1.Епоха «Руїни» на Правобережжі?

Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Б. Хмельницького здобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній історіографії немає одностайності щодо її хронологічних меж. Як правило, її датують 60–80-ми роками ХVІІ ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи.

Причинами Руїни були:

− розкол серед старшини – правлячої верстви українського суспільства;

− посилення антагонізму між різними станами українського населення;

− слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ;

− боротьба геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії, Речі Посполитої тощо.

Можна виділити такі характерні ознаки Руїни:

− загострення соціальних конфліктів як наслідку соціального егоїзму старшини;

− початок громадянської війни, що вела до розколу України за територіальною ознакою;

− зміцнення у свідомості політичної еліти;

− звертання до урядів іноземних країн при розв’язанні внутрішньополітичних проблем України;

− жорстока боротьба за владу, зокрема за гетьманську булаву, в ході якої доходило навіть до знищення суперників (Чорна Рада, 1663 р. ). Одночасно Україна мала 2, а то й 3-4 гетьмани ( 1668 р.: П. Дорошенко, М. Ханенко, Д. Многогрішний), які ворогували між собою і у своїй політиці орієнтувалися на різні країни;

Білет №43

2.Відбудова народного господарства України після війни. Голод 1946-1947 роках?

В повоєнний період становище України не змінювалось:

• Однопартійність КПУ;

• Усе залежало від центру, який прислав керувати нашою республікою Леоніда Мельника;

• Продовжувалися репресії (ОУН-УПА, колаборанти);

Відбудова в економіці:

• Відновлюються п’яте річки;

• Пріоритетними були галузь групи А, відбудова заводів - гігантів;

• Централізовано економіку, відновлення політики Ножиці цін;

• У найгіршому становищі перебувало село: не вистачало робочих рук, техніки, відновлено політику продрозкладки;

• Наслідком був голод 1946-1947 рр.;

• Більшість населення жило в комуналках, бараках, землянках;

• Існувала карткова система;

• Грошова реформа;

Культурний розвиток:

• Існувала Ждановщина (це переслідування поетів та письменників яке започаткував Андрій Жданов). Засуджено Довженка «Україна в огні» та Сосюру «любіть Україну»

• Після війни переслідуються генетики та кібернетики;

Третій голодомор який спланований народом СРСР російсько-комуністична диктатура 1946-1947 рр. був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського політбюро з метою забрати у селян залишки зерна.

Білет №42

1.Гетьманування Івана Мазепи. Українсько – шведський союз?

1687-1709 рр. - гетьманом Лівобережної України було обрано І.Мазепу. Його було призначено гетьманом завдяки Коломацьким статтям, за яких:

• Обмежувалась влада гетьмана, розширялися права козацької старшини;

• Заборонялися відносини з Кримом і Туреччиною;

• Усі Московські походи повинні були здійснюватися разом з козаками;

• Сприяння шлюбів українців з росіянами;

Ставши гетьманом Мазепа велику роль приділяє Запорізькій Січі:

• Намагається зменшити податки, але водночас сприяє поширенню кріпацтва;

• Був противником селянських виступів, які неодноразово придушував;

Та найбільше Мазепа зробив у галузі культури:

• За свої гроші навчав дітей старшин у Європі;

• Створює Чернігівський колегіум і з’являється Києво-Могилянська академія;

• Виділяє великі кошти на реставрацію і будівництво храмів;

• Відкрив чимало шкіл, бібліотек;

Союз зі шведами:

Повністю Мазепа підкорявся Москві і за його вказівкою укр. військо бере участь у Північній війні (1700-1721 рр.) 8 років поспіль росіяни її програвали і у 1708 р Мазепа заключає зі Шведами таємну угоду і воює на боці Карла 13. Переломним стане Полтавський бій у червні 1709 р. де шведи та українці програють. Це призведе до еміграції, а саме війська Мазепи переправляться через Дніпро і перебуватимуть у Бендерах.

Білет №45