65. Призначення, склад, принцип роботи генератора

Автомобільний генератор - пристрій, що забезпечує перетворення механічної енергії обертання колінчастого вала двигуна автомобіля в електричну. Автомобільний генератор використовується для зарядки автомобільного акумулятора, а також для живлення електроспоживачів, таких як система запалювання, автомобільна світлотехніка, бортовий комп'ютер, система діагностики та інші. До автомобільних генераторів висувають високі вимоги по надійності, оскільки генератор забезпечує безперебійну роботу більшості компонентів сучасного автомобіля.

Генератор на ЗІЛ-131 встановлений праворуч в передній частині двигуна. Він призначений для живлення електричної енергії всіх споживачів (крім стартера) і заряджання акумулятора. На ЗІЛ-131 встановлений генератор змінного струму марки Г-287 Б. Технічна характеристика генератора: Генератор - трифазна синхронна електрична машина з електромагнітним збудженням і вбудованим випрямним блоком. Марка-Г-287 Б Номінальна напруга В-14 Номінальна сила струму, А 80 Максимальна частота обертання ротора, об / хв - 5000 Струм збудження, А 3,5

Генератор кріпиться вгорі в передній його частині в розвалі блоку циліндрів і прикріплений двома лапами до кронштейну, а третьою - до натяжної планки, приводиться в обертання двома клиновими ременями від шківа колінчастого вала з регулюванням натягу ременя.

66. Призначення, склад, принцип роботи акб

Автомобільний акумулятор (для стислості може називатися АКБ) - тип електричного акумулятора, застосовуваний на автомобільному або мототранспорті. Використовується для пуску двигуна, а також для забезпечення електроенергією споживачів при непрацюючому двигуні або несправному генераторі.

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлена ​​АКБ марки 6СТ-90ЕМ. Вона встановлена ​​в ніші під кабіною на лівому лонжероні рами і призначена для живлення стартера під час пуску двигуна, забезпечення електричною енергією інших споживачів при непрацюючому генераторі, а також, коли включені споживачі, перевищують потужність генератора. Технічна характеристика: стартерная, свинцево-кислотна, ємністю 90 А ч.

67. Призначення, склад, принцип роботи Лебідки

Лебідка - механізм, тягове зусилля якого передається за допомогою каната, ланцюга, тросу чи іншого гнучкого елемента від приводного барабана. Привід лебідки може бути ручним, електричним, від двигуна внутрішнього згоряння. Призначається в основному для підйому вантажу по вертикалі, але іноді використовується і для переміщення вантажу по горизонталі. Звичайна лебідка з електроприводом складається з електродвигуна, редуктора, барабана, рами, гальмівної системи. У разі необхідності деякі лебідки поєднують з поліспастом. В залежності від виконання лебідки можна поділити: за типом тягового органа-на канатні і ланцюгові; за типом установки-на нерухомі (закріплені на підлозі, стіні, стелі) і пересувні (на візках, що пересуваються по підлозі або по підвісних шляхах); по числу барабанів-на одно-, двох-і багатобарабанних лебідки; за типом барабана-на нарізні, гладкі й фрикційні.

Тип: Горизонтальна, з черв'ячним редуктором і автоматичним гальмом; встановлена ​​на передньому кінці рами автомобіля Привід лебідки: карданним валом від коробки відбору потужності, встановленої на люку коробки передач Передавальне число редуктора лебідки: 31 Тягове зусилля лебідки, що обмежується запобіжним штифтом (на середньому радіусі намотування троса на барабан), не більше, кН (кгс): 50 (5000) Довжина троса, м: повна 72, робоча 65