1.3.2. Планування торговельного залу магазину

Планувальне рішення торговельного залу залежить від багатьох факторів і потребує дотримання певних правил організації торговельного простору.

Серед основних факторів, що впливають на планування внутрішнього простору торгового об’єкту, виділяють такі:

• формат об’єкта, його місцерозміщення та площа;

• асортимент товарів;

• архітектурні особливості (розміщення вхідної зони, планування торгових та технологічних приміщень, зв’язок між торговими приміщеннями та ін.);

• наявні (або заплановані) інженерні та комунікаційні системи, що забезпечують діяльність торгового об’єкта та виконання відповідних торгово-технологічних операцій;

• особливості роботи постачальників з доставки товарів (способи та періодичність доставки продукції);

• психологічні особливості покупців, що впливають на планування торговельного простору.

Розроблений проект планування торговельного залу повинен відповідати наступним вимогам:

• ефективного використання торгового простору;

• організації логічної структури торгівлі;

• забезпечення пересування покупців по всій площі торговельного залу;

• створення привабливого інтер’єру;

• збалансованості товарообігу шляхом ефективного розміщення товарів імпульсного попиту;

• збереженості товарів та зниження навантаження на працівників торговельного залу.

Планування внутрішнього простору торгового об’єкту є однією із складових концепції мерчандайзингу і включає в себе наступні складові:

1. зонування (поділ території об’єкта на торговельну та технологічні зони, касову зону, зону входу виходу та ін.);

2. планування технологічних приміщень (територія приймання та вигрузки товару, складування, виробничі зони, що відводяться для приготування напівфабрикатів та готових справ) та визначення шляхів руху товару (з технологічних зон в торговельний зал);

3. планування торговельного залу, розміщення товарних груп в торговельному залі, визначення шляхів руху покупців в торговельному залі, підбір і розміщення торговельного обладнання;

4. створення атмосфери магазину.

а) зонування торгового простору магазину.

Процес планування торгових зон являє собою обґрунтування їх територіального розміщення у торговому залі магазину та побудови зв’язків між ними.

В торговому залі магазину можна виділити такі зони:

- вхідна зона (зона входу/виходу);

- передкасова та касова зони;

- зона основного потоку покупців (торгова).

Кожна зона має певне функціональне призначення. Загальним принципом при плануванні визначених зон магазину є простота (без архітектурних та товарних лабіринтів) і рух покупців в межах цих зон без перешкод.

Вхідна зона (зона входу/виходу).

Вхідна зона (від 2 до 7 м одразу за вхідними дверима) відповідає за створення позитивного настрою покупців та їх орієнтацію на здійснення покупок. Місце розміщення входу та розміщення торгового обладнання не повинно порушувати природній хід руху покупців, а саме – проти годинникової стрілки. Чим більше площа торгового залу, тим більша повинна бути вхідна зона. Так, в гіпермаркетах площею 10 тис. м² ця зона складає 7-8 м; в магазині площею 100 м² – 1-1,5 м.

Саме із зони входу споживач повинен побачити найбільш типові товари для цього магазину (зона входу повинна показати, що являє собою магазин за ціновою та цільовою аудиторією).

Слід уникати типових недоліків в організації зони входу, а саме:

• слизьких сходинок або підлоги при вході;

• дверей, що складно відкриваються;

• перетинання вхідних та вихідних потоків покупців;

• хаотичного розміщення візків та кошиків для відбору товару;

• зламаних камер зберігання;

• непривітних співробітників служби охорони;

• порушення викладки в торговому залі одразу за вхідною зоною та ін.

Прикасова та касова зони.

Значення прикасової і касової зони у формуванні репутації і іміджу магазину важко переоцінити. Касова зона часто стає «вузьким місцем» в роботі магазинів за методом самообслуговування (супермаркету, гіпермаркету, дискаунтера). Довгі черги до каси і, відповідно, очікування розрахунку може суттєво вплинути на думку покупців про магазин та зіпсувати його репутацію.

Оптимальне розміщення касової зони повинно забезпечувати касиру хороший огляд більшої частини торговельного залу магазину і забезпечувати покупцям легкий доступ до виходу. На розміщення касової зони також впливають розміщення зони входу/виходу, конфігурація та площа торговельного залу, напрямок руху покупців в торговельному залі та ін.

Прикасова та касова зони є найбільш привабливими для розміщення товарів імпульсного попиту. Тому важливо, щоб ці зони не були перевантаженими торговельним обладнанням для продажу дрібних товарів і не заважали вільному руху покупців до вузлів розрахунку.

Зона основного потоку покупців (торгова зона).

В цій зоні відбувається процес вибору товару. Магазин повинен мати нескладне планування торгової зони, щоб покупець мав можливість вільно орієнтуватися в ньому, навіть за умови, що він вперше відвідує магазин.

Торгова зона магазину повинна ретельно плануватися. ЇЇ планування закладає модель здійснення покупок – методом самообслуговування, через прилавок, змішаним методом та ін.

Існує ряд вимог до планування торгової зони. Серед них – необхідна кількість та оптимальне розміщення торговельного обладнання. Слід забезпечити раціональну пропорцію між площею, зайнятою торговельним обладнанням, і площею, що відводиться для вільного переміщення покупців у торговельному залі.

Визначити оптимальну завантаженість торговельного залу обладнанням можна за допомогою коефіцієнта установчої площі:

,

де - площа, зайнята під торговельним обладнанням, м²;

- площа торговельного залу, м².

Таблиця __

Приблизні показники коефіцієнта установчої площі та демонстраційної площі в магазинах самообслуговування

Площа, кв. м	К уст.	К дем.
		Продтовари	Одягу	Взуття	Галантерея	Госптовари	Універмаг
до 100	0,32	0,76	0,66	0,80	0,90	0,75	-
101-250	0,31	0,75	0,63	0,76	0,88	0,72	-
251-650	0,30	0,73	0,60	0,73	0,85	0,72	-
651-1500	0,29	0,72	0,57	0.70	0,80	0,70	0,72
понад 1500	0,27	0,70	-	-	-	-	0,70
В середньому	0,30	0,75	0,60	0.74	0,86	0,73	0,71

Перевищення коефіцієнта установчої площі нормативних значень свідчить про перевантаження торговельного залу обладнанням і певні незручності, з якими стикаються покупці, пересуваючись торговельним залом. Але існують виключення, коли відхилення коефіцієнту від нормативу не свідчить про неефективне використання площі торговельного залу. Так, відхилення в меншу сторону зустрічається в магазинах, що здійснюють продаж товарів особливого попиту: елітних, ексклюзивних, високого цінового сегменту; а в більшу – у магазинах, що здійснюють продаж будівельних та оздоблювальних матеріалів, в автосалонах та ін.

Про ефективність використання торгового простору свідчить величина демонстраційної (експозиційної) площі, що показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину:

, i=(1, 2, …,m), j=(1, 2, …, n),

де - коефіцієнт демонстраційної площі;

- площа кожного елемента обладнання, який використовується для викладання товарів, м²;

n – кількість елементів обладнання, які використовуються для викладання товарів;

m – кількість одиниць торговельного обладнання в торговельному залі.

Оптимальна величина коефіцієнту демонстраційної площі становить 0,7. Якщо він нижче, його можна збільшити за рахунок використання обладнання, що має більшу площу викладки, або за рахунок використання палет, корзин та ін.

Коефіцієнт демонстраційної площі залежить від спеціалізації магазину: він буде нижчим в магазинах, що використовують холодильне обладнання, в магазинах, що здійснюють продаж великогабаритних товарів.

Магістраль основного потоку покупців є складовою планування торгової зони.

Магістраль – це головні та додаткові (другорядні) проходи, за якими рухається основний потік покупців.

Покупці по торговому залу магазину повинні рухатись проти годинникової стрілки. По можливості, необхідно виділяти магістраль візуально (відповідною розміткою, POS - матеріалами). Магістраль не повинна перериватися, тобто вона має бути «кільцевою» для забезпечення пересування покупців через увесь торговельний зал магазину. Чим більше площа торговельного залу, тим чіткіше повинен виділятися основний маршрут для покупців, так як наявність головних магістралей дозволить покупцям легко орієнтуватися і не загубитися в торговельному залі.

Існують певні вимоги до ширини проходів в магазинах, що здійснюють продаж товарів за методом самообслуговування. При плануванні зони основного потоку покупців слід враховувати:

• мінімальна ширина проходу для однієї людини з кошиком з кошиком для відбору товару складає 87 см;

• максимальна відстань між стелажами повинна складати 2,5-2,6 м;

• для того, щоб два покупця з кошиками для відбору товару вільно переміщувалися ширина проходу повинна складати не менше 2 м;

• для того щоб покупець зміг відібрати товар з нижньої полиці йому необхідний простір в 1 м;

• оптимальне співвідношення ширини проходу і висоти торговельного обладнання 3:4;

• у випадку, коли один покупець розглядає товар на полицях, стоячи фронтально до нього, а інший покупець з кошиком для відбору товару проходить поряд, мінімальна ширина проходу повинна складати не менше 1,25 м.

b) планування технологічних приміщень та визначення шляхів руху товару (з технологічних зон в торговельний зал).

Приміщення для складування та обробки товарів призначені для зберігання товарів та підготовки їх до розміщення в торговельному залі. Вони повинні зручно розміщуватися відносно торгового залу та бути легко доступними для товарів, що надходять до магазину.

Складські приміщення повинні бути обладнанні таким чином, щоб звести до мінімуму операції з пошуку, обробки та переміщення товару.

Поповнення запасів торгового залу – одна з найбільших статей витрат магазину, яка коливається в залежності від багатьох факторів, навіть таких незначних, як переміщення товарів в середині магазину, наявність спусків та підйомів. Для усунення зайвих операцій торгові відділи слід розміщувати якомога ближче до відповідних приміщень для складування та обробки товарів.

В практиці магазинобудування існує декілька різновидів розміщення підсобних та складських приміщень відносно торговельного залу магазину: П-образне розміщення (а); вздовж задньої стіни будівлі (б); розміщення у підвалі або на нижньому поверсі (в); Г-образне розміщення (г) (рис. ____)

а) б)

в) г)

При визначенні шляхів руху товарів з технологічних зон в торговельний зал магазину слід враховувати, що торговельний зал повинен бути технологічно пов’язаний з приміщеннями для підготовки продукції до продажу; шлях руху товару з технологічних приміщень повинен бути найкоротшим; приміщення для зберігання товарів і підготовки їх до продажу не повинні бути прохідними; організація оперативних процесів в магазині повинна відбуватися в логічній послідовності та взаємозв’язку.

с) планування торговельного залу, розміщення товарних груп в торговельному залі, визначення шляхів руху покупців в торговельному залі, підбір і розміщення торговельного обладнання.

Планувальне рішення торговельного залу багато в чому залежить від формату магазину, що потребує виконання певних правил організації торгового простору.

Виділяють п’ять основних видів планування торговельного залу: лінійна («решітка»), боксова («трек», «петля»); змішана; вільна та виставкова. Вибір конкретного виду планування залежить від розміру торговельного залу, його конфігурації, методів продажу та асортименту товарів, що пропонується до продажу.

В продовольчих магазинах самообслуговування зазвичай застосовується лінійне планування («решітка») торговельного залу. Лінійне планування («решітка») торгового залу передбачає, що торгово-технологічне обладнання розташовується прямими лініями, утворюючи проходи для покупців. Лінійне планування може бути повздовжнім, поперечним, діагональним та комбінованим. (рис. ___).

а) б) в)

Рис. ___ Лінійне планування торговельного залу: а) з комбінованим розміщенням обладнання; б) повздовжнім розміщенням обладнання; в) поперечним розміщенням обладнання

Переваги лінійного планування:

• ефективне використання торговельного простору;

• можливість легко розміщувати та об’єднувати товари по всьому торговельному залу, надавати їм різний простір на полицях;

• забезпечує перебування в магазині великої кількості покупців, сприяє орієнтації покупців та їх ефективному руху в середині магазину;

• забезпечує зручне перебування персоналу поряд з покупцями без негативного впливу на циркуляцію покупців в торговельному залі;

• спрощується управління запасами, розміщених в торговельному залі.

Недоліки лінійного планування:

• у певних випадках утрудняє ознайомлення покупців з товаром (утруднення руху покупців в проходах впливає на процес вибору товару, негативно впливає на показники продажу);

• підвищує ризики, пов’язані з безпекою (крадіжки);

• таке планування покупцями сприймається як мало привабливе та нецікаве.

Боксове планування («Трек», «Петля») передбачає окремі ізольовані зони (бокси) зі своїми розрахунковими вузлами. Бокси утворюються завдяки перпендикулярному розміщенню ліній обладнання відносно стін торгової будівлі. Найчастіше застосовують такий вид планування для торгівлі товарами одного асортиментного профілю (рис. ____).

Переваги боксового планування:

• дозволяє експонувати велику кількість товарів;

• спрямовує споживачів по всьому торговельному простору.

Недоліки боксового планування:

• у споживачів «розбігаються очі», що не дозволяє сфокусувати на запланованих покупках;

• потребує відвідування покупцями кількох відділів, щоб зробити комплексні покупки;

• розрахункові операції потрібно здійснювати декілька разів;

• збільшує витрати часу на придбання товарів;

• утрудняє взаємозамінність торгових працівників.

Змішане планування торгового залу передбачає різні комбінації лінійного та боксового планування. Найчастіше такий вид планування торговельного залу зустрічається в супермаркетах, що поєднують самообслуговування з торгівлею через прилавок (кондитерський, кулінарний, гастрономічний відділи, а також площі, що надані в оренду).

Вільне планування («Вільний потік») утворюється розташуванням торгово-технологічного обладнання у вигляді окремих острівців різної форми (овальної, круглої, квадратної, прямокутної) з таким розрахунком, щоб покупці могли вільно наблизитись до них і вибрати необхідний товар. Напрямок руху покупців нічим необмежений, вони мають можливість переміщуватися по торговельному залу та оглядати товар в будь-якій послідовності. Такий вид планування торговельного залу переважно використовується в бутіках, магазинах з продажу одягу та взуття, товарів для дому та ін.

Переваги вільного планування:

• забезпечує більш високу гнучкість планування, можливість максимального візуального впливу на споживачів;

• сприяє більш уважному вивченню товарів;

• сприяє збільшенню імпульсних покупок, в тому числі за рахунок зростання часу перебування покупців у торговельному залі.

Недоліки вільного планування:

• менш ефективне використання площі торговельного залу;

• більш ускладнений процес контролювання запасів в торговельному залі;

• відносна висока вартість торговельного обладнання.

Виставкове планування торговельного залу використовується в магазинах, що здійснюють продаж за зразками (меблеві салони, магазини з продажу побутової та комп’ютерної техніки, мобільного зв’язку та ін.), де товари демонструються на стендах, гірках, прилавках, подіумах.

Схема розміщення товарних груп у торговельному залі визначає ефективність використання торговельного простору магазину та показники його діяльності. На її вибір впливає багато чинників, пов’язаних зі спеціалізацією магазину, застосовуваних концепцій розміщення товарних груп, виду планування торговельного залу та ін. Так, при її визначенні необхідно враховувати поділ товарів на групи відносно регулярності їх споживання.

1. Товари повсякденного попиту затребувані кожний день найбільшою кількістю покупців. Так, для магазинів одягу це повсякденні брюки, юбки, светри, джинси тощо. Для магазинів будівельних матеріалів – будівельні суміші, краски, шпалери, клеї. Для продовольчого супермаркету – хлібобулочні, молочні, гастрономічні вироби, овочі, фрукти. За допомогою розміщення цих товарів по зовнішньому периметру торговельного залу покупець має можливість оглянути весь торговельний зал та здійснити незаплановані покупки.

2. Товари періодичного попиту виділяються переважно для продуктових магазинів. Для магазинів інших товарних напрямів такі товари мають назву товари цільового попиту. Купівля таких товарів споживачами відбувається на основі попереднього обґрунтованого вибору. Так, в магазині будівельних матеріалів до товарів цільового попиту належать сантехнічні вироби, керамічна плитка, двері, покриття для підлоги та ін. В магазині побутової техніки – холодильники, плити, пральні машини, телевізори, домашні кінотеатри тощо. В магазинах одягу - пальто, шуби, вечірні костюми. Для продовольчого магазину це бакалійні товари та інші товари тривалого зберігання. Такі товари рекомендують розміщувати в центральній частині торговельного залу на відповідному торговельному обладнанні, привертаючи увагу до новинок спеціальними промо-акціями та POS-матеріалами.

3. Товари імпульсного попиту – це товари, купівля яких, зазвичай, не планується, тому їх розміщують в «гарячих» зонах торговельного залу: у входу в торговельний зал; в місцях концентрації потоків покупців; в касовій зоні. Так, в магазинах побутової техніки це CD та DVD, батарейки, засоби догляду за побутовою технікою та ін. В продовольчих магазинах це газети, журнали, напої, сигарети, солодощі, дрібні товари за зниженими цінами.

Виділяють три основні зони торговельного залу: «гаряча» (де здійснюється більший відсоток покупок), менш відвідувана «тепла» і «холодна» (де потік покупців незначний).

Виникнення «гарячих» і «холодних» зон в кожному конкретному магазині залежить від конструктивних особливостей торговельного залу, його розмірів, розміщення обладнання, товарних груп, і тому є цілком індивідуальним процесом.

Визначення місця розміщення товарної групи (відділу) – це обґрунтована послідовність їх розміщення в торговельному залі з урахуванням психології покупців, розміщення допоміжних приміщень, характеру попиту покупців.

Закріплення за товарними групами (відділами) зон розміщення в торговельному залі здійснюється з урахуванням таких основних вимог:

• зона товарних груп, підготовка до продажу яких здійснюється в магазині, повинна примикати до відповідних неторгових приміщень;

• зона товарних груп, що потребує тривалого ознайомлення покупців з ними, розміщується в дальній частині торговельного залу;

• витрати праці торгового персоналу, пов’язані з поповненням товарного запасу та переміщенням товарів в торговельному залі, повинні бути мінімальними;

• повинен бути забезпечений вільний доступ покупців до товарів;

• дотримання принципу товарного сусідства з урахуванням специфічних особливостей кожної товарної групи.

На сьогоднішній день існує декілька підходів до розподілу площі торговельного залу магазину для розміщення товарних груп (відділів).

1. Традиційний підхід, відомий як концепція збалансованого магазину. Основою даного підходу є те, що площі, відведені під кожний товарний відділ, повинні бути пропорційні обсягам продажу та відповідати вимогам щодо оптимального використання торгового простору. За всіма групами товарів закріплюються постійні місця в торговельному залі, розмір яких визначається: у відповідності з очікуваними обсягами продажу певної групи або виду товару; в залежності від участі товарної групи або відділу у формуванні прибутку підприємства; відповідно до розмірів товарних запасів; з урахуванням необхідного напряму потоків покупців в торговельному залі.

2. Мерчандайзинговий підхід, що базується на основних законах психофізіологічної поведінки людини, і враховує:

- напрямок руху потоків покупців – магістральні потоки повинні «вести» покупців у визначенні місця торговельного залу, до необхідних прилавків та вітрин;

- спільне придбання товарів (перехресний мерчандайзинг або крос-мерчандайзинг) – напрями потоків покупців повинні забезпечувати комплексну покупку;

- частоту покупок і характер попиту – товари повсякденного попиту повинні розміщуватися в місцях інтенсивного потоку покупців; товари імпульсного попиту розміщуватися переважно в першій третині торговельного залу та/або біля кас; товари цільового попиту можуть розміщуватися у віддалених місцях торговельного залу;

- тривалість відбору товарів – товари, що потребують часу для їх вибору (товари періодичного попиту), розміщують у віддалених місцях торговельного залу з метою створення відповідних умов для прийняття рішення щодо купівлі товару;

- зручність та вільний рух покупців в торговельному залі – організація потоків покупців з урахуванням їх інтенсивності протягом годин праці магазину з метою створення оптимальних умов щодо купівлі товарів, уникнення черг, скупчення покупців у часи максимальної інтенсивності відвідування магазину;

- трудомісткість переміщення товарів з складських приміщень – уникнення перехресного руху потоку покупців та товарних потоків в торговельному залі.

d) створення атмосфери магазину.

Атмосфера магазину – це сукупність зовнішніх та внутрішніх елементів торгового об’єкту, що впливають на сенсорні рецептори та формують психологічний стан покупця.

Процес формування атмосфери магазину має на меті сприяння збільшенню обсягів продажу. Для цього використовують архітектуру, планування, візуальні компоненти, освітлення, кольори, музику, запахи, температуру та інші елементи, що здатні формувати передбачуваний емоційний стан відвідувачів, забезпечувати позитивне сприйняття товарів покупцями, створювати у свідомості покупців визначений образ торгового об’єкта та його індивідуальність.

Залежно від характеру впливу на людину всі елементи атмосфери магазину поділяються на психологічні, організаційні та органолептичні.

Психологічні фактори представлені рівнем торговельного обслуговування в магазині, поведінкою обслуговуючого персоналу, їх професійним рівнем, зовнішнім виглядом.

До організаційних факторів належить організація торгового простору магазину: розмір, планування торговельного залу, розподіл площ; організація потоків покупців в торговельному залі; забезпечення вільного доступу покупців до товарів; тип обладнання, його форми та розміри; способи викладки товарів на торговельному обладнанні. Організаційні складові атмосфери магазину зорієнтовані на забезпечення відповідних зручностей для покупців в процесі здійснення покупки.

До органолептичних факторів належать візуальні компоненти оформлення торговельного залу магазину: кольорове оформлення, освітлення, запахи, музика, температура та ін.

• кольорове оформлення торговельного залу.

Внутрішнє оформлення магазину, зовнішній вигляд обладнання, елементи декору виконуються у фірмових кольорах у відповідності до естетики торгового об’єкту, його концепції, формату.

На сприйняття покупцями магазину, відділу, товару впливає кольорова гама інтер’єру. Кольори за своїм впливом поділяються на групи: теплі, нейтральні та холодні. До теплих кольорів відносяться відтінки червоного, помаранчевого, жовтого, а до холодних – зеленого, блакитного, синього, фіолетового. Психологічні ефекти, що створюють теплі та холодні кольори, є прямо протилежними. Так, теплі кольори, на відміну від холодних, більше приваблюють покупців, підвищують їх активність, сприяють здійсненню імпульсних покупок.

• система освітлення торговельного залу та товарів.

Головним критерієм, що визначає вибір джерел освітлення та його рівня, є формат магазину. Освітлення повинно привертати увагу та зацікавленість до магазину, формувати його власний образ; створювати неповторну атмосферу в торговельному залі; допомагати покупцям орієнтуватися в торговельному залі, «вести» від однієї вітрини до іншої; ефективно представляти товар.

Система освітлення торговельного залу передбачає, по-перше, рівномірне освітлення всієї площі торговельного залу, по-друге – акцентне освітлення окремих видів або груп товарів.

В освітленні торговельного залу необхідно враховувати сезонність. В зимній період з метою підвищення активності при здійсненні покупок необхідно компенсувати нестачу кольорів надмірним освітленням і використанням теплих (літніх) відтінків. І навпаки, літом рекомендовано використовувати холодні відтінки, щоб компенсувати високий температурний режим зовні магазину.

• система навігації в торговельному залі.

Система навігації (інформаційне оформлення торгового залу) – один із засобів комунікації з покупцем.

Система навігації в магазині – це система орієнтування, що дозволяє визначити місцезнаходження та найбільш зручні шляхи пересування до визначеного місця в магазині, яка спроектована з урахуванням особливостей формату магазину, його архітектурно-планувальних форм, організації потоків покупців в торговельному залі та особливостей національного менталітету.

Система навігації торговельного об’єкту повинна враховувати розподіл відвідувачів у торговельному залі у відповідності з типом попиту, забезпечувати відсутність черг, сприяти оптимізації часу, що витрачає покупець на пошук, огляд та відбір необхідних товарів.

Певною мірою універсальна система навігації має декілька елементів (кожний елемент має своє призначення та чітко визначене місце), що розміщуються в торговельному просторі за визначеними принципами:

• головний контент – показує все, що знаходиться в торговельному об’єкті (всі товари і сервіси на всіх поверхах);

• поверховий контент – демонструє товарів і сервісів на конкретному поверху;

• покажчик товару/сервісу вказує розміщення конкретного відділу, магазину (наприклад у складі торговельного центру) або групи товарів;

• покажчик напряму – визначає напрямок руху до зон обслуговування, входам/виходам, ліфтам, ескалаторам та ін.

Визначив основні точки розміщення навігаційних елементів, встановлюється їх розмір, висота розміщення та стиль оформлення.

• запахи в торговельному залі (аромамаркетинг).

Запахи в торговельному залі відіграють суттєву роль у здійсненні імпульсних покупок. Психологи вважають, що саме органи нюху викликають найбільший вплив на емоційний стан людини. На відміну від візуальних акцентів запахи мають більшу зону дії і часто допомагають створенню додаткового попиту шляхом підвищення культури споживання (запахи можуть сприяти реалізації більшої кількості товарних позицій, що належать до середнього та високого цінового сегменту). Розповсюдження необхідних запахів в торговельному залі є результатом правильного розміщення в ньому відділів, торговельного обладнання та товарних груп.

Використовувати запахи в торговельному залі необхідно дуже обережно. Виникнення аромату повинно виглядати правдоподібно і співпадати з візуальним контактом споживача з необхідною товарною категорією. Аромат повинен відтіняти товар, відповідати обраній позиції та порі року, асоціюватися у покупця саме з цією торговою точкою. Разом з тим, запахи в торговельному залі не повинні змішуватися.

• музичний супровід в торговельному залі.

На музичний супровід в торговельному залі звертають увагу понад 70% відвідувачів магазину. Музичний супровід відіграє суттєву роль у формуванні атмосфери магазину: допомагає створювати відповідний настрій в торговельному залі; координує інтенсивність руху потоків покупців в торговельному залі протягом годин праці магазину (повільна музика сприяє збільшенню часу, що проводить покупець у торговельному залі, на відміну від ритмічної, яка прискорює рух покупців); формує різні образи та виділяє особливості цільового сегменту споживачів відповідно до їх віку та інших демографічних ознак (якщо музика відповідає демографічним характеристикам відвідувачів, вони проводять більше часу в магазині та здійснюють більше інтенсивних покупок); привертає та спрямовує увагу покупців (гучний музичний супровід і нові музикальні композиції сприяють концентрації уваги покупців на товарі, тихі та знайомі композиції – змушують покупців повільно рухатись торговельним залом, підвищуючи вірогідність здійснення покупки).