53. Охарактеризуйте котли з непрямим обігрівом стінки робочої камери.

Пряме нагрівання відбувається, коли ТЕНами безпосередньо нагрівається робоча камера, при непрямому способі – нагрівання відбувається через пароводяну сорочку, при цьому продукти можуть довше залишатися у нагрітому стані, не перегріваючись, що дозволяє скоротити витрати електроенергії за рахунок теплової енергії пароводяної сорочки.

В стравоварильних котлах з непрямим обігрівом варильної ємності спільним вузлом незалежно від виду енергоносія є герметична «варильна ємність – сорочка».

Проміжним теплоносієм між теплогенератором і стінкою варильної ємності є волога насичена пара.

За умов постійного тиску в паровій сорочці, на стінці варильної ємності утворюється ізотермічне поле, оскільки для вологої насиченої пари ізобарний процес одночасно є ізотермічним. Використання проміжного теплоносія у варильних апаратах з «сорочкою» забезпечує більш рівномірне обігрівання стінки варильної ємності.

Принципові схеми котлів з непрямим способом нагрівання

1 – варильна ємність; 2 – стінка сорочки; 3 – парова сорочка; 4 – теплоізоляція; 5 – кожух; 6 – кришка; 7 – електроконтактний манометр; 8 – заливна воронка; 9 – кран воронки; 10 – подвійний запобіжний клапан; 11 – зливний кран; 12 – електроди рівня; 13 – парогенератор; 14 – постамент; 15 – дно-фланець парогенератора; 16 – ТЕНи; 17 – вода; 18 – контрольний кран рівня; 19 – змійовик; 20 – відведення конденсату; 21 – продувочний кран; 22 – зворотний клапан; 23 – парозапірний вентиль; 24 – димохід; 25 – кран газового пальника; 26 – кармани парогенератора; 27, 31 – вікно для продуктів згоряння газу; 28 – газовий пальник; 29 – топочна камера; 30 – конвективні газоходи; 32 – загрузочний канал; 33 – загрузочні дверцята; 34 – дверцята зольника; 35 – зольниковий ящик; 36 – зольникова решітка.

Найбільш розповсюджені котли з циліндричною формою варильної ємності. Циліндричні стравоварильні котли невеликої місткості (до 100 дм3 ) мають як правило випукле днище, а котли більшої місткості – випукло-увігнуте днище.

При збільшенні об’єму варильної ємності використовувати напівсферичне днище небажано, оскільки глибина робочої камери різко збільшується.

Для зручності обслуговування апарата глибина робочої камери не повинна перевищувати довжину руки людини (0,7 м).

Модульні стравоварильні котли встановлюють в єдині технологічні лінії. Вони розраховані на одностороннє фронтальне обслуговування.

Діаметр варильної ємності модульних котлів не може бути більшим, ніж ширина модульної лінії. Серії модульного обладнання мають ширину 600, 700, 800, 900 мм.

54. Опишіть призначення і принцип роботи запобіжної арматури стравоварильних котлів.

Харчоварильні котли оснащені контрольно-вимірювальною і запобіжною арматурою, оскільки перекидні (перевертальні) працюють в умовах підвищеного тиску в сорочці (до 150 кПа), а стаціонарні – з підвищеним надлишковим тиском у варильній посудині (до 2,5 кПа).

На котлах встановлюють: електроконтактний манометр, клапан-турбінку, подвійний запобіжний клапан, наливну лійку, кран рівня.

Електроконтактний манометр (рис. 7.6) призначений для автоматичної підтримки рівня тиску в сорочці котла, а також керування режимом. Він складається з корпусу, шкали і трьох стрілок. Рухома (манометрична) стрілка вказує на величину тиску в контрольованому середовищі, дві нерухомі встановлюють на позначках мінімального і максимального тиску в сорочці. Під час роботи манометрична стрілка пересувається, і коли вона стикається із стрілкою максимального чи мінімального тиску, замикається електричний ланцюг, який вимикає і вмикає нагрівальні елементи чи подачу газу до пальників.

Клапан-турбінку встановлюють на герметично закритих кришках стаціонарних котлів. Він призначений для запобігання підвищенню тиску пари у варильній посудині понад 2,5 кПа.

Подвійний запобіжний клапан встановлюють на паровій сорочці для запобігання підвищенню тиску понад допустимий рівень (150 кПа) і виникненню вакууму. Складається він з двох клапанів – парового і вакуумного. Паровий клапан розташований у верхній частині корпусу і притискається вантажем до сідла. Якщо тиск в паровій сорочці підвищується понад допустимий рівень, клапан відривається від сідла і пара виходить в атмосферу. Вакуумний клапан розташований у нижній частині корпусу, він вільно лежить на сідлі і відкривається у разі виникнення в сорочці вакууму. Вакуум утворюється у процесі остигання котла після вимкнення теплогенеруючих пристроїв внаслідок конденсації пари.

Наливна лійка призначена для заповнення парогенератора водою і відведення повітря з пароводяної сорочки. Вона складається із запірного клапана, фільтрувальної сітки і кришки. Під час роботи котла воронка повинна бути закрита.

Кран рівня встановлений на парогенераторі на лінії гранично допустимого рівня води і слугує для контролю за кількістю води.