
- •1.У чому полягає принцип побудови температурних шкал, назвати їх основні види?
- •2. Фізичні основи, конструкція і область застосування вихрострумових товщиномірів покриття металів.
- •3. Способи контакту уз перетворювачів з поверхнею виробу.
- •4. Рентгенівські трубки, їх характеристики, класифікація, основні конструкції, типи. Оптична система рентгенівських трубок, її розрахунок.
- •5. Розрахувати і побудувати афх, ачх і фчх для ланки обробки сигналів по їх передавальній функції:
- •Здійснити порівняльну оцінку різних типів термометрів розширення.
- •9.2. Термометри розширення
- •9.2.1. Рідинні термометри
- •9.2.2. Дилатометричні та біметалеві термометри.
- •9.2.3. Манометричні термометри.
- •2. Фізичні основи, конструкція і область застосування вихрострумових структуроскопів.
- •3. Амплітудно-частотна характеристика уз перетворювачів і її параметри.
- •4. Тепловий захист рентгенівських трубок, його розрахунок.
- •1.Описати принцип роботи та назвати основні види пірометрів.
- •2.9.1 Яскравісні пірометри
- •2.9.2 Кольорові пірометри
- •2.9.3 Радіаційні пірометри
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування вихрострумових дефектоскопів з мікропроцесорами і мікроЕом
- •3.Коефіцієнти електромеханічного перетворення.
- •4.Промислові рентгенівські товщиноміри. Рентгеноструктурний та спектральний аналіз в промисловій дефектоскопії
- •5.Розрахувати і побудувати автокореляційну функцію для такого аналітичного заданого періодичного інформаційного сигналу:
- •1.Описати основні види рідинних манометрів.
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування електроємнісного методу контролю.
- •3.Основні типи п’єзоперетворювачів для уз апаратури.
- •4.Фізичні основи контролю проникаючими речовинами. Матеріали для проведення контролю проникаючими речовинами.
- •5.Розрахувати і побудувати автоковаріаційну функцію для такого аналітичного заданого періодичного інформаційного сигналу:
- •1.Здійснити порівняльну оцінку звужуючих пристроїв у витратомірах змінного перепаду тиску.
- •10.3 Витратоміри змінного перепаду тиску (дросельні)
- •10.3.1 Теоретичні основи
- •10.3.2 Звужуючі пристрої у витратомірах змінного перепаду тиску
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування електропотенційних і термоелектричних дефектоскопів.
- •14 Електропотенціальний метод контролю і його технічна реалізація
- •11.5 Термоелектричний метод контролю і його технічна реалізація
- •3.Способи визначення товщини безеталонним методом.
- •4.Апаратура для проведення неруйнівного контролю з використанням проникаючих речовин. Методика проведення контролю якості виробів з використанням проникаючих речовин.
- •5.Розрахувати і побудувати автокореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1. Здійснити порівняльну оцінку основних типів лічильників об’ємного методу.
- •Засоби вимірювання витрати називають витратомірами.
- •10.1 Об’ємні методи вимірювання витрати
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування методу контролю виробів зовнішніми прохідними вихрострумовими перетворювачами (всп).
- •3.Конструкція п’єзоперетворювача і призначення основних його елементів.
- •4.Фізичні основи неруйнуючого контролю електромагнітними випромі-нюваннями.Характеристики електромагнітних випромінювань. Взаємодія електромаг-нітного випромінювання з речовиною.
- •5.Розрахувати і побудувати автоковаріаційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1.Здійснити порівняльну оцінку буйкових та поплавкових рівнемірів.
- •11.2 Поплавкові рівнеміри
- •11.3 Буйкові рівнеміри
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування методу контролю виробів внутрішніми прохідними всп.
- •3.Коефіцієнти відбиття і поглинання, їх взаємозв’язок.
- •4.Джерела електромагнітного випромінювання для оптичного та теплового контролю. Елементи оптичних систем.
- •5.Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію для таких сигналів
- •1.На якій основній властивості певного параметру, яким характеризується досліджувана суміш, базується вимірювання концентрації. Навести приклади аналізаторів різних типів.
- •15.1 Термокондуктометричні газоаналізатори
- •15.2. Дифузійні газоаналізатори
- •15.3. Магнітні газоаналізатори
- •15.4 Потенціометричні аналізатори
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування методу контролю виробів екранними прохідними всп
- •3.Застосування поперечних хвиль і їхня фізична суть.
- •4.Первинні перетворювачі оптичного випромінювання. Їхні характеристики, класифікація, принцип дії.
- •5.Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для таких сигналів:
- •1.Описати суть методів вимірювання октанового числа та температури сплаху нафтопродуктів
- •17.3 Засоби вимірювання октанового числа
- •2.Фізичні основи, конструкція і область застосування методу контролю виробів накладними всп.
- •3.Фізична суть повздовжніх хвиль і їх застосування.
- •4.Візуальний та візуально-оптичний контроль якості виробів, напівфабрикатів та матеріалів.
- •5.Розрахувати акф по такій відомій спектральній щільності сигналу:
- •1.Розмірності основних фізичних величин.
- •2.Фізичні основи, конструкція і особливості контролю дефектів виробів вихрострумовим методом контролю.
- •3.Фізична суть поверхневих хвиль і хвиль Релея і їх застосування.
- •4.Фотометричні методи контролю якості.
- •5.Розрахувати спектральну щільність сигналу по такій відомій його акф:
- •1. Міжнародна система одиниць фізичних величин.
- •2. Фізичні основи, конструкція і особливості контролю рухомих об’єктів вихрострумовим методом контролю. Вплив швидкості руху всп відносно об’єкта контролю
- •3. Співвідношення між швидкостями повздовжніх, поперечних і поверхневих хвиль.Ю їх застосування.
- •4. Голографія. Голографічні методи неруйнівного контролю.
- •5. Розрахувати спектральну щільність такого детермінованого сигналу:
- •1. Різновидності похибок засобів вимірювання і похибок результатів вимірювань.
- •2. Класифікація і область застосування магнітних методів неруйнівного контролю. Основні поняття і терміни при магнітному контролі.
- •Основні поняття і терміни при магнітному контролі
- •3. Застосування зразків 1,2,3 для градуйовки дефектоскопа
- •4. Апаратура і методи телевізійного контролю. Ендоскопи.
- •5. Розрахувати спектральну щільність сигналу по такій відомій його акф:
- •1. Поняття інтегральної і диференційної функції розподілу результатів спостережень і випадкових похибок.
- •2. Поняття магнітної проникності, її види і особливості використання при магнітних методах контролю. Коефіцієнт розмагнічення і його фізична суть.
- •3 Блок-схема товщиноміра ут-93п і його застосування.
- •4. Інтерференційні методи неруйнуючого контролю виробів.
- •5. Розрахувати акф по такій відомій спектральній щільності сигналу:
- •1. Нормальний і нормалізований закони розподілу результатів спостережень і випадкових похибок.
- •2.Індукційні магнітні перетворювачі (елементи теорії, класифікація, основи конструювання). Магнітна індукційна головка.
- •3. Блок-схема дефектоскопа уд-12 і його застосування.
- •4. Нефелометричні та поляриметричні методи контролю речовини.
- •5.Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для таких сигналів:
- •1. Обробка результатів багатократних посередніх вимірювань при лінійній залежності між вимірювальним аргументом і вимірювальною величиною
- •2. Ферозондові перетворювачі. Типи ферозондів. Суть контролю по парній гармоніці.
- •3. Поняття мертвої зони і залежність параметрів п’єзоперетворювачів від їх фізичних розмірів на базі циліндричного перетворювача.
- •4. Оптичні методи контролю геометричних розмірів.
- •Лазер; 2- дзеркало дефлектора; 3- об’єктив1; 4- ок; 5- об’єктив2; 6- фотоелемент.
- •Лазер; 2- еталонне дзеркало; 3- ок; 4- напівпрозоре дзеркало;
- •5. Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію для таких сигналів:
- •1. Обробка результатів багатократних посередніх вимірювань при нелінійній залежності між вимірювальним аргументом і вимірювальною величиною
- •2.Ферозондова установка уфст-61.
- •3. Поняття першого, другого і третього критичних кутів
- •4. Фізичні основи теплового неруйнуючого контролю. Основні закони теплового випромінювання та теплопередача. Використання їх для розробки методів теплового контролю.
- •5. Розрахувати і побудувати авковаріаційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1. Обробка результатів прямих вимірювань з однократними спостереженнями аргументів
- •2 Перетворювачі Холла. Чутливість, градуювальна характеристика.
- •3. Закон Снеліуса і його застосування
- •4. Первинні перетворювачі теплових величин. Індикатори теплових полів. Пристрої, використовувані в тепловому контролі.
- •5. Розрахувати і побудувати автокореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1. Посередні вимірювання з однократними спостереженнями аргументів
- •2. Магнітний дефектоскоп стальних канатів интрос і дип-2.
- •3. Вибір і обґрунтування частот перетворювача для контролю параметрів металу, бетону, пластмаси
- •2.3. Властивості ультразвукових коливань
- •4. Апаратура безконтактного контролю температури. Класифікація, будова та обґрунтування принципу дії.
- •5. Розрахувати і побудувати автоковаріаційну функцію для такого аналітично заданого періодичного інформаційного сигналу:
- •1. Диференціальний метод розрахунку похибок засобів вимірювання
- •В ідносна похибка буде такою:
- •2. Магнітні товщиноміри(типи, загальна характеристика). Магнітний товщиномір мт-41нц.
- •9.1 Фізичні основи магнітної товщинометрії
- •9.4 Індукційні товщиноміри
- •5. Розрахувати і побудувати автокореляційну функцію для такого аналітичного заданого періодичного інформаційного сигналу:
- •1. Розрахунок похибок засобів вимірювань на основі їх структурних схем.
- •2. Електропотенціальні дефектоскопи. Глибиномір тріщин типу хrt804
- •3. Схеми прозвучування таврових з‘єднань і їх особливості
- •4. Тепловізійна апаратура. Будова, принцип дії та характеристики.
- •1. Динамічні похибки засобів вимірювання і методика їх визначення.
- •2. Термоелектричний метод контролю і його технічна реалізація. Дефектоскопи типу іскра-1м
- •Електроіскровий метод контролю і його технічна реалізація
- •3. Контроль швів в нахлестку та їх особливості.
- •4. Організація теплового контролю. Дефектоскопія та інтроскопія тепловими методами.
- •1 Загальний аналіз методів підвищення точності засобів вимірювання.
- •2. Класифікація і види вихрострумових перетворювачів (всп) область їх застосування.
- •3 Схема контролю стикових з‘єднань та їх особливості
- •Джерела нвч коливань
- •2. Вихрострумовий дефектоскоп вд-26н.
- •4 Основні пристрої для формування і обробки надвисокочастотних радіосигналів і електромагнітних полів. Індикатори та перетворювачі радіохвильового випромінювання.
- •1. Автоматичне коригування похибок методом ітерацій
- •2. Фізичні основи електромагнітного контролю. Основні розрахункові сигнали всп і параметри електромагнітного контролю.
- •Очевидно, що
- •3 Визначення конфігурації та орієнтації дефектів. Визначення координат дефекту
- •4 Будова апаратури радіохвильового неруйнуючого контролю. Геометричний метод радіохвильового контролю.
- •Геометричний метод рхнк
- •5.Розрахувати і побудувати авковаріаційну функцію для такого аналітично заданого періодичного інформаційного сигналу:
- •1. Показники безвідказності електровимірювальних приладів. Показники надійності
- •2 Оптимізація умов контролю циліндричних виробів прохідними всп.
- •3. Види шумів і шумозахищеність при тіньовому і дзеркально-тіньовому методах
- •4 Методи радіохвильового неруйнуючого контролю для визначення фізичних параметрів об'єктів контролю. Вимірювання товщини листа методом пройшовшого радіовипромінення
- •5. Розрахувати і побудувати автокореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1. Показники довговічності, ремонто-придатності і зберігання приладів
- •2 Вихрострумовий вимірювач типу итм-11.
- •3. Основні параметри ультразвукового контролю зварних з’єднань
- •4. Дефектоскопія радіохвильовим методом. Основні принципи дії та будова радіохвильових дефектоскопів, особливості їхнього застосування.
- •5 Розрахувати і побудувати автоковаріаційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для такого сигналу:
- •1. Яка різниця у будові та принципу дії цифрових фазометрів і частотомірів?
- •3 Фізична суть ехо-імпульсного методу і його застосування.
- •Роль і місце методів контролю проникаючими випромінюваннями та речовинами. Фізичні основи контролю іонізуючими випромінюваннями. Взаємодія іонізуючих випромінювань з речовиною.
- •1. Яка різниця у будові та принципу дії цифрових вимірювальних приладів часового перетворення розгортаючої та інтегруючої дії? Цифрові вольтметри розгортаючого часового перетворення
- •6.3.2 Інтегруючі цифрові вольтметри часового перетворення
- •2 Фізичні основи, конструкції і область застосування перетворювачів Холла.
- •3 Фізична суть тіньового методу і його застосування.
- •4. Радіоізотопні джерела іонізуючого випромінювання та джерела на основі прискорювачів заряджених частинок.
- •5. Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для таких сигналів:
- •1 Яка різниця у будові та принципу дії цифрових вимірювальних приладів розгортаючого зрівноважування одиничного та порядкового наближення? Цифрові вольтметри зрівноважуючого перетворення
- •2 Фізичні основи, конструкції і область застосування індукційних перетворювачів.
- •3 Фізична суть дзеркально-тіньового методу і його застосування.
- •4 Детектори іонізуючого випромінювання, їхні типи та застосування, використання підсилюючих екранів.
- •1. Здійснити порівняльну характеристику аналогових електромеханічних приладів магнітоелектричної і електромагнітної систем. Магнітоелектричні вимірювальні прилади
- •2. Фізичні основи, конструкції і область застосування магніторезистивних перетворювачів.
- •4 Характеристики методів промислової радіографії. Вибір та обґрунтування режимів просвічування в радіографії.
- •Геометрична нерізкість визначається з співвідношення
- •1 Здійснити порівняльну характеристику аналогових електромеханічних приладів електростатичної і електродинамічної систем.
- •2 Фізичні основи, конструкції і область застосування магнітопорошкових дефектоскопів.
- •3 Фізична суть імпедансного методу і його застосування.
- •4. Засоби техніки ізотопної радіографії. Основні типи гамма-дефектоскопів.
- •5.4 Потенціометри змінного струму
- •3 Фізична суть акустичної емісії і її застосування.
- •4. Фізичні основи радіометрії. Методи та засоби радіометрії. Методики та схеми радіометричної дефектоскопії. Радіометричні гамма-дефектоскопи.
- •7.1 Світлопроменеві осцилографи (спо)
- •7.2 Електронно-променеві осцилографи (епо).
- •2. Фізичні основи, конструкція і область застосування індукційних дефектоскопів. Індукційні магнітні дефектоскопи
- •4.1 Пасивні індукційні перетворювачі
- •4.2 Магнітна індукційна головка
- •3 Методи визначення швидкості поширення уз коливань.
- •4. Радіоскопія, область застосування. Технічні засоби радіоскопії. Методика і техніка радіоскопічного контролю.
- •1. Здійснити порівняльну характеристику пікнометричних і п’єзометричних густиномірів. Вагові (пікнометричні) густиноміри
- •2 Фізичні основи, конструкція і область застосування магнітних товщиномірів пондеромоторної дії та магнітостатичних товщиномірів. Магнітні товщиноміри
- •9.1 Фізичні основи магнітної товщинометрії
- •9.2 Товщиноміри пондеромоторної дії
- •9.3 Магнітостатичні товщиноміри
- •3. Способи зондування виробів за допомогою уз.
- •5. Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію з використанням алгоритму цифрової обробки для таких сигналів:
- •1. Здійснити порівняльну характеристику ротаційних та капілярних віскозиметрів. Вимірювання в'язкості рідин
- •13.1 Капілярні віскозиметри.
- •13.3. Ротаційні візкозиметри
- •2 Фізичні основи, конструкція і область застосування магнітних структуроскопів. Магнітні структуроскопи
- •10.1 Фізичні основи магнітної структуроскопії
- •10.2 Коерцитиметри
- •3. Конструкція уз перетворювачів.
- •4. Фізичні основи рентгенівської дефектоскопії. Засоби і техніка рентгенографії, їх класифікація , області застосування.
- •5. Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію для таких сигналів:
2. Вихрострумовий дефектоскоп вд-26н.
3. Організація ультразвукового контролю і його обгрунтування.
Розробка методики дефектоскопії або проектування установки для автоматичного контролю починається з вибору схеми контролю: методу контролю; типу хвиль; поверхні, через яку вводиться УЗК; кута вводу. Для металів в основному застосовують луно-тіньовий і дзеркально-тіньовий метод, виходячи з доступу до ОК, форми ОК, наявності мертвої зони.
Тип УЗК вибирають наступним чином. Повздовжніми і поперечними хвилями контролюють вироби значної товщини (в декілька раз більшою за довжину хвилі). Хвилі в пластмасах застосовують для контролю листів, оболонок, труб з товщиною стінки, співрозмірною з довжиною хвилі. Хвилями в стержнях провіряють прутки і дроти, діаметр яких співрозмірний з довжиною хвилі. Поверхневими хвилями виявляють дефекти на поверхні ОК. Для виявлення підповерхневих дефектів застосовують повздовжні підповерхневі хвилі.
Напрям УЗК повинен бути таким, щоб забезпечувалося надійне виявлення найбільш небезпечних дефектів. Відповідальні об’єкти контролюють двічі.
Поверхня, через яку вводять УЗК, повинна бути відносні рівною, не мати виступів і виїмок, що заважають переміщенню ПЕП.
Якість поверхні повинна забезпечувати досить високу стабільність акустичного контакту між ПЕП і ОК, щоб зміна чутливості не перевищувала 4 дБ.
При настройці апаратури частоту УЗК вибирають більш високою з урахуванням затухання УЗ в матеріалі. Тому з метою досягнення максимальної чутливості зі збільшенням товщини ОК і підвищенням затухання УЗ частоту знижують.
Чутливість УЗ-дефектоскопів вибирають вищою від максимального значення.
Швидкість і затримку розгортки дефектоскопа регулюють таким чином, щоб лінія розгортки відповідала шляху УЗК в ОК. Вироби великої товщини іноді контролюють по шарах, тобто виріб розбивають по товщині на декілька зон, які провіряють послідовно при відповідному регулюванні системи розгортки і чутливості.
4 Основні пристрої для формування і обробки надвисокочастотних радіосигналів і електромагнітних полів. Індикатори та перетворювачі радіохвильового випромінювання.
До таких пристроїв відносяться, випромінюючі і приймальні пристрої атенюатори, вентилі, фазоповертачі, направлені розгалужувачі, детекторні секції, трійники, резонатори, узгоджені навантаження, відрізки хвилепроводів спеціальної форми, вимірювальні лінії і хвильоміри. Більшість цих НВЧ – пристроїв побудовані на основі хвилепроводів , що характерно для 3-см і 8-см діапазонів НВЧ.
Антени – застосовуються в РХНК у різному вигляді : а) і б)-рупори, в)-відкритий зріз хвилепроводу, г) і д)-щілин, е)-хвилепровід з діелектричною вставкою, що визначається необхідною чутливістю апаратури і особливостями конкретної задачі.
Рисунок 3.6 – Найпоширеніші типи антен НВЧ – діапазону.
Випромінювач і приймач у вигляді рупора дає добре узгодження радіохвильового тракту з середовищем і з ОК, що забезпечує великі амплітуди сигналів, але приводить до погіршення локальності контролю. Застосування щілинного пристрою (д), навпаки, підвищує локальність контролю, якщо ОК знаходиться безпосередньо біля щілини, але при цьому виникають відбиття НВЧ-коливань від вузького зрізу, що знижує чутливість апаратури і приховує корисний сигнал. При віддаленні ОК від антени зона опромінення розширюється конусом, кут розкриття якого обернено пропорційний розміру антени, тобто приблизно дорівнює ширині її діаграми направленості.
Зона, де відбувається вимірювання НВЧ - коливань (у випромінювачів і у приймачів) найчастіше заповнюється діелектричними вставками, які поліпшують роботи цих пристроїв, не пропускають у внутрішній об'єм забруднень. На основі цих антен можуть створюватись складніші, наприклад, з рефлекторами, двоелементні і т. п. Антени - пристрої взаємозворотні, тобто випромінюючі і приймальні можуть помінятися місцями.
Каналізуючі пристрої хвилепроводів чи відрізки коаксіальних ліній з різними поперечними перерізами передають енергію НВЧ - коливань від генератора до антени, чи від приймального пристрою до первинного вимірювального перетворювача. Коаксіальні лінії використовуються при передачі енергії НВЧ на короткі віддалі. Смугові лінії добре підходять для сучасних технологій друкованих плат. Але найчастіше в пристроях РНК використовуються прямокутні хвилепроводи, іноді круглі.В області 8-мм і коротшого діапазону можуть бути використані діелектричні хвилепроводи і пристрої на їх основі.
Хвилепроводи являють собою трубу з провідними стінками, які відділюють ЕМХ від зовнішнього простору. ЕМ поле збуджене в хвилепроводі можна розглядати як суму нескінченної кількості простих полів, які характеризують певний тип ЕМХ, які можуть бути збуджені в хвилепроводі. Окремі прості поля поширюються вздовж хвилепроводу або періодично затухаючи, або у вигляді хвильового процесу.
Можливі в порожніх хвилепроводах типи хвиль діляться на два типи: електричні (типу Е) і магнітні (хвилі типу Н). Хвилі типу Е характерні наявністю аксіальної складової електричного поля Еz і відсутністю аксіальної складової магнітного попя (Нz=0). Хвилі типу Н мають аксіальну складову магнітного поля Нz і відсутня складова електричного поля (Еz=0). Хвиль типів Е і Н може бути нескінченно багато, відрізняються вони одна від іншої розподілом ЕМП в поперечному перерізі.
Хвилі типу Н(магнітні хвилі вздовж осі Z) мають поперечну складову електричного поля, тому їх ще називають хвилями типу ТЕ.
Аналогічно, хвилі типу Е називаються ще хвилями типу ТМ (поперечні магнітні коливання і повздовжні електричні).
Поперечні електромагнітні хвилі типу ТЕМ мають тільки поперечні складові поля , не мають дисперсії, не мають критичної частоти(0<=f<=∞).
По хвилепроводу можуть поширюватися тільки хвилі типу ТМ і ТЕ.
Розвязуючи рівняння Максвелла, дістають рівняння хвиль, наприклад, типу ТЕ:
Хвилі, які описуються цими рівняннями, назначається через ТЕmn або Нmn.
Другий тип хвиль: ТНmn або Еmn.
Число m значить кількість півхвиль вздовж широкої стінки хвилепроводу, а індекс n вздовж вузької стінки.
Числа m і n показують кількість просторових півперіодів поля по відповідній осі координат.
Для кожного хвильоводу існує одна хвиля електричного (магнітного) типу, яка в порівнянні з іншими має найбільшу критичну довжину хвилі. До таких основних хвиль відносяться Е11 (Н10) в прямокутному хвилепроводі (для круглого Е01 ( Н11)).
Рисунок 3.7-Картина електричного і магнітного полів при біжучій хвилі типу Е11 в поперечному і повздовжньому розрізах хвилепроводу
Рисунок 3.8 –Структура полів типу Е21 і Е22 та епюри розподілу напруженостей
Рисунок 3.9 –Структура поля Н10
Рисунок 3.10 –Структура поля Н01.
Рисунок 3.11-Повна картина електричного і магнітного полів при біжучій хвилі типу Н10.
Рисунок 3.12- Структура електричного і магнітного полів в поперечному перерізі прямокутного хвилепроводу при хвилях типів Н01 , Н02 .
Рисунок 3.13- Структура електричного і магнітного полів у поперечному перерізі прямокутного хвилепроводу при хвилях типів Н11 ,Н21.
А
Рисунок 3.10 –Структура поля Н01.
тенюатор (ослаблювач) - служить для зміни амплітуди НВЧ-сигналів шляхом зміни розмірів поперечного перерізу хвилепроводу, введення вставок в яких затухають НВЧ-коливання або шляхом використання поляризаційних властивостей НВЧ-коливань.Вентиль пропускає НВЧ-енергію тільки в одному напрямі, тільки падаючу хвилю, що необхідно для роботи НВЧ-тракту в режимі біжучої хвилі і усунення впливу навантаження на джерело коливань.
Фазоперетворювач - дає можливість змінити фазу НВЧ - коливань на фіксоване значення дискретно чи плавно і представляє собою відрізок довгої лінії регульованої довжини чи із змінюваними електричними параметрами середовища ( і ), що дозволяє регулювати електричну довжину і приводити до додаткового зсуву фаз, який залежить від відношення електричної довжини відрізка до довжини хвилі.
Направлений розгалужувач (трійники) має один вхід і два виходи, на які передає певну частину падаючої енергіїї чи відбитої в потрібний хвилепровід НВЧ-такту. Він може використовуватися як дільник потужності в певній пропорції, а також для додавання чи віднімання сигналів.
Якщо хвилепроводи з'єднати через широку стінку - то це є Е-трійник, якщо через вузьку , то це – Н трійник.
В Е - трійнику при збудженні в плечі 3 хвилі Н10, в плечах 1 і 2 хвилі на однаковій віддалі від місця розгалуження мають рівні амплітуди і відрізняються по фазі на 1800. Якщо в плечах 1, 2 поширюються співфазні хвилі однакової амплітуди, то в плечі 3 хвилі відсутні.
В Н-трійнику при збудженні в плечі 3 хвилі Н10 в плечах 1 і 2 будуть рівні хвилі по амплітуді і співфазні.
Рисунок 3.14-Напрям векторів поля в Е трійнику.
Особливий інтерес являють собою комбінація Е- і Н - трійників, яка називається подвійний Т-міст (подвійний трійник) При повній симетрії плеч і навантажень в плечах існує повна розв’язка плеч 1 і 4. Розділення енергії, амплітуда і фаза такі ж, як і в розділених трійниках. Подвійні трійники є основою в мостових схемах і в схемах балансних змішувачів.
При використанні поляризаційних методів (для аналізу поляризації коливань) застосовується турнікетне з'єднання.
Детекторна секція (амплітудний детектор, випрямляч) перетворюють НВЧ-коливання в сигнали постійного струму чи в сигнали пропорційні огинаючій НВЧ-коливань. Вони виконуються на базі СВЧ-діодів (Д602, ДК-В, Д601). Для збільшення значень вихідних сигналів детекторна секція звичайно має резонаторну частоту, яка настроюється спеціальним поршнем в режим резонансу на робочій частоті.
Змішувальна секція подібна до детекторної, але має два входи, на які подаються НВЧ-коливання різних частот В результаті їх додавання та випрямлення (Д403, Д405, ДГ-С, Д604) на виході змішувальної секції виділяється складова коливань різницевої частоти, яка є набагато менша НВЧ і обробка сигналів, на якій набагато простіша.
Резонатори - по суті резонансні контури, за їх допомогою можна виконувати такі перетворення: відділяти сигнали потрібної частоти, узгоджувати різні елементи між собою, змінювати значення струмів, напруг, резонатори можуть виконуватись у вигляді об’ємних конструкцій чи відрізків хвилепроводів і довгих ліній. Переналагодження НВЧ-резонаторів може відбуватись за допомогою короткозамикаючих поршнів, штирів, плунжерів, пластин, гнучких діафрагм.
Рисунок 3.15 – Будова подвійного трійника та турнікетне з’єднання.
Узгоджені навантаження являють собою "глухі" відрізки довгої лінії, яка має активний опір, рівний опору лінії (Zн=Zл) Вони призначені для під’єднання НВЧ-тракту, щоб поглинути падаючу хвилю і усунути тим самим відбиття НВЧ – коливань.
Вимірювальні лінії - являють собою відрізок довгої лінії з прорізом по середині широкої сторони для введення зонда детекторної секції. В проріз відрізка довгої лінії вводиться зонд, який може переміщуватися вздовж лінії, що дозволяє розмістити його в місце, де досягається необхідне співвідношення між падаючою і відбитою хвилями і відповідно одержуються певні значення НВЧ-коливань (максимум, мінімум, середнє). Вимірювальна лінія має точне градуювання і дозволяє виміряти багато величин, які характеризують НВЧ-коливання.
Хвилеміри - пристрої для визначення частоти f чи довжини хвилі НВЧ-коливань (в найпростішому випадку - це короткозамкнута вимірювальна лінія з каліброваними розмірами елементів). Наприклад, для часто використовуваного прямокутного хвилепроводу при збудженні в ньому хвилі типу ТЕ10(Н10) довжина хвилі дорівнює:
,
(3.23)
,
(3.24)
де
-
довжина хвилі в вакуумі, а
– відносна діелектрична стала речовини,
яка заповнює хвилепровід, а-розмір
широкої стінки хвилепроводу.
Індикатори НВЧ-випромінювання перетворюють розподіл густини НВЧ-енергії у видиме зображення, що дозволяє оператору аналізувати якість ОК.Ними є люмінофори, рідкі кристали, фотоемульсія.
Люмінофори - це речовини, які світяться під дією падаючого на них випромінювання. Енергії НВЧ недостатньо для збудження, тому потрібне додаткове джерело УФВ з такою інтенсивністю, щоб яскравість свічення люмінофору була середньою і змінювалася під дією НВЧ.
Рідкі кристали - для РНК застосовують холестеринні. НВЧ-випромінювання нагріває шар рідкого кристалу і змінюється забарвлення його.
Фотоемульсії - напівпроявлені (в стадії проявлення), теж чутливі до тепла, де на плівку попадає більше НВЧ-енергії, там почорніння буде більше.
Вимірювальні перетворювачі - перетворюють компоненти випромінювання НВЧ і полів в електричні сигнали. Для цього застосовують напівпровідникові і термоелектричні прилади.
Напівпровідникові (НВЧ-діоди і транзистори) побудовані на базі р-п-переходу і за рахунок його нелінійних властивостей дають можливість перетворити НВЧ-сигнали в сигнали постійного струму, відеосигнали чи сигнали низької частоти (виділення огинаючої). Найбільше застосовуються в цій ролі НВЧ-діоди:
Д606, 2А201. 2А202 - відеодетектори;
Д405(БП),2А104(АР),2А105Б(В)-змішуючі.
Пари діодів встановлюють в мостові схеми.
Терморезистори - в НВЧ-діапазоні використовують: Т8Е, Т8М, Т9, ТШ2. Їхні коефіцієнти ТКО досягають до 6 /К. Коефіцієнт енергетичної чутливості - 20-100 Вт/ Вони інерційні тому використовують рідше.
Болометри – спеціальні резистори для вимірювання надзвичайно малих потоків потужності. У порівнянні з термісторами у них краща стабільність, але гірша чутливість.Виготовляють парами з близькими характеристиками для балансних і мостових схем.
5.
№24