1.Війна більшовицької Росії проти унр (кін. 1917- поч. 1918 рр.) причини поразки унр. 4 Універсал та його історичне значення?

Універсал та його історичне значення:

Готуючись до війни більшовицькі загони планували захопити Україну 3-ма арміями:

• З пд. Білорусі на Київ;

• Через Бєлгород та Курськ та Харків-Київ;

• Планувала підпорядкувати Донецьк та пд. Україну.

Загальне командування здійснив Антонов-Овсієнко. Саму ж Україну захищати не було кому, тому що окремі лідери ЦР, особливо Винниченко виступали проти створення регулярної армії. Тим часом більшовики формально не оголошували війни УНР 26 грудня 1917 р. захопили Харків. Звідси 18 січня 1918 р. було сплановано похід на Київ. Більшовицькі загони з Бахмача підійшли до Крутнів, де відбувся запеклий бій 16(29) січня 1918 р. де загинуло 300 юних українців. Цей бій закінчився перемогою більшовиків, які отримали доступ до Києва.

Зовнішнє і внутрішнє становище України вимагало негайного проголошення незалежності.

У 4 універсалі 22 січня 1918 р. ЦР заявила що УНР стає самостійною і ні від кого незалежною, вільно, суверенною державою. Універсал закликав увесь народ звільнити Україну від більшовиків. Через тиждень після проголошення Четвертого універсалу, який очолював В.Винниченко склав повноваження. 30 січня 1918 р. головою ради міністрів УНР став В.Голубович.

Білет №31

2.Президентські вибори 1999 р.?

Чергові вибори президента відбулися в останню неділю жовтня 1999р., до ЦВК було подано 15 кандидатів серед яких Кучма, Марчук, Мороз, через трагічну смерть Чорновола розколовся Народний рух який відправив два кандидати, також була жінка Наталія Вітренко(прогресивно-соціальна партія).

Вибори проходили в два тури, і найбільше голосів набрав Кучма і Симоненко, деякі президенти вдавалися до афер:

• Н.Вітренко розіграла на себе замах;

• Створена «Канівська четвірка».

Аби не допустити президентом комуніста, західні і південні регіони віддали перевагу за Кучму і він вдруге став президентом. Після інавгурації він призначає прем’єром Ющенка.

Білет №65

1.Проголошення радянської влади, ставлення до неї українського народу?

В даному питанні необхідно звернути увагу на те, що після подій Української революції 1917—1920 рр. більша частина українських етнічних територій увійшла до складу формально незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки. Встановлення радянського державного ладу більшовики взяли під контроль фактично з перших своїх кроків після перемоги соціалістичної революції.

Зазначимо, що УРСР було проголошено вже на т. зв. І Всеукраїнському з’їзді Рад робітничих і солдатських депутатів за участю селянських депутатів, який проходив у Харкові 11—12 грудня 1917 року. В прийнятій резолюції «Про організацію влади в Україні» з’їзд було з конструйовано як вищий орган влади Укра­їнської РСР. В його склад увійшов 41 чоловік, 35 з яких представляли більшовицьку партію. З’їзд, який фактично не представляв українського народу, проголосив встановлення радянської влади в УНР і обрав Центральний Виконавчий комітет рад, який в свою чергу створив перший уряд Радянської України

• т. зв. Народний секретаріат. Перший прихід більшовиків до влади в Україні супроводжувався масовими виявами "червоного терору". Влада рад утверджувалася розстрілами. Лише в Києві радянські війська під командуванням колишнього полковника царської армії М. Муравйова знищила до 5 тис. чол. Це, зрозуміло, не привертало народ України до нової влада. Українське суспільство залишилось загалом пасивним у протистоянні між УЦР і Раднаркомом. Не виявило воно активності спочатку і в боротьбі проти німецьких окупантів. Народний Секретаріат закликав 23 лютого 1918 р. захищати російську революцію; про українські національно-державні гасла забули.

Білет №68