55. Корейська війна.

З 1910 по 1945 р. Корея була японською колонією. З поразкою Японії у війні Корея була звільнена. По міжсоюзницьких угодах, капітуляцію японських військ на північ від 38 паралелі приймали радянські збройні сили, на південь - американські.

Каїрська конференція 1943 - положення про право Кореї на самовизначення і незалежність (пропоз Чан Кайші)

Після звільнення від японського коло­ніального гноблення Корею було розділено по 38-й паралелі внаслідок окупації північної частини військами СРСР, а південної — війсь­ками США. Військові адміністрації СРСР та США розпочали формування в своїх зонах від­повідальності органів місцевої влади. У травні 1948р. вибори на Півдні - сформований уряд, який претендував на наступництво Тимчасо­вого уряду Кореї в імміграції, тобто на пред­ставництво всього корейського народу. Його очолив Лі Син Ман. 15 серпня 1948р. - утворення РК. У серпні 1948р. північно-корейськими політичними організаціями на терито­рії всієї Кореї були проведені вибори до Вер­ховних народних зборів, а у вересні проголошено утворення КНДР. Її лідер – Кім Ір Сен – сформував уряд, який заявив, що виступає єдиним законним представником корейського народу. Таким чином, у 1948р. на Корейському півострові де-факто оформилися дві держави: КНДР та РК, які були зорієнтовані відповідно на СРСР та США. Претензії урядів обох держав на законне представ­ництво всього корейського народу, жорстка ідеологічна конфронтація між ними призвели до військового протистояння, яке невдовзі переросло у міжкорейську війну.

Незважаючи на вивід з Корейського півострова в 1948-1949 р. радянських й американських військ, напруженість у відносинах між двома корейськими державами зростала. 1950 р. Сталін дав згоду на наполегливі звернення Кім Ір Сена про проведення наступальної воєнної операції проти Південної Кореї.

25 червня 1950р. відбулися бої в районі 38-ої паралелі, в результаті яких північно-корейська армія розгромила війська РК, роз­горнула наступ на Сеул, за 3 дні оволоділа ним. 25 червня 1950р. засіданні Ради Безпеки ООН, що проходило за відсутності представника СРСР, була прий­нята резолюція, яка звинувачувала КНДР в агресії і зобов'язувала її відвести свої війська за 38-у паралель (представник СРСР був відсутній на знак протесту проти присутності в ООН та РБ представника Республіки Китай, а не Китайської Народної Республіки, яку на той час ще не визнавали західні держави).

27 червня 1950р. Президент США Г. Трумен віддав наказ збройним силам США вступити у воєнні дії на Корейському півострові на боці РК. Того ж дня РБ ООН прийняла резо­люцію, яка закликала членів ООН надати допомогу РК. 1 липня 1950р. в Південну Корею почали прибувати війська США і 15 інших країн. Командувач - генерал Д. Макартур.

1 жовтня 1950р. війська ООН і РК перейшли 38-у паралель і на кінець жовтня, фактично розгромивши армію КНДР, підійшли до кордонів Китаю.

З 25 жовтня 1950р. у бойові дії на боці КНДР вступили китайські добровольчі з'єднання, 25 листопада 1950р. вони разом з рештками армії КНДР перейшли в контрнаступ і протя­гом місяця звільнили всю територію на північ від 38-ої паралелі, а 4 січня 1951р. знову заволоділи Сеулом. Перегрупувавшись, війська ООН у свою чергу перейшли в контрнаступ і 14 березня 1951р. звільнили Сеул та вийшли на 38-у паралель. Фронт стабілізувався.

СРСР та США - пошук шляхів уре­гулювання конфлікту. Переговори про перемир'я розпо­чалися в липні 1951р. і продовжувалися 2 роки. 27 липня 1953р. була підписана угода про перемир'я між коман­дуванням військ ООН, з однієї сторони, і пред­ставниками КНДР і китайських народних доб­ровольців — з іншої. Лі Син Ман відмовився підписати угоду про перемир'я, наполягаючи на продовженні війни «до переможного кінця».

Корейська війна засвідчила неможливість вирішення корей­ської проблеми силовими методами і продемон­струвала об'єктивну небезпеку в ядерну епоху переростання будь-якого конфлікту в зіткнення між ядерними державами. 53 – амер – південнокор договір про взаємну оборону. 61 – Пн Кор з КНР та СРСР.