Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekologij 13 c.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
161 Кб
Скачать
☆

Програма фахового випробування

для вступників на здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "Спеціаліст"

зі спеціальності 7.04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища"

на основі освітньо–кваліфікаційного рівня "Бакалавр"

До програми фахового випробування включені навчальні дисципліни циклів професійної та практичної підготовки, що передбачені навчальним планом підготовки спеціалістів.

Хімія з основами біогеохімії

Метою вивчення дисципліни „Хімія з основами біогеохімії” є поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які являються основою для подальшого вивчення циклу хіміко-екологічних дисциплін та також будуть широко використані в практичній роботі фахівця-еколога.

Основна увага при викладанні дисципліни приділяється створенню системи знань та уявлень, що лежать в основі тих хімічних перетворень, які супроводжують найбільш важливі технологічні процеси в промисловості та на транспорті, а також закономірностей зміни фізико-хімічних властивостей речовин як функції зміни базових характеристик їх складу і будови. Особлива увага приділяється вивченню фундаментальних основ хімічних процесів, що приходять у результаті взаємодії речовин з об’єктами біосфери або в результаті дії антропогенних чинників. Розглянуті також основи біогеохімічних процесів, що проходять в педосфері Землі та їх особливості в окремих регіонах, біогеохімічні цикли найбільш важливих і розповсюджених елементів земної поверхні.

Такий напрямок дозволить майбутнім фахівцям в галузі екології створити природничий фундамент, на базі якого будуть розвиватись та поглиблюватись знання в області охорони навколишнього природного середовища, в тому числі конструктивної екології як найбільш прогресивного напрямку захисту довкілля.

Дисципліна є однією з найбільш важливих і базових у підготовці еколога. Знання з хімії будуть використані при вивченні основ моніторингу об’єктів навколишнього середовища, вимірюванні його параметрів, очистки атмосфери, води і ґрунтів, утилізації відходів, основ токсикології та ін.

Перелік питань, що виносяться на вступне випробування:

  1. Основи атомно-молекулярного вчення. Основні визначення та роль стехіометричних законів у хімії.

  2. Сучасні уявлення про будову атомів. Атомна модель Резерфорда, будова атомів за Бором, квантово-механічна будова атомів, принципи розміщення електронів в атомах.

  3. Природа, типи та основні властивості хімічних зв’язків. Іонний, ковалентний, водневий, металічний зв’язки. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.

  4. Періодичний закон і періодична система елементів Менделєєва. Атомне ядро, радіоактивність елементів, використання радіоактивних ізотопів.

  5. Класифікація неорганічних сполук. Загальніхімічні властивості та методи добування оксидів, основ, кислот і солей.

  6. Класифікація, характерні ознаки та закономірності перебігу окислювально-відновних реакцій. Вплив середовища на хід реакції окислення-відновлення.

  7. Швидкість хімічних реакцій. Вплив концентрації, температури, каталізаторів на швидкість реакцій. Закон діючих мас, правило Вант-Гоффа.

  8. Вплив зміни концентрації реагуючих речовин і температури на стан хімічної рівноваги. Значення хімічної рівноваги для промисловості та природи.

  9. Сучасні уявлення про розчини та основні закономірності процесів розчинення. Концентрація розчинів та способи її вираження.

  10. Колігативні властивості розчинів. Закон осмотичного тиску Вант-Гоффа, закони Рауля. Використання колігативних властивостей розчинів на практиці.

  11. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Іонні реакції в розчинах електролітів.

  12. Іонний добуток води. Буферні розчини та принцип їх дії.

  13. Протікання процесів гідролізу у водних розчинах солей. Залежність ступеня гідролізу від концентрації і температури розчину. Влив реакції середовища на рівновагу процесу гідролізу.

  14. Основні положення координаційної теорії Вернера. Хімічний зв’язок у молекулах комплексних сполук. Класифікація, номенклатура, ізомерія комплексних сполук.

  15. Стан комплексних сполук у розчинах. Роль комплексних сполук у навколишньому середовищі.

  16. Класифікація біоелементів та їх розповсюдження у природі. Роль хімічних елементів у будові біосфери.

  17. Гідроген, найважливіші способи його одержання, хімічні властивості гідрогену та його сполук.. Екологічно чиста енергетика.

  18. Розповсюдження карбону в природі. Будова атома, хімічні властивості карбону та найважливіших сполук.

  19. Хімія найважливіших сполук сульфуру. Сульфур у природі, та його значення для сільського господарства.

  20. Властивості і глобальні біогеохімічні цикли нітрогену та фосфору.

  21. Хлор та йод у навколишньому середовищі. Застосування хлору, йоду та їх сполук.

  22. Найпоширеніші сполуки неперехідних біометалів натрію і калію та їх використання. Комплексні сполуки, біологічна роль, ресурси та кругообіг натрію і калію у природі.

  23. Проблема твердості води та способи її усунення. Комплексні сполуки, біологічна роль, ресурси та кругообіги магнію та кальцію у природі.

  24. Біологічна роль, форми знаходження та трансформації сполук мангану у грунтах. Найважливіші солі та комплексні сполуки мангану та їх використання.

  25. Найважливіші солі та комплексні сполуки купруму та їх використання. Значення купруму в природі та його біологічна роль.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]