Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Razom.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
40.68 Mб
Скачать

3. Конструкція уз перетворювачів.

4. Фізичні основи рентгенівської дефектоскопії. Засоби і техніка рентгенографії, їх класифікація , області застосування.

1.1.3 Рентгенографія

Рентгенографія – метод рентгенологічного дослідження, при якому в ролі пристрою для реєстрації використовується рентгенівська плівка. Зображення предмета дістають на фотоплівці. Рентгенівську зйомку будь-якого органа проводять не менше ніж в двох взаємно перпендикулярних проекціях. Технічні умови зйомки автоматично задаються спеціальними приладами, що входять до комплексу рентгенівської установки. На рентгенограмах виявляється більше деталей зображення, ніж при рентгеноскопії.

Рентгенографічний метод характеризується значно більшою інформативністю, ніж рентгеноскопічний. Для аналізу одержаної рентгенограми можна залучити інших, більш досвідчених спеціалістів, і це є документ, який можна порівняти із наступними аналогічними знімками.

При рентгенографії сумарна експозиція в багато разів менша, ніж при рентгеноскопії (при рентгеноскопії, як видно із рисунку 1.1, відстань між фокусами рентгенівської трубки і поверхнею тіла мінімальна – до 30-40 см, а час включення високої напруги на рентгенівській трубці є великим). За експозицією одне рентгенівське обстеження еквівалентне 5 – 9 рентгенограмам. Пропорційно експозиції змінюється величина тканинних доз. Для підвищення роздільної здатності і зменшення променевих навантажень використовують підсилювачі рентгенівського зображення (ПРЗ) [1]. Застосування ПРЗ створює менші дозові навантаження, ніж при використанні звичайного екрана для рентгеноскопії. Проте і в цьому випадку при більшій тривалості обстеження можливі достатньо великі дозові навантаження. У таблиці 1.1 наведені тканинні дози, отримані під час рентгеноскопічного і рентгенографічного обстежень.

Умовні позначення тканинних доз різних органів є такими:

- активний кістковий мозок; - легені; - шлунок; - печінка;

- нирки; - селезінка; - молочні залози; - щитовидна залоза;

- чоловічі гонади; - жіночі гонади.

Тканинні дози визначаються за такою формулою:

, (1.1)

де р – питоме значення тканинної дози ( ); І – сила струму в рентгенівській трубці; - середній час дослідження.

З метою зниження доз опромінення рекомендується повна заміна рентгеноскопії на рентгенографію. Рентгеноскопічне дослідження, що проводиться за допомогою звичайного екрана без підсилювача рентгенівського зображення, повинно застосовуватися тільки у виключних випадках.

5. Розрахувати і побудувати взаємну кореляційну функцію для таких сигналів:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]