Глава lii нотаріальний процес
§ 1. Поняття нотаріального процесу
Нотаріальна діяльність за своїм характером є процесуальною, бо сучасний нотаріат — розгалужена система спеціальних правозастосовчих органів, діяльність яких являє собою різновид державної юрисдикції з правових питань.
-
Нотаріальна процесуальна діяльність — це правозастосовча, юрисдикційна діяльність, у межах якої компетентним органом — нотаріусом — вирішується конкретна нотаріальна справа, а результатом є правозастосовчий нотаріальний акт, що містить висновок про наявність певного права у заінтересованої особи або юридичного факту.
-
Нотаріальний процес — форма здійснення цієї діяльності, вид юридичного процесу, що являє собою встановлений законом порядок вчинення нотаріальних дій.
-
Зміст нотаріального процесу складають: такі процесуальні дії нотаріусів або осіб, що до них дорівнюються, та інших учасників нотаріального процесу, якими реалізуються їх процесуальні права та обов’язки.
Ознаки нотаріального процесу: |
||||||||||||||
1.Нотаріальний процес — це розгляд певної юридичної справи. В результаті вчинення нотаріальних дій юридичні права та обов’язки осіб, по відношенню до яких ці дії були вчинені, санкціонуються державою, документам надається офіційного значення, що дає змогу вказаним особам набувати певного статусу і здійснювати певні дії (наприклад, успадковувати майно за заповітом).
2. Це різновид правозастосовчої діяльності. Відповідний державний орган або посадова особа повинні безпосередньо використовувати норми права для вирішення конкретної юридичної справи. При цьому слід враховувати, що застосовуються одночасно норми і матеріального, і процесуального права. Нотаріус повинен, встановивши фактичні обставини з конкретної справи за допомогою доказів, застосувати відповідну правову норму. Всі дії вчиняються у заздалегідь встановленій послідовності і за чітко регламентованими правилами, відступ від яких призводить до недійсності нотаріального акта.
3.Це правова форма діяльності уповноважених на те органів держави та посадових осіб. Вчинення нотаріальних дій здійснює чітко встановлене коло осіб. Їх конкретний склад та обсяг компетенції встановлений законодавством (статті 1, 3, 34–38, 40 Закону).
4. Це діяльність, результати якої обов’язково оформлюються у відповідних процесуальних актах — документах. Чіткий розподіл функцій між учасниками нотаріального процесу та їх офіційний характер викликають необхідність у певних засобах закріплення результатів, отриманих в ході розгляду юридичної справи.(Н: ст. 48 ЗУ)
5. Це діяльність, що викликає об’єктивну потребу у процедурно-процесуальній регламентації, яка є гарантією правильного, швидкого і ефективного розгляду справи та постанови законного і обґрунтованого рішення.
6. Це діяльність, яка безпосередньо пов’язана з необхідністю використання різних методів і засобів юридичної техніки. В цьому плані у нотаріальному процесі існує система вимог, що пред’являються до провадження, які містяться в Правилах ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 23 грудня 2010 р.(в книзі опечатка). Ці Правила встановлюють порядок документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву і визначають порядок організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, приватними нотаріусами. -Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(зміни в зак-ві) 7. Це специфічна правову форму діяльності, суть якої полягає в тому, що в її межах здійснюється застосування правових норм шляхом реалізації нотаріатом юрисдикційних повноважень. 8. Нотаріальний процес характеризується структурно складним змістом.
|
||||||||||||||