Література

1. Бюлетень Національного банку України.– 2010.– № 8

2. Дзюблюк О.В. Валютна політика: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

3. Журавка Ф.О. Валютна політика в умовах трансформаційних змін економіки: Монографія. – Суми: ТОВ “КВК “Ділові перспективи”, ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – 336 с.

4. Основні валютні обмеження, що діють в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forlawyer.com.ua/knigi/bankvske-pravo-ukrayini-getmancev-do/14722-osnovn-valyutn-obmezhennya-scho-dyut-v-ukrayin.html

5. Річний звіт Національного банку України за 2009 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bank.gov.ua

6. Савченко Т.Г. Оцінювання ефективності інструментів валютного регулювання в Україні / Т.Г. Савченко, М.А. Єпіфанова // Актуальні проблеми економіки – 2011. - №2. – С. 161-170.

ВЕРЕЩИНСЬКА НАТАЛІЯ

факультет банківського бізнесу

група БС-41

Науковий керівник:

Прийдун Л. М.

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСЕМИ УКРАЇНИ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД

Розвиток банківської справи безпосередньо пов'язаний із історією діяльності банків, а також з виникненням грошей. Метою функціонування комерційних банків є не лише отримання прибутку, захист інтересів вкладників і кредиторів, гарантування безпеки зберігання коштів клієнтів на рахунках, а й створення сприятливих умов для розвитку економіки країни. Слід зазначити, що фінансова криза, яка виникла у 2008 році, відчутно похитнула стійкість вітчизняної банківської системи. Підтвердженням цього може бути збиток, одержаний комерційними банками уже у першому кварталі 2010 року, що був зумовлений зростанням депозитів фізичних та юридичних осіб на фоні падіння обсягу кредитування економіки. Порівнюючи наслідки кризових явищ в країнах світу, можна стверджувати, що саме Україна найбільше відчула вплив економічної кризи. Причинами цього стали нерозвиненість внутрішнього фінансового ринку, а також високий рівень експортно-імпортної залежності нашої держави.

Найбільш відчутним наслідком фінансово-економічної кризи стало зменшення обсягу довгострокового кредитування та зниження ресурсної бази банківських установ. Так, у період з 2009 по 2010 рік відбулися зниження загального обсягу зобов’язань банків приблизно на 7,1%. Водночас, спостерігалося збільшення частки залучених коштів від фізичних осіб, обсяги яких за ІІ півріччя 2009 року підвищились на 6,7 %. Схожі зміни відбулися і в 2010 році. Кошти, залучені банками від фізичних осіб, з початку року зросли приблизно на 8 млрд. грн., і становлять 29 % від зобов’язань банків[1]. Зазначимо, що у вирішенні проблем функціонування банківської системи активну участь приймав уряд та НБУ через розробку відповідних нормативно-правових актів та шляхом регулювання діяльності банків. Відтак, у період кризи НБУ надавав стабілізаційні кредити з метою підвищення ліквідності банківської системи України. В результаті зазначених заходів банкам вдалось частково компенсувати відтік ресурсів з депозитних рахунків клієнтів. Відчутною була також участь держави у капіталізації трьох банків: Укргазбанку, банку «Київ» та Родовідбанку, що спричинило відновлення довіри населення до банківської системи.

Зазначимо, що період економічної кризи можна охарактеризувати посиленням ролі державних банків, до яких належать Укрексімбанк та Ощадбанк, які суттєво підвищили рівень власного капіталу. В результаті цього, частка капіталу державних банків у капіталі банківської системи становить на даний час понад 25%, тоді як на початку 2008 року всього 5%[5].

На сьогодні позитивним фактором для банківської системи України є початок відновлення економіки. Дане явище, у свою чергу, пов’язане із зростанням економік країн - торговельних партнерів України, адже динаміка ВВП нашої держави перебуває у тісному зв'язку з динамікою ВВП інших країн світу. Іншими словами, зростання ВВП країн-партнерів стимулює збільшення попиту на українські товари, що, в свою чергу, призводить до росту ВВП України. Проте, для того, щоб підтримати даний процес та з метою відновлення кредитування економіки, регулятор повинен створити відповідні мікро- та макроекономічні передумови[3].

Таблиця 1