3 Методи визначення швидкості поширення уз коливань.

4. Радіоскопія, область застосування. Технічні засоби радіоскопії. Методика і техніка радіоскопічного контролю.

Ці методи засновані на просвічуванні контрольованих об'єктів іонізуючим випромінюванням, перетворенні радіаційного зображення об'єкта у світлотіньове або електронне зображення й передачі цих зображень на відстань за допомогою оптики або телевізійної техніки з наступним аналізом зображень на екрані оптичного пристрою або телевізійного приймача.

Зберігаючи такі переваги радіографічного методу контролю, як можливість визначення характеру й форми дефекту, методи радіаційної інтроскопії дозволяють досліджувати контрольований об'єкт безпосередньо в момент його просвічування. Тим самим скорочується до мінімуму характерний для радіографії розрив у часі між початком контролю й моментом одержання результатів контролю – висновку про якість контрольованого об'єкта. Мала інерційність перетворення радіаційного зображення дозволяє за короткий час здійснити «перегляд» об'єкта під різними кутами до напрямку просвічування, що підвищує ймовірність виявлення в ньому дефектів. Ця ж властивість методів радіаційної інтроскопії забезпечує можливість контролю деталей або вузлів виробів без їхнього розбирання в умовах, близьких до експлуатаційних (вібрації, коливання температури й тиску і т.п.).

Іншою істотною перевагою методів радіаційної інтроскопії є можливість широкого застосування принципів стереоскопії для виявлення просторового розподілу дефектів у контрольованому об'єкті. Використовуючи два джерела випромінювання, розташовані на певній базисній відстані одне від одного, можна одержати стереоскопічне зображення контрольованого об'єкта безпосередньо під час його просвічування без істотного збільшення трудомісткості контролю.

Інтроскопи, що використовують флуороскопічні екрани, сцинтиляційні кристали й ЕОП, дозволяють без істотного погіршення чутливості методу (не більш ніж в 1,5 раза) проводити контроль якості деталей (виробів), що переміщуються зі швидкістю до 1-1,5 м/хв. Для рентгено-телевізійних систем на основі рентгеновідиконів при такому ж погіршенні чутливості методу швидкість контрольованих виробів не повинна перевищувати 6-10 см/хв.

Теоретичні й експериментальні дослідження чутливості й продуктивності методу радіаційної інтроскопії, досвід вітчизняної й закордонної практики показують, що метод радіаційної інтроскопії, так само як і радіографічний метод, можна застосовувати для контролю якості лиття, зварювання, а також правильності складання вузлів і механізмів.

Для проектування зображень дефектів із флуороскопічного екрана, сцинтиляційного кристала або вихідного екрана ЕОП на фотокатод суперортикону, можна застосовувати стандартні фотооб'єктиви типів «Юпітер-8», «Юпітер-9», «Геліос-40» і «Геліос-44».

Для відмітки дефектних місць на контрольованому об'єкті застосовують маркуючий пристрій з дистанційним керуванням. Відмітка проводиться за зображенням на екрані перетворювача випромінювання або телевізійному екрані.

Щоб одержати документ про результати контролю деталей і вузлів методом радіаційної інтроскопії, роблять фотографування зображень дефектних ділянок на екрані перетворювача випромінювання або телевізійному екрані дзеркальними фотоапаратами типів «Зеніт», «Старт» з використанням насадочних кілець. При фотозйомці використовується дрібнозерниста фотоплівка.

Для контролю деталей і вузлів виробів методом радіаційної інтроскопії необхідно використовувати механічну систему, що повинна забезпечувати кріплення й необхідне переміщення джерел і перетворювачів випромінювання, оптичної проекційної системи й передавальної телевізійної камери, контрольованої деталі або вузла, а також забезпечувати установку маркувального пристрою і пристрою для фотографування дефектних ділянок. Керування механічною системою повинне здійснюватися з кімнати керування.

Номенклатура, кількість і ділянки зварених сполук, деталей і вузлів, що підлягають контролю, порядок складання технологічних карт контролю, система розмітки й маркування контрольованих ділянок визначаються за методикою, яка застосовується в радіографії.

При контролі з використанням флуороскопічних екранів або сцинтиляційних кристалів без телевізійної установки необхідна попередня адаптація очей контролера до темряви протягом 30-40 хв. Установка й знімання деталей, що підлягають контролю, повинні проводитися другим контролером, очі якого не адаптовані до темряви. При роботі з телевізійною установкою або з ЕОП (без телевізійної установки) попередня адаптація не потрібна. У цьому випадку установка й знімання контрольованих деталей проводяться контролером, що безпосередньо працює з перетворювачем випромінювання або телевізійною установкою.

Робоче поле екрана перетворювача випромінювання варто діафрагмувати по розмірах зображення контрольованої деталі за допомогою свинцевих діафрагм, що обмежують пучок випромінювання. Допускається діафрагмування зображення за допомогою непрозорих рамок, наприклад з картону.

Зображення на флуороскопічному екрані або сцинтиляційному кристалі розглядають із відстані близько 25 см. В окремих випадках для більш детального огляду зображення допускаються менші відстані, а також використання лупи із дво- трикратним збільшенням. При роботі з телевізійною установкою відстань від очей контролера до телевізійного екрана повинне бути приблизно в чотири рази більшою від висоти екрана.

Фотографування зображень контрольованих деталей з екрана перетворювача проводять при повністю відкритій діафрагмі об'єктива. Режим фотографування встановлюють залежно від яскравості екрана перетворювача. Фотографування з телевізійного екрана при стандартній розгортці телевізійного зображення варто проводити з експозицією не менше 1/25 сек.

Чутливість методу радіаційної інтроскопії необхідно перевіряти щодня перед контролем деталей даного найменування по еталону чутливості. Якщо контроль чутливості зазначеним способом неможливий, допускаються інші способи, що встановлюються відповідними технічними умовами.

При контролі методом радіаційної інтроскопії виходять позитивні зображення, за винятком тих випадків, коли спеціальні рентгено-телевізійні установки дозволяють одержувати як позитивні, так і негативні зображення деталей і вузлів. На позитивному зображенні деталей і вузлів виробів газові й усадочні раковини, тріщини й непровари, а також сторонні включення, більш легкі, ніж основний матеріал, виявляються у вигляді світлих ділянок на темнішому фоні. Включення які більш щільні, ніж основний матеріал, виявляються у вигляді темних ділянок на світлішому фоні зображення деталі.

Зменшення фокусної відстані при радіаційній інтроскопії підвищує яскравість зображення, що поліпшує зорове сприйняття оком деталей зображення й, отже, поліпшує виявлюваність дефектів. Однак при цьому збільшується геометрична нерізкість зображень, що знижує чутливість методу.

При зменшенні фокусної відстані (до значення менше 100 мм) можливе погіршення чутливості методу внаслідок збільшення геометричної нерізкості, причому тим більшою мірою, чим більші розміри оптичного фокуса джерела випромінювання. Дуже малі фокусні відстані утрудняють маніпулювання контрольованою деталлю. Тому в практиці радіаційної інтроскопії більш прийнятними є фокусні відстані в діапазоні 250 - 500 мм, залежно від умов контролю й габаритів виробів.

Швидкість переміщення контрольованого об'єкта перед екраном перетворювача випромінювання встановлюється відповідно до необхідної чутливості методу до дефектів і продуктивністю контролю.

Напруга й струм рентгенівської трубки вибираються залежно від товщини й щільності матеріалу контрольованого виробу. Зі збільшенням товщини й щільності матеріалу збільшується поглинання в ньому рентгенівського випромінювання, у результаті чого яскравість зображення зменшується й, отже, погіршується виявлюваність дефектів. Для збереження яскравості зображення, при якій забезпечується найкраща виявлюваність дефектів, необхідно підвищити потужність дози випромінювання.

При вибраній фокусній відстані підвищення потужності дози випромінювання здійснюється, у першу чергу, шляхом збільшення анодного струму трубки, а при використанні максимального припустимого струму для застосовуваної рентгенівської трубки - підвищенням анодної напруги При великих напругах на трубці з ростом напруги чутливість методу помітно поліпшується завдяки підвищенню яскравості зображення. Подальше збільшення напруги приводить до погіршення чутливості через зниження контрасту зображення дефектів. Напруга на трубці, при якій досягається найбільш висока чутливість методу, є оптимальною для даної апаратури і інших режимів контролю. З ростом товщини просвічуваного матеріалу ця напруга підвищується, а абсолютна чутливість методу погіршується

№34