
- •1.Версальсько-вашингтонська система мирних договорів.
- •2. Еволюція взаємин Україна-нато.
- •3. Еволюція зовнішньої політики кнр 50-80-і рр..
- •4. Україна в регіональних організаціях.
- •5. Формування ялтинсько-потсдамської системи мв, її витоки та базові засади
- •6. Проблема контролю над ядерними озброєннями та роззброєння на початку ххі ст.
- •7. Брест-Литовська конференція і підписання мирних договорів з Радянською Росією та Україною.
- •8. Проблема реформування оон.
- •9. "Німецьке питання" після Другої світової війни.
- •10. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії. Створення асеан та її діяльність.
- •11. Проблема та етапи розширення Європейського Союзу.
- •Копенгагенські критерії
- •Політичні критерії
- •Економічні критерії
- •22 Січня 1919 року - акт злуки унр та зунр.
- •13. Об’єднання Німеччини та його наслідки.
- •14. Косовська проблема в міжнародних відносинах.
- •15. Україна в Чорноморсько-Каспійському регіоні.
- •16. Криза та розпад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
- •17. Завершення “холодної війни ” та блокового протистояння. Еволюція відносин між Україною та Росією.
- •1. "Про статус і умови перебування Чорноморського флоту рф на території України".
- •2. "Про взаєморозрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту рф на території України".
- •18. Радянсько-американські відносини у 60-70-і рр.. Хх ст.
- •19. Нато у 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст. Проблеми реформування та еволюція.
- •20. Місце та роль обсє в європейській політиці.
- •21. Україна в процесі ядерного роззброєння.
- •22. Проблема близькосхідного врегулювання на початку ххі ст.
- •24 Червня 2002 р план Буша «дорожня карта»:
- •23. Дії сша та нато в Афганістані: причини та наслідки.
- •24. Політика сусідства єс та «Східне партнерство».
- •25. Паризька нарада країн-учасниць нбсє. Договір про звичайні збройні сили в Європі.
- •26. Інтеграційні процеси в Західній Європі в 70-80-і роки
- •27. Становлення пост-біполярної системи мв. Її основні характеристики.
- •28. Еволюція доктринальних засад зовнішньої політики срср.
- •29. Створення та еволюція Європейського Союзу
- •30. Мирне врегулювання в Європі та на Далекому Сході після Другої світової війни.
- •31. Інтеграційні процеси в Латинській Америці у 80-і роки хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •32. Проблеми ядерної зброї на Корейському півострові.
- •33. Суецька криза.
- •34. "Нова східна політика" фрн.
- •35. Еволюція зовнішньої політики Російської Федерації.
- •36. Становлення блокового протистояння в Європі після Другої світової війни.
- •37. Мюнхенська угода. Політика "умиротворення агресора".
- •38. Війна сша у в’єтнамі: причини та наслідки.
- •39. Проблема розширення нато на Схід.
- •40. Режим чорноморських проток. Етапи створення та сучасність.
- •41. Арабо-ізраїльське протистояння у 60-70-і рр.
- •42. Пакт Молотова - Ріббентропа та політика срср щодо країн Балтії у 1939-1940 рр.
- •43. Карибська криза
- •44. "Нове політичне мислення" у зовнішній політиці срср.
- •45. Американо-китайські відносини в 70-80-і рр.. Хх ст.
- •5) 1969-1978 – Зближення з західними країнами
- •6) 1978 – Кінець 80-х (89?)
- •4 Грудня 1982 р. – 4 конституція. Основні елементи зп Китаю:
- •46. Формування антигітлерівської коаліції.
- •47. Еволюція європейської інтеграції України.
- •48. Врегулювання конфліктів на Африканському континенті в пост біполярний період.
- •49. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •50. Кіпрська проблема в міжнародних відносинах.
- •51. Американо-китайські відносини в 90-і рр. Хх ст. – на поч.. Ххі ст.
- •52. Міжнародне врегулювання в колишній Югославії: етапи та наслідки.
- •IV етап (лютий 1994 – грудень 1995)
- •V етап (січень 1995 – червень 1999)
- •53. Снд та Україна.
- •54. Радянсько-американські самміти у другій половині 80-их – початку 90-их рр.
- •55. Корейська війна.
- •56. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Гельсінський Заключний Акт.
- •57. Еволюція зовнішньої політики сша в постбіполярний період.
- •58. Ліга арабських держав: створення, еволюція та роль в міжнародних відносинах.
- •59. Становлення та розгортання «холодної війни».
- •60. Еволюція українсько-американських відносин.
- •61. Еволюція російсько-американських відносин.
- •62. Берлінські кризи 1948-1949 рр. Та 1958-1961 рр.
- •63. Проблеми реформування та еволюція нато після завершення «холодної війни».
- •64. Тайванська проблема в міжнародних відносинах.
- •65. Близькосхідне врегулювання у 80-і рр. Хх ст.
- •66. Режим нерозповсюдження ядерної зброї в пост біполярний період.
- •67. Близькосхідне врегулювання в 90-і рр. Хх ст.
- •69. Політика сша в Європі по завершенні Другої світової війни. «План Маршалла».
- •70. Війна сша та їх союзників проти Іраку (2003 р.): причини та наслідки.
- •71. Питання про відкриття «другого фронту» в Європі у 1941-1944 рр.
- •72. Питання ядерного роззброєння у другій половині 80-их – на початку 90-их рр.
- •73. Агресія Іраку проти Кувейту. Війна у Перській затоці.
- •74. Криза політики розрядки. "Друга холодна війна".
- •75. Концептуальні засади і головні напрями зовнішньої політики незалежної України.
- •76. Деколонізація Африканського континенту. Створення та діяльність оає.
- •77. Створення держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна.
- •78. Джерела та еволюція індо-пакистанського конфлікту.
- •79. Війна в Індокитаї і міжнародне врегулювання та наслідки.
- •80. Французько-німецьке партнерство в європейських інтеграційних процесах
16. Криза та розпад ялтинсько-потсдамської системи міжнародних відносин.
Після закінчення другої світової війни була встановлена Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин. її філософського й юридичною основою стали домовленості трьох великих держав, що виграли другу світову. В основу нової системи були покладені рішення Ялтинської (Кримської) та Потсдамської конференцій.
Основних характеристик Ялтинсько-Потсдамської системи:
- біполярність;
- розподіл сфер впливу між двома наддержавами і прагнення до його порушення;
- децентралізація насильства (стабільнісіь на центральному та глобальному рівнях, що підтримувалася наддержавами, нестабільність на регіональному та субрегіональному рівнях);
- фрагментація глобальної міжнародної системи і регіональних підсистем, на рівні яких вихід з конфліктів залежить передусім від рівноваги сил в регіоні та чисто внутрішніх факторів.
- неможливість збройних сутичок між наддержавами. Замість нього регіональні кризи, війни;
- розпад колоніальних імперій;
- світ перестає бути переважно євроцентристським;
- формування єдиного світового простору внаслідок розвитку транспорту та засобів комунікації;
- прискорення суспІльно-історичних процесів внаслідок модернізації;
- формування єдиного інформаційно-телекомунікаційного простору.
При всій своїй суперечливості і постійній напруженості відносин двох конфронтуючих блоків Ялтинсько-Потсдамська забезпечувала мінімізацію традиційних єропейських протиріч, запобігла перетворенню конфронтації на пряме збройне зіткнення наддержав і забезпечила підтримання рівноваги сил й інтересів між двома блоками на глобальному рівні та в європейській регіональній підсистемі. Основи Я-П системи оставались незмінними протягом всього періоду її існування, сама система фактично стала найбільш стабільною в історії людства.
Перші тріщини в Ялтинсько-Потсдамському світоустрої з'явилися в середині 1980-х років, коли під гаслом "нового мислення" почався кардинальний перегляд основ радянської зовнішньої політики. Поступово ці тріщини стали приймати усе більш загрозливий вид, ставлячи під погрозу міцність усієї післявоєнної системи. Із переглядом своєї політики щодо д-ав соціал. табору СРСР поступово втратив вплив у схід.-європ. регіоні, що спричинило розпад структури Я.-п. с. м. в. Колишні союзники СРСР заявили про свою готовність вступити в майбутньому в зах.-європ. міждерж. структури, у т. ч. в НАТО. Після СРСР розпаду зник один із центрів сили Я.-п. с. м. в., що означало остаточне припинення її існування.
Об'єднання Німеччини, яке планувалося як локальний акт, стало наразі "спусковим гачком" для запуску цілої серії процесів, що призвели у подальшому до корінної зміни балансу сил у європейській політиці.
З ОВД Радянський Союз втратив сформовану після війни систему союзницьких відносин із сусідніми східно- і центральноєвропейськими державами. Варшавський договір розпався практично одразу ж після об'єднання Німеччини. Колишні союзники СРСР слідом за розірванням союзу зі східним сусідом заявили про свою готовність вступити в майбутньому в загальноєвропейські міждержавні структури, у тому числі в НАТО.
Руйнація Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин принципово відрізнялася від усіх історичних аналогів. Вона відбувалася мирним шляхом, отже для закладення нових принципів співіснування було недостатньо серії мирних договорів. Було необхідно виробити та відпрацювати конкретні механізми взаємодії та вирішення протиріч між кількома центрами сили зі значними цивілізаційними розбіжностями.
Ялтинсько-потсдамська система була заснована на чіткому розподілі сил в Європі за умови її пасивної ролі у світовій політиці. Об'єднання Німеччини, поява в Центральній Європі могутньої економічної та політичної сили, сфера інтересів якої виходила за межі власної території, поширюючись перш за все на країни Центрально-Східної Європи, привела до нової конфігурації сил. Додатковий імпульс отримала європейська інтеграція.
Нова система міжнародних відносин, яка знаходиться ще в стадії формування, відмінна не лише від системи, яка існувала після другої світової війни, але й від традиційної Вестфальської системи. В ній переплітаються та взаємодіють як традиційні сили, так і нові фактори та тенденції. Розширюється коло суб'єктів міжнародних відносин, змінюється мотивація їхньої поведінки. Якщо в період існування Вестфальської системи держави були домінуючими учасниками міжнародних відносин, а світова політика в основному - політикою міждержавною, то в останні роки з'являються нові, багато в чому космополітичні суб'єкти міжнародних відносин. Відбувається космополітизація світової політики. Новий зміст світової політики вимагає нових організаційних форм. З'являються нові загрози, зокрема, міжнародний тероризм.