15.Організаційна функція у менеджменті туризму

Організаційна функція менеджменту забезпечує впорядкування технічних, економічних, соціально-психологічних і правових аспектів функціонування будь-якого туристичного підприємства. Вона націлена на впорядкування діяльності менеджера й виконавців. Отже, організація - це свідомий процес, спрямований на об'єднання у ціле та впорядковану взаємодію елементів або їх частин (людей, ідей, речей), у результаті чого утворюється життєздатна, продуктивна, стійка система1.

Процес організації складається з таких етапів:

- детальне визначення обсягу роботи, яку необхідно виконати для досягнення цілей підприємства;

- добір працівників для виконання встановленого завдання;

- поєднання відповідних засобів і знарядь та умов реалізації прийнятих завдань;

- розподіл виконавчих завдань на детальні дії, які здійснюватимуть визначені працівники з урахуванням їхньої кваліфікації, віку, службового становища тощо;

- організація злагодженої роботи працівників завдяки створенню дієздатного колективу;

- запровадження механізмів координування, співпраці з виконання працівниками завдань, щоби вони становили монолітну й гармонійну цілісність;

- перевірка ефективності виконаної роботи й діяльності підприємства та необхідні корегування, реорганізації з метою утримання або збільшення прибутковості.

У широкому значенні організація - це процес пристосування організаційної структури до її цілей, засобів та оточення. Як наголошує 3. Мартиняк, організація є плановою і гармонійною діяльністю елементів для досягнення основних цілей. Ця діяльність є ефективною тоді, коли, на думку автора, дотримані визначені принципи. Розглянемо їх детальніше2.

Принцип поділу праці, згідно з яким праця має бути раціонально (відповідно) поділена. Спочатку необхідно проаналізувати характер завдання, тобто з'ясувати, що потрібно зробити і які для цього існують способи виконання. Принцип концентрації дій полягає в зосередженні діяльності. Прагнучи швидко і з найменшими витратами отримати планові результати, потрібно сконцентрувати дії працівників, організаційні складові на виконання поставленого завдання, щоби якнайшвидше перейти до реалізації наступного.

Принцип гармонізації, або координації, пов'язаний з раціональним добором внутрішніх елементів фірми і відповідним їх розподіленням у часі. Це засвідчує необхідність зв'язку, інтеграції дій окремих виробничих підрозділів, організаційних відділів для чіткого досягнення цілей підприємства.

Принцип спеціалізації та групування. Спеціалізація робочих місць пов'язана з поділом праці. Вона показує сферу, в якій загальні завдання підприємства були поділені на складові частини. Це процес, наслідком якого є розширення підприємств та їх технічно-організаційний розвиток.

Принцип ієрархічності стосується встановлення відносин підпорядкування між робочими місцями, організаційними ланками і відділами. Цей принцип ставить у залежність нижчий щабель організаційної структури підприємства від вищого щабля і має забезпечити монолітність дій для реалізації спільних цілей

Принцип оптимальності вказує на пошук раціонального надходження інформації й прийняття рішення. Йдеться про використання тих елементів організаційної структури підприємства, які є необхідними, найближчими до виконання завдання і вилучення проміжних ланок. Принцип децентралізації пов'язаний з процесом систематичного делегування влади менеджера (частини обов'язків і повноважень) у межах організаційної структури менеджерам середнього і нижчого рівня.

Принцип відповідності повноважень і відповідальності засвідчує, що відповідати можна лише за завдання і можливості, які є в наявності.

Принцип винятковості полягає у можливості відходу від прийнятих правил, якщо виникає ситуація, за якої дотримання їх може спричинити шкоду.

Для керівництва туристичним підприємством першорядним завданням є розроблення організаційної структури та приведення її у відповідність до цілей підприємства і вимог зовнішнього середовища. Оскільки функція організації полягає у зведенні до єдиного напряму діяльності спеціалістів фірми, керівник повинен визначити місію, роль, відповідальність, підзвітність кожного з них1.

У туризмі нелегко встановити оптимальну кількість працівників, які мають підпорядковуватись одному менеджеру. У зв'язку з цим можна виокремити два важливих чинники, які визначають норму керованості (кількість працівників, якими ефективно може управляти один менеджер), - час і частоту, тобто скільки часу менеджеру необхідно приділяти кожному підлеглому і як часто це потрібно робити. Цілком природно, що цей критерій залежатиме від уміння менеджера спілкуватися з підлеглими, складності поставлених завдань, інтересу й залучення в трудовий процес2.