- •Основні риси золотомонетного стандарту
- •Складові та сутність міжнародної валютно-фінансової системи
- •8. Основні риси Бреттон-Вудської валютної системи
- •10.Індикатори розвитку міжнародної торгівлі.
- •11.Основні етапи, особливості та тенденції розвитку світового господарства
- •12.Основні особливості Ямайської валютної системи
- •13.Групування країн світу за рівнем та типом розвитку продуктивних сил. Місце України в системі мев
- •1.Високорозвинені країни- країни «Великої сімки»
- •2. Країни, що розвиваються
- •3. Країни з перехідною економікою
- •14.Основні риси і особливості торговельних зв’язків стародавнього світу
- •15. Політико-правове середовище мев: сутність, складові, цілі моніторингу.
- •19. Сутність, структура, форми міжнародної торгівлі.
- •20. Характеристика снд та єеп як регіонального інтеграційного угрупування.
- •21. Комерційні та некомерційні форми міжнародного обміну технологіями. Форми міжнародної торгівлі. (№21)
- •23. Середовище мев та його складові.
- •25.Макрокономічні ефекти міжнародної міграції для країн донорів
- •26. Політико правове середовище мев:сутність,складові,цілі моніторингу
- •27.Характеристика Генуеської валютної системи:ознаки,переваги,недоліки.
- •28. Види та чинники вивозу капіталу
- •29. Форми міжнародної торгівлі
- •30. Види міжнародних кредитів. Ставка лібор.
- •34. Характеристика інтегр. Угрупування «Європейський союз»
- •35. Проблеми інтеграції України в мев
- •36. Характеристика сот. Вплив вступу України до сот на її зовнішню торгівлю
- •37. Суть та рівні регулювання міжнародної торгавлі
- •39. Інтеграційне угрупування атес
- •40. Характеристика основних форм міжнародної економічної інтеграції
- •41. Міжнародна економічна інтеграція: сутність, рушійні сили
- •42. Система показників розвитку міжнародної торгівлі
- •1. Предмет і завдання курсу мев. Роль в системі світового господарства.
20. Характеристика снд та єеп як регіонального інтеграційного угрупування.
СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.
Основні цілі організації: Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях; Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції; Забезпечення прав і свобод людини; Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння; Взаємна правова допомога; Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.
ЄЕП (Європейський Економічний Простір) — інтеграційне економічне об'єднання країн Європейського Союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). — зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни ЄС і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), крім Швейцарії. ЄЕЗ не поширюється на риболовлю та сільське господарство.
ЄЕП (Єдиний Економічний Простір) — інтеграційне економічно-політичне об'єднання кількох країн СНД (Білорусь, Росія, Казахстан). - . ЄЕП працює на території Росії, Білорусі та Казахстану з 1 січня 2012 року. Повною мірою інтеграційні угоди ЄЕП почали працювати з липня 2012 року.
20. Характеристика країн-експортерів нафти.
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) створена в 1960 році. Союз експортерів нафти став першим об'єднанням країн, що розвиваються, які виступили одним блоком проти нафтових монополій.
Основними цілями ОПЕК, які були ухвалені на першій конференції і записані згодом у Статут ОПЕК, є:
— координація та уніфікація політики держав-членів щодо нафти;
— визначення найефективніших індивідуальних і колективних засобів захисту інтересів держав-учасниць;
— пошук засобів забезпечення стабільності цін на світових ринках та попередження раптових і небажаних коливань цін;
— забезпечення стійких доходів країн-виробників нафти, ефективного постачання країнам-споживачам;
— справедливий розподіл доходів від інвестицій у нафтову промисловість;
— охорона навколишнього середовища.
Рішення ОПЕК реалізуються за допомогою спеціального апарату і структури. її структура була визначена Статутом, прийнятим на II конференції ОПЕК в 1961 році, і складається з таких органів, як:
— Конференція; — Рада керуючих; — Секретаріат.
Із шести лідерів світової нафтодобувної промисловості четверо не входять в ОПЕК: Росія, США, Норвегія і Китай. Проте США і Китай, постачаючи свою сировину на внутрішній ринок, не входять і в першу десятку експортерів. Тому увага ОПЕК звернена на Росію з видобутком нафти 6,7 млн бар./добу (дані ОПЕК) і Норвегію — 3,3 млн бар./добу. За обсягом експорту Росія і Норвегія знаходяться в першій п'ятірці. Не будучи членом ОПЕК, Норвегія, як і Мексика, неодноразово змінювала рівень нафтодобування на ЇЇ прохання. Мексика, Норвегія, Оман, Росія зберігають при ОПЕК статус спостерігача і право бути присутніми на її планових конференціях. Аналогічний статус прагне отримати Єгипет. А Мексику взагалі інколи помилково називають членом ОПЕК.