2.1. Класифікація криміналістичних характеристик злочинів

Серед питань, які також дискутуються в криміналістичній літературі, є погляд на класифікацію криміналістичних характеристик злочинів.

Розглянемо погляди на цю проблему провідних вчених-криміналістів. На думку В. В. Радаева, в основі класифікації криміналістичної характеристики на види лежить криміналістична класифікація злочинів. В. В. Радаєв поділяє криміналістичні характеристики окремих категорій злочинів на дві групи: а) криміналістична характеристика видових груп злочинів, до якої входять криміналістична характеристика укрупнених видових груп злочинів (наприклад, крадіжок, убивств тощо) і криміналістична характеристика підгруп даних злочинів (наприклад, убивств, поєднаних з розчленуванням трупа, дітоубивств, крадіжок в торгівлі, громадському харчуванні, легкій промисловості тощо); б) криміналістична характеристика міжвидових груп злочинів, до якої входять криміналістична характеристика укрупнених міжвидових груп злочинів (наприклад, вчинених в ВТК, вчинених особами з психічними захворюваннями тощо) і криміналістична характеристика підгруп даних злочинів (наприклад, вчинених у ВТК рецидивістами; злочинів, вчинених психопатами тощо) [І].

І. Ф. Пантелєєв пропонує класифікувати криміналістичні характеристики злочинів за рівнями. На його думку, потрібно розрізняти криміналістичну характеристику виду (групи) злочинів, а також окремого (конкретного) злочину [2].

В. М. Биков під час класифікації криміналістичних характеристик виділяє два рівня: загальна криміналістична характеристика злочинів і криміналістична характеристика окремих видів [3].

І.І. Артамонов заперечує існування криміналістичної характеристики загальної для всіх злочинів (тобто, криміналістичної характеристики злочину взагалі). Він пропонує класифікувати криміналістичну характеристику за трьома рівнями: криміналістична характеристика конкретного виду злочинів (убивств, крадіжок тощо); криміналістична характеристика групи злочинів у межах якого-небудь виду (убивство із застосуванням вогнепальної зброї, крадіжка шляхом підробки документів тощо); криміналістична характеристика окремого вчиненого злочину [4].

В залежності від рівня відомостей, що знаходяться у характеристиці, Г. А. Густов розрізняє три види криміналістичних характеристик:

а) загальну криміналістичну характеристику злочину; б) криміналістичну характеристику виду (групи) злочинів; в) криміналістичну характеристику конкретного злочину [5].

Пропонує три рівня класифікації криміналістичних характеристик І. Ф. Крилов. На його думку, перший рівень це загальна криміналістична характеристика злочинів, другий рівень — це криміналістична характеристика групи (виду) злочинів, третій рівень — криміналістична характеристика конкретного злочину [6]. Таку ж думку підтримує В. К. Гавло [7].

Як бачимо, більшість авторів поділяють думку про те, шо існує криміналістична характеристика виду та групи злочинів. Однак не всі автори погоджуються з виділенням криміналістичної характеристики злочину взагалі та криміналістичної характеристики конкретного злочину.

Так, у спільній статті Р. С. Бєлкін, І. Є. Биховський та А. В. Дулов категорично заперечують існування криміналістичної характеристики конкретного злочину, вони пишуть: "Оскільки мова йде про наукову абстракцію, наукове поняття, немає і не може бути криміналістичної характеристики конкретного злочину" [8|. Однак у коментарі до цієї статті М.О. Селіванов пише: "Криміналістичні характеристики конкретних злочинів — реальність і без них було б неможливо розробляти типові характеристики злочинів різних видів" [9].

На нашу думку, правомірно говорити про криміналістичну характеристику конкретного злочину, А. О. Фокіна, вірно відмічає — конкретний злочин — одиниця сукупності, що називається видом (родом) злочинів. Скласти типову характеристику сукупності можна тільки в результаті дослідження одиниць, що до неї входять, а тому в кожній з них повинні бути виділені елементи, враховані зв'язки, що є між ними, характер взаємодії з іншими явищами. Криміналістична характеристика виду (роду) злочинів — тільки результат аналізу множини одиничних злочинів (10).

Саме на основі індивідуальних криміналістичних характеристик, можна виділити ті найбільш типові елементи, ознаки, обставини, відношення, відомості про яких, будучи об'єднані в систему і складають криміналістичну характеристику групи злочинів.

Вважаємо, що з метою зняття суперечок з приводу існування терміну "криміналістичної характеристики конкретного злочину" доцільно було б замінити його терміном "криміналістичний аналіз злочину", що на нашу думку більш підходить для позначення даного поняття.

Більшість вчених-криміналістів заперечують доцільність виділення криміналістичної характеристики злочину взагалі, і з ними слід погодитися, адже, особливістю криміналістичної характеристики злочинів є те, що вона на відміну, наприклад, від кримінально-правової характеристики не іманентна загальному поняттю злочину. Криміналістична характеристика витікає не із загального поняття злочину (криміналістично значимих елементів у загальному понятті злочину немає), а будується на основі вивчення і наукового узагальнення слідчої практики. Тому ми можемо говорити про криміналістичну характеристику виду (групи) злочинів, а також окремого конкретною злочину, але не злочину взагалі. Цю думку поділяють у спільній статті Р. С. Белкін, І. Є. Биховський, А. В. Дулов [І І), О. О. Ейсман [12], І.І. Артамонов [13], І. Ф. Пантелеєв [14], з якими ми погоджуємося та ряд інших вчених.

У криміналістичній літературі запропоновані також інші класифікації криміналістичних характеристик. Так, О. Н. Колесніченко пропонував таку класифікацію: а) загальні криміналістичні характеристики відносяться до виду злочинів (наприклад, убивств, крадіжок державного або суспільного майна тощо); б) окремі криміналістичні характеристики відносяться до різновиду (групи) злочинів, виділеній за суттєвою криміналістичною ознакою (наприклад, убивств з розчленуванням трупа, крадіжок з контейнерів з рухомого складу залізниці тощо); в) особливі (або цільові) криміналістичні характеристики, у цих характеристиках збирання, дослідження матеріалів практики, встановлення взаємозалежності ознак, виявлення закономірного характеру їх прояву здійснюється за цільовою програмою. Такі характеристики часто використовуються для розробки версій про злочинця (наприклад, по справах про згвалтування, що порушуються при відсутності даних про особу злочинця тощо) [15].

Ряд вчених-криміналістів виділяють ще одну класифікацію криміналістичних характеристик, поділяючи їх на повні та неповні. Цієї класифікації дотримуються В. К. Гавло [16], М. О. Селіванов [17], М. П. Яблоков [18], А. І. Баянов [19]. На їх думку, повна криміналістична харакгеристика конкретного злочину складається на момент проголошення вироку і вступу його у законну силу, тобто із встановлення істини по справі, а до цього моменту ми можемо вести мову про неповну криміналістичну характеристику конкретного злочину.

Проаналізувавши вище викладені класифікації, вважаємо, що під час класифікації криміналістичних характеристик злочинів слід виходити з методологічних засад філософії, особливо з логіко-філософських категорій "одиничне", "особливе", "загальне".

Одиничне — думка про один який-небудь предмет (явище) або процес, що відображає сукупність притаманних цьому предмету (явищу) ознак [20], Тобто у нашому випадку — це одиничний, конкретний злочин.

Особливе — властивості, за якими виділяються класи предметів, що входять в інші класи предметів, утворених за більш загальними властивостями [21]. У нашому випадку — це група злочинів, об'єднаних певними спільними ознаками.

Загальне — це те, що притаманне багатьом предметам, явищам, процесам і т.п. [22]. Це класифікація на більш високому рівні, у нашому випадку — це видові та міжвидові об'єднання злочинів.

Кожний злочин, спочатку виступає перед дослідником як дещо одиничне. Однак елементарне дослідження кількох схожих злочинів дозволяє виявити у них ряд схожих ознак, що повторюються. Це і дає нам змогу об'єднати злочин у групу більш вищої спільності, ніж одиничний злочин. Подальший процес дослідження дає нам змогу об'єднати групи у спільності ще більш високого рівня, тобто це видовий або ж міжвидовий рівень.

Оскільки під одиничним злочином ми розуміємо не просто злочин взагалі, а певний конкретний вчинений злочин. Виходячи із логіко-філософської категорії "конкретне" під якою розуміють реальний, певний, що постає у всій різноманітності властивостей і відношень, дійсно існуючий. Тому і криміналістичну характеристику злочинів на одиничному рівні ми будемо називати "криміналістична характеристика конкретного злочину".

Встановлення структури криміналістичної характеристики конкретного злочину важливо особливо у практичному плані, бо це дозволяє суттєво полегшити виявлення, фіксацію і систематизацію криміналістичної інформації, побудову інформаційної моделі конкретного злочину.

Таким чином, ми <І>пропонуємо класифікувати криміналістичні характеристики злочинів за трьома рівнями:

І. Криміналістична характеристика конкретного злочину (на рівні злочину). Наприклад, криміналістична характеристика убивства, скоєного громадянином М. у м. Києві 3 грудня 1996 року тощо.

2. <І>Особлива криміналістична характеристика злочинів (на рівні групи злочинів, об'єднаних суттєвими криміналістичними ознаками). Наприклад, криміналістична характеристика убивств, що вчиняються шляхом отруєння тощо.

<І>3. Загальна криміналістична характеристика злочинів (на рівні виду або міжвидовому рівні, об'єднаному суттєвими криміналістичними ознаками). Наприклад, загальна криміналістична характеристика на рівні виду — криміналістична характеристика згвалтувань, самоуправств тощо. Загальна криміналістична характеристика на міжвидовому рівні — криміналістична характеристика сексуальних убивств, криміналістична характеристика убивств, поєднаних з розбійними нападами на житло громадян тощо.

2.2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів

Найбільш дискусійним в теорії криміналістичної характеристики є питання про якісний та кількісний склад елементів криміналістичної характеристики злочинів.

Л. О. Сергесв одним з перших дослідивши криміналістичну характеристику, виділив такі її елементи: особливості способів і слідів певних видів злочинів; обставини, що характеризують учасників злочинів та їх злочинні зв'язки; об'єктивну сторону; час, місце і обстановку вчинення злочинів; об'єкт замаху та інші, а також взаємозв'язок вказаних факторів [23].

На думку С. П. Мітрічева: "При вивченні методики розслідування окремих видів злочинів слід звертати увагу на типові ознаки, що мають криміналістичне значення, на особливості даного виду злочинів, що виражаються у способах вчинення злочинів, характерних слідах, професіональних і злочинних навиках злочинця, тобто на все те, що є типовим, загальним і включається у криміналістичну характеристику злочинів. Видова криміналістична характеристика повинна мати найбільшу кількісгь ознак, що мають криміналістичне значення" [24]. Таким чином, не розкриваючи загального поняття криміналістичної характеристики, С П Мітрічєв зробив спробу визначити її зміст і назвав три основні взаємопов'язані елементи: спосіб вчинення злочину; сліди, що залишаються злочинцем, і особа злочинця. При цьому автор вказав, що цими елементами зміст криміналістичної характеристики не вичерпується, тому що вона повинна охоплювати найбільшу кількість ознак, що мають криміналістичне значення

В. Г. Танасевич і В. О. Образцов у спільній статті виділили елементами криміналістичної характеристики: а) спосіб вчинення злочину; б) обста-новку вчинення злочину; в) умови охорони об'єкту від замаху (включаючи характеристику осіб, пов'язаних із забезпеченням недоторканості благ, на які вчинено замах); г) маскування, направлене на приховання слідів злочину і осіб, що його вчинили; д) особу злочинця і спосіб його поведінки до і після вчинення злочину [25].

Своє бачення змісту криміналістичної характеристики запропонував В. К. Гавло, який виділив такі елементи: а) ситуація, що виникла перед вчиненням злочину; б) спосіб злочину (підготовка, вчинення, приховання);

в) слідча реальна ситуація, що склалася на момент порушення кримінальної справи; г) ситуація розслідування на початковому етапі, на момент пред'явлення обвинувачення і після нього [26].

До елементів криміналістичної характеристики С. І. Винокуров відніс типові ситуації вчинення злочину, спосіб вчинення злочину; слідчі (типові) ситуації; коло обставин, що підлягають встановленню на першочерговому етапі розслідування [27].

О. Г. Філіппов до переліку основних елементів криміналістичної характеристики включив: а) безпосередній предмет злочинного замаху;

б) спосіб вчинення і приховання злочину; в) обставини, при яких готувався і був вчинений злочин (час, місце, умови охорони об'екту і т.п.); особливості слідів, що залишаються злочинцем (механізм слідоутворення в широкому розумінні); особа злочинця і потерпілого (включаючи сюди і мотиви злочину) [28].

П'ять елементів криміналістичної характеристики виділив А.І Бая-нов, зокрема, це спосіб підготовки, вчинення і приховання злочину, предмет і наслідки злочинного замаху, особа потерпілого, особа злочинця, мотив і ціль вчинення злочину [29].

На думку Р.С. Бєлкіна, до криміналістичної характеристики повинні входити характеристика вихідної інформації, система даних про спосіб вчинення, приховання злочину та типових наслідках його застосування;

особу ймовірного злочинця та ймовірні мотиви і цілі злочину; деякі обставини вчинення злочину (місце, час, обстановка) [ЗО].

Більше коло елементів криміналістичної характеристики виділив І.П. Лузгін: а) типові способи вчинення і приховання злочинів, знаряддя злочину, що використовуються, послідовність дій; б) типові умови кримінальної ситуації (місце, час, погодні та інші умови); в) типові фактори, що детермінують вибір способів і умов підготовки, вчинення і приховання злочинів, мотив і ціль діяння; г) стійкі особливості об'єкту (предмету) замаху, що впливають на підгоювку, вчинення та приховання злочину;

д) типові сліди та документи як матеріальні джерела інформації, особливості їх утворення, знищення, приховання, взаємні зв'язки слідів; е) найбільш ймовірні свідки; є) особливості особи злочинця, потерпілого, свідка, фактори, що впливають на формування їх показань і поведінки під час слідства; ж) характер і розмір збитків [31].

О.Н. Колесніченко основними елементами криміналістичної характеристики виділив сукупність ознак, що визначають: а) спосіб підготовки, вчинення і приховання злочинів; б) місце, час, обстановку, знаряддя і засоби вчинення злочину; в) предмет замаху; г) особу злочинця; д) особу потерпілого; е) сліди злочину (в широкому розумінні) [32].

Немає єдиного погляду на елементи криміналістичної характеристики і в останніх роботах вчених - криміналістів.

Так, А.Ф. Лубін структурними елементами криміналістичної характеристики виділяє: а) суб'єкти (суб'єктивні фактори); б) ситуацію (об'єктивні фактори); в) способи виконання злочинних дій; г) сліди злочину (джерела інформації) [33].

М.П. Яблоков виділяє елементами криміналістичної характеристики: а) дані про спосіб вчинення злочину; б) дані про механізм вчинення злочину; в) обстановку вчинення злочину; г) дані про властивості особи як суб'єкта; д) дані про особу потерпілих [34].

В.О. Образцов, виходячи з того, що злочин це цілісна система діяльнішого типу, елементами криміналістичної характеристики злочину виділяє суб'єкт (суб'єкти), об'єкт впливу, мотив, ціль, задачі, засоби досягнення цілі, механізм (технологія) реалізації цілі, результат злочину (наслідки і сліди) [35].

Білоруські вчені-криміналісти І.С. Андрєєв, Г.І. Грамович та М.І. Порубов в одному з останніх навчальних посібників "Криміналістика" виділили такі елементи криміналістичної характеристики: дані про матеріальні сліди злочину, про спосіб вчинення та приховання злочину, про місце, час і механізм його вчинення, про обстановку вчинення злочину, предмет злочинного замаху, про цілі та мотиви злочину, про властивості особи учасників кримінального процесу і обставинах, що сприяють вчиненню злочину [36].

Провідні вчені-криміналісти України, автори підручника (Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений. Под ред. В.К. Лисиченко, — К., 1988), виділили п'ять елементів криміналі-стичної характеристики: І. Спосіб приготування, вчинення і приховання злочину; 2. Місце, час. обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину; 3. Предмет замаху; 4. Особа потерпілого; 5. Особа злочинця: 6. Сліди злочину (в широкому розумінні).

Провівши аналіз структур криміналістичних характеристик, М.В. Са-лтевський [37] зробив висновок, що в основному більшість авторів виділяють елементи, які можна звести до чотирьох основних: І) предмет безпосереднього замаху; 2) спосіб вчинення злочину в його широкому розумінні; 3) слідова картина в її широкій інтерпретації; 4) особа злочинця. Проаналізовані нами структури криміналістичних характеристик, що запропоновані останнім часом також в основному виділяють елементи, які можна звести до чотирьох основних, виділених М.В. Салтевським та підтриманих рядом вчених (О.П. Дубовим [38], П М. Кубраком [39], В К. Чаюком [40] та ін.).

Таким чином, на нашу думку при побудові криміналістичної характеристики слід використовувати структуру криміналістичної характеристики запропоновану М.В. Салтевським, бо вона найбільш повно відображає криміналістично значимі ознаки злочинів.

Слід відзначити, що у кожному виді (групі) або конкретному злочині структура криміналістичної характеристики може конкретизуватися, змінювати свої параметри; якісний та кількісний склад криміналістично значимих ознак, зв'язки між ними; у взаємодію можуть втягуватися нові об'єкти або може змінюватися спосіб такої взаємодії. Тому структуру криміналістичної характеристики необхідно вивчати відповідно до кожної конкретної методики розслідування.

Проаналізувавши запропоновані елементи, які на думку авторів, входять до складу криміналістичної характеристики, можна виділити три основні недоліки.

По-перше, криміналістична характеристика — це упорядкована сукупність інформації про криміналістично значимі ознаки злочину а не Процесу розслідування, тому недоцільно виділяти елементами дані про виявлення злочинів, етапи розслідування, шляхи доказування, напрямки розслідування, особливості перевірки версій і т.п., які відносяться саме до процесу розслідування.

По-друге, не слід виділяти елементами криміналістичної характеристики дані. що не відносяться до предмету дослідження криміналістики, а досліджуються іншими науками, зокрема кримінологією, кримінальним правом, кримінальним процесом та іншими. А тому недоцільно виділяти елементами криміналістичної характеристики дані про динаміку, структуру і суспільну небезпеку злочину; дані про причини і умови, що сприяють вчиненню злочину; дані про стан і особливості боротьби з окремими категоріями злочинів; дані про політичні, соціальні і кримінально - правові наслідки злочинних дій і т.п.

По-третє, не слід елементами криміналістичної характеристики виділяти криміналістичну класифікацію злочинів, слідчі ситуації, предмет доказування, оскільки в даному випадку ми маємо справу з різноплановими поняттями, незрівнянними між собою. На це наголошували ряд вчених:

В. О. Образцов [41], В. П. Анцифиров [42], Л.Я.Драпкін [43], М. О. Селіванов [44], О. Г. Філіппов [45]. Р. С. Бєлкін [46].

По-четверте, недоцільно також до елементів криміналістичної характеристики відносити сукупності відомостей, що характеризують дії злочинців, направлені на маскування злочинів і їх слідів; умови охорони предметів, на які вчинено замах; склад учасників злочинних груп і наявність у них професійних або злочинних навичок; хитрощі поведінки злочинців; механізми слідоутворення та т.п., які є частинами сукупностей відомостей, що харакгеризують відповідно способи вчинення злочину, особу злочинця, предмет безпосереднього замаху, сліди злочину в їх широкому розумінні.

<І>2.3. Функції криміналістичної характеристики злочинів

Одним із питань, яке мало досліджено у криміналістиці, є питання про функції криміналістичної характеристики.

Функція (від <І>лат. functіo — здійснення, виконання), відношення двох, (групи) об'єктів, у якому зміна одного з них супроводжується змінами іншого [47].

Таким чином, побудована криміналістична характеристика, наприклад, виду злочинів, повинна змінювати вже побудовану криміналістичну методику розслідування даного виду злочинів. Прикладна ж інформаційна модель криміналістичної характеристики конкретного виду злочинів повинна сприяти процесу розкриття та розслідування даного виду злочинів.

І.М.Лузгін, виділяє три функції криміналістичної характеристики:

а) евристична і пізнавальна, б) організаційно - методична, в) оціночна [48].

<І>На нашу думку, слід виділити наступні функції криміналістичної характеристики:

а) Прикладна функція (полягає в тому, що інформація про типові ознаки та їх зв'язки впливає на хід розкриття та розслідування злочинів);

<І>6) пізнавальна функція (криміналістична характеристика виду (групи) або конкретного злочину виділяє їх ознаки з навколишнього середовища і таким чином допомагає суб'єкту пізнання (слідчому, оперативному працівнику кримінального розшуку) пізнавати об'єкт — злочин);

<І>в) функція заміщення (полягає в тому, що правильно побудована криміналістична характеристика виду (групи) конкретного злочину є інформаційною моделлю, а тому заміщає оригінал — вид (групу) або конкретний злочин — і тим самим допомагає їх краще пізнавати);

<І>г) інформаційна функція (полягає в тому, що криміналістична характеристика виду (групи) конкретного злочину не тільки відображає вихідну інформацію про об'єкт пізнання, але й допомагає отримати нову інформацію про нього).

<І>д) прогностична функція (проявляється в тому, що на основі криміналістичної характеристики виду (групи) або конкретного злочину можна робити науково обгрунтовані прогнози (наприклад, про можливу подальшу серію убивств, квартирних крадіжок, розбійних нападів, найбільш ймовірне місце вчинення цих злочинів, прогнозувати як повний зміст злочину, так і обставини, що його супроводжували, тощо);

<І>е) організаційно-методична функція в тому, що криміналістична характеристика видів (груп) або конкретного злочину допомагає правильно вибрати методи розслідування і організувати роботу по кримінальній справі.