділ 3. Побудова економіко-математичної моделі

3.1. Підготовка до побудови математичної моделі

Прогнозування соціально-економічного розвитку є важливим розділом економічної науки, покликаним забезпечити державні органи влади, громадськість та суб’єкти економічної діяльності інформацією про розвиток економіки, а також пов’язаних з нею соціальних процесів. Загальними поняттями, що об’єднує всі різновиди отримання інформації про майбутнє, є передбачення, яке поділяється на наукове (засноване на знанні закономірностей розвитку природи, суспільства, мислення) та інтуїтивне (засноване на передчуттях людини, життєвому досвіді, аналогіях, прикметах).

Прогнозування (від грецького – знання наперед) – це вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку. Воно має дати відповідь на запитання: чого найбільш імовірно слід очікувати у майбутньому; яким чином необхідно змінити умови, щоб досягти бажаного стану об’єкта у майбутньому? Прогнозування є з’єднувальною ланкою між теорією і практикою у всіх сферах життя суспільства.

Прогнозувати можна лише те, що змінюється або в часі, або в просторі і лише окремих постійних величин, які не змінюються в просторі і часі. Для того, щоб цей процес був надійним, мають бути наявні такі чинники:

• необхідна і достатньо повна інформація за обсягом, змістом, структурою;

• достатньо високий рівень вірогідності інформації;

• порівнянність даних, тобто можливість зіставляти їх у часі за кількісними і якісними показниками;

• наявність незалежних каналів надходження найважливішої інформації;

• своєчасність надходження і видачі інформації.

Завдання прогнозування полягає в тому, щоб з окремих явищ та фактів, які лежать на поверхні, скласти картину їх внутрішньої взаємодії та руху.

Отже, всі види прогнозування можна розглядати як додаток до методів аналізу об’єктивних процесів і дослідження тенденцій їх розвитку.

Динамічні процеси, що відбуваються в економіці найчастіше проявляються у вигляді ряду послідовних, розташованих у хронологічному порядку, значень того чи іншого показника, котрий, змінюючись, відображає хід розвитку економічних явищ. Ці значення можуть бути використані для обґрунтування (або спростування) різних моделей соціально-економічних систем. На їх основі розробляють прогнозуючі моделі.

Прості парні лінійні регресійні моделі встановлюють лінійну залежність між двома змінними, наприклад, витратами на рекламу та обсягом продукції, що виробляється; витратами на споживання та валовим національним продуктом.

При цьому одна із змінних вважається залежною змінною (показник) (у) та розглядається як функція від незалежної змінної (фактор) – (х) .

Побудуємо лінійне рівняння регресії:

(3.1)

, - невідомі параметри, які необхідно обчислити.

Невідомі параметри , обчислюються з системи рівнянь:

(3.2)

Розв’язок цієї системи дає найкращі значення шуканих параметрів , :

(3.3)

Необхідно провести кореляційний аналіз, який дозволяє кількісно оцінити тісноту зв'язку між показником У і фактором X. Наявність і кількісну характеристику зв'язку між ознакою і фактором можна визначити за допомогою коефіцієнта кореляції: Коефіцієнт кореляції визначає тісноту (щільність) між X та У. Величина коефіцієнта кореляції змінюється в межах від -1 до 1. Знак показує напрямок зв'язку (якщо знак "+", то зв'язок прямий; якщо знак "-", то зв'язок зворотній). При R_ху прямуючому до 1 або -1 має тісна (сильна) лінійна функціональна залежність між X та У: при R_ху прямуючому до 0 зв'язок між X та У відсутній.

(3.4)

Далі необхідно дослідити статистичну значущість коефіцієнта детермінації за допомогою F-критерію:

(3.5)

Порівнюємо обчислене значення . із табличним значенням . Табличне значення _і знаходиться в таблиці F-критерію для рівня значущості α=0,05 і ступенів вільності k₁=m=1, k₂=n-m-1. Якщо > , то коефіцієнт детермінації статистично значимий і включені в регресію фактори достатньо повно пояснюють стохастичну залежність змінних. У протилежному випадку коефіцієнт детермінації статистично не значимий.

Обчислюємо:

(3.6)

Залишкова дисперсія показує, на скільки розрахункові значення залежної змінної близькі до фактичних.

(3.7)

Гіпотеза про рівень значущості зв'язку між залежністю і незалежною змінними перевіряється за допомогою F-критерію:

(3.8)

Знову перевіряємо отримане значення F-критерію із табличним значенням для рівня значущості α=0,05 і ступенів вільності k₁=m=1, k₂=n-m-1. Якщо > , то гіпотеза про істотність зв’язку між залежною і незалежною змінними розглядуваної моделі підтверджується.