2.Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у 20-30-х. Особливості політичного життя в даному регіоні?

Дані території розвивались в основному завдяки аграрному сектора (землеробство). Робітникам платили по мінімуму і всіляко вивозилась наша сировина. Великі земельні площі були в руках Польщі або Греко-католицького духівництва, шарад (румун). Не врятувала селян і парцеляція. В промисловому плані тут була розвинута лісопереробна та деревообробна промисловість. Будувались нафтові свердловини поблизу Станіслава. В Румунських землях діяло ткацтво, кустарна промисловість.

В складі Румунії впливових укр. політичних партій не існувало. На Закарпатті діяли лише течії:

• Русини (виступали за створення незалежної Закарпатської держави)

• Москвофіли (об’єднання з Росією)

• Українофіли (створювали єдину незалежну соборну державу).

Зовсім по іншому розвивалось політичне життя в сх. Галичині, де уряд лояльно ставився до укр. партій.

У НДО (і 92.5 — 1939рр. Д. Левицький) Сіяюча і боролись ш незалежність краю, та згодом міняють орієнтацію і виступають за автономію у складі Польщі.

Радикальна (селянська) (1921 - 1939рр. Л. Бачинський.", Марчук) Прагнули створиш єдину незалежну укр.. державу, побудувати демократичні порядки і вирішити проблему землі.

КП3У(комуністична партія зх. укр. земель )(1919 — 1939рр. В.Ватонський) Сподівались встановити радянську владу і приєднати Галицькі землі до СРСР.

УВО (укр.. військове об'єднання, створене на основі /СС)( 1919- 1928рр. Є. Коновалець) Боротьба з польським та радянським режимом, звільнення всіх укр.. земель і утворення незалежної держави,

ОУН (організація укр.. націоналістів)( 192В- поч.. 60-х х Є. Коновалець по смерті якого уїв. 2 крила на чолі з у Дельником і Бандерою) Боротьба за свободу України, використання терористичних заходів.

УСХД ( укр.. союз хліборобів демократів) (1921 - 1939рр. В. Липинський) Була на засадах укр.. монархізму,

«лада гетьмана обмежена конституцією. Його ідеї підтримували заможні верстви.

Білет №19

1.Боротьба Русі з монголо-татарською навалою?

Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства та всі Північно-Східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Руським і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі.

Одна з причин поразки полягала у розрізненості князівських дій, в непідготовленості більшості міст до оборони. Батиєва навала принесла неймовірні нещастя давньоруському народові, уповільнила його розвиток, відкинула Русь на кілька століть назад. Встановилося ординське іго, яке законсервувало феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджало централізації земель і відродженню державності.

Під час штурмів, заволодівши селами безжальні кочовики винищували тисячі людей, залишаючи часом серед живих лише ремісників і міцних молодих людей, яких перетворювали на рабів.

Білет №22