Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВСТУПНИЙ МВСП UPD.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
505.31 Кб
Скачать

65. Близькосхідне врегулювання у 80-і рр. Хх ст.

Трансформація субрегіональної системи – Єгипет опиняється в ізоляції. Географія ар-ізраїльського протистояння розширюється за рахунок перенесення палестино-ізраїльського протистояння на територію Лівану. Починаючи з кінця 60-х ОВП створює бази на території пд. Лівану для здійснення диверсій проти Ізраїлю. 1978 – Ізраїль окуповує Пд. РБ ООН ухвалює резолюцію про виведення ізраїльських військ та створення між нар сил спостереження. Нове загострення відносин у 1981 році. Ізраїль наважується на операцію «Мир в Галілеї» за підтримки США. Мета: витіснення ОВП, заключення з Ліваном договору, витіснення Сирії з Лівану. Унаслідок військових дій ліквідовано головну базу сил палестинського руху опору, що розміщувався на ліванській території.

План Фахда (Саудівська Аравія) 7 серпня 1981 р.

- вихід Ізраїлю з усіх окупованих територій 1967 року

- ліквідація єврейських поселень

- передача Зх берега Йордану та сектору Газа під опіку ООН на перехідний період, не перевиує кількох місяців

- утворення палестинської держави у Східному Єрусалимі

План викликав гостру дискусію. Однак, ухваливши план, ЛАД виявилася неспроможною його ефективно реалізувати.

План Рейгана 1982 року – асоціація Західного берега та сектору Газа з Йорданією на правах автономії.

1987 р. - Початок палестинського повстання - так званої інтифади - на Західному березі Йордану й у секторі Газа. Спочатку мирна, з кінця 80-х – радикалізація.

Актуалізація палестинської проблеми: 2 події:

- липень 1988 року – заява кор. Йорданії Хусейна про право палестинців на власну державу. Припиняє зв’язки із Західним берегом, що був окупований у 1967 році.

- лист 1988 року – 19 сесія Палестинської ради проголосила створення палестинської держави + визнання усіх резолюцій ООН по палестинському питанню. Дали згоду на переговори з Ізраїлем, офіційно засудили тероризм.

Початок 89 року – план Шаміра – діалог з ОВП неможливий, проти створення палестинської держави.

Жовтень 89 р план Бейкера (держсекретар США) – земля в обмін на мир + крок за кроком + переговори між Ізраїлем та ОВП. Застереження Ізраїлю: діалог з представниками ОВП виключається, єдине питання – організація виборів на окупованих територіях.

Бачимо 3 шляхи урегулювання: американський , арабський та ізраїльський.

66. Режим нерозповсюдження ядерної зброї в пост біполярний період.

СНО 1 (1600, 6000, обумовлено боєголовки на елементи тріади) підписаний липень 1991, вступив у силу 5 гр 1994 року. Реализация договоренностей была затруднена из-за непредсказуемо развивавшихся событий в СССР. Правопреемником СССР в декабре 1991 года стала Россия. В мае 1992 года в Лиссабоне был подписан дополнительный протокол, в соответствии с которым к договору присоединились: Украина, Казахстан и Беларусь. Правонаступничество по СНВ + обязательство присоединиться к ДНЯЗ как безядерное государство.

СНО 2 (3-3.5 тис) подписан Джорджем Бушем и Борисом Ельциным в январе 1993. Договор запрещает использование баллистических ракет с разделяющимися головными частями. Повна ліквідація тяжких ракет, нове зарахування по бомбардувальниках – 1Б – реальна к-ть зарядів. 1997 рік – Нью Йоркські домовленості – Рос-США – мали обмежити нац. протиракетну оборону США – у США не ратифіковані – провал СНО 2.

Договор о сокращении стратегических наступательных потенциалов (СНП) 2002 г. (боєголовки 1700-2200) Договор о СНП вступил в силу 1 июня 2003, срок его действия истекает 31 декабря 2012.

Содержание:

-Не оговорены условия постоянных взаимных проверок;

- боеголовки могут быть помещены в хранилище и позже восстановлены;

-Каждая сторона вольна в выборе структурі ядерного потенциала

-Отказ от уничтожения боєголовок индивидуального наведения (СНО 2)

СНО 3

Подписан 8 апреля 2010 года в Праге и вступил в силу 5 февраля 2011 года. Рассчитан на 10 лет с возможной пролонгацией по взаимной договорённости сторон на 5 лет.

-сокращение ядерных боезарядов до 1550 единиц, носителей розгорнутих— до 700 единиц. І розгорнутих і не розгорнутих – 800. (100 – возвратка).

- повернення до формули 1 боєзаряд – 1 ракета

- підтвердження взаємозв’язку з ПРО.

Россия требовала «увязать» подписание договора с отказом от строительства элементов системы ПРО США в Восточной Европе. 17 сентября Барак Обама объявил, что США отказываются от планов размещения стационарной радарной установки в Чехии и ракет-перехватчиков в Польше в пользу усиления уже имеющихся в Западной Европе средств противоракетной обороны и военно-морской группировки в Средиземном море.

! крилаті ракети як не підпадали так і не підпадають

! Застереження США – договір не може сковувати модернізацію

Функції ЯЗ: створення ядерної парасольки, інструмент глобального впливу, має ефект стримування та залякування, функція збереження політичних режимів.

В 1995 безстроково було пролонговано ДНЯЗ,(185 учасників, діє з 1968) за яким ЯЗ можуть володіти лише 5 „Ядерних Держав” – США, Росія, ВБ, Франція, Китай, але дозволяються „мирні ядерні вибухи”.

В 1996 році підписано Договір про Всебічну Заборону Ядерних Випробувань (включно мирних) (ДВЗЯВ), підписали 5 Я.Д. та Ізраїль, але не підписали Індія, Пакистан, Пн. Корея і не ратифікували США, Росія, Китай => не діє.

Ірак – підозри послужили приводом до війни 2003.

Іран –1967 – перший реактор, - від США. З 2005 – Ахмадінеджад - стрімке погіршення відносин з заходом. Заплатив за присутність на яд випробуваннях КНДР. Підтримують Рос, КНР, Сирія, Іран.

Індія – активно випробовувала ЯЗ та засоби доставки в 1997-98 роках.

Пакистан – в 1998 випробовував засоби доставки ЯЗ та провів 5 підземних вибухів.

Пн. Корея – вийшла з ДНЯЗ в 1993, оголосила себе ядерною державою у 2005 році. У 2006 і в 2009 роках КНДР провела підземні ядерні випробування, які викликали протести з боку міжнародного співтовариства.

Група ядерних постачальників Участниками являются 46 государств. Целью Группы является предотвращение распространения ядерного оружия посредством реализации каждым из государств-участников на национальном уровне контроля за экспортом ядерных и имеющих отношение к ядерной деятельности материалов, без создания препятствий международному сотрудничеству в области мирного использования атомной энергии