35. Проблеми інтеграції України в мев

Входження України в систему світового господарства в сучасних умовах має певні особливості, зумовлені переважно здобуттям незалежності. Це знайшло відображення у певних політичних актах, відповідних нормативно-правових документах.

Очевидним є те, що у виборі пріоритетних напрямів багатовекторної інтеграційної політики слід враховувати фактор значимості національних інтересів і вигід для України.

Для України в перехідний період до ринкових відносин існує нагальна необхідність поетапного формування моделі конкурентоспроможної відкритої національної економіки з урахуванням переваг міжнародної регіональної інтеграції.

Визначення геоекономічних інтеграційних пріоритетів України має ґрунтуватися на особливостях її зовнішньоекономічної політики з урахуванням системи зовнішньої торгівлі, впливу зовнішніх інвестицій, вітчизняного потенціалу експортно-імпортної диверсифікації, міжнародного руху капіталів і валютних взаємовідносин.

Аналіз товарної структури експортно-імпортних зв’язків засвідчує, що в товарній структурі українського експорту в регіон ЄС все більше місце займають мінеральні продукти, недорогоцінні метали та вироби з них, продукція агропромислового комплексу, текстиль та текстильні вироби. Порівняння товарної структури зовнішньої торгівлі України і країн ЄС вказує на вузькість асортименту, який відображає структуру обміну ЄС з країнами, що розвиваються.

Слід зауважити, що входження України у світову систему господарювання вимагає визначення пріоритетних напрямів реалізації національних інтересів, якіпов’язані з перспективами всебічного розширення коопераційних, інтеграційних контактів з країнами насамперед, ЄС.

Особливий інтерес для України становить створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка являє собою форму міжнародної економічної інтеграції, територію кількох держав з ліквідованими тарифними та іншими бар’єрами; форму інтеграції, що передбачає повну ліквідацію митних бар’єрів та/чи кількісних обмежень у торгівлі певними товарами.

Важливим напрямом співробітництва з європейськими структурами для Україниє кредитно-фінансова взаємодія у банківській сфері.

Утім, у відносинах України з ЄС існує й чимало проблем. Одна з найбільш болючих і таких, які вимагають негайних дій, – антидемпінгові розслідування проти українських товарів. Від них серйозно страждають як окремі вітчизняні виробники,так і зовнішньоторговельний і платіжний баланси країни. Причому з мікроеко-номічної точки зору ситуацію в найгірших випадках загострює те, що по деяких видах виробництва на продукцію інколи навіть немає альтернативного експорту(тобто зовнішнього попиту) попиту всередині держави.

36. Характеристика сот. Вплив вступу України до сот на її зовнішню торгівлю

СОТ- це законодавча та інституціональна основа міжнародної торгівельної системи, це механізм багатостороннього узгодження та регулювання політики країн – членів у сфері торгівлі товарами, послугами.

Головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини.

Основні функції СОТ:

· нагляд за станом торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

· вирішення міжнародних торговельних суперечок;

· розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

· співробітництво з іншими організаціями з питань міжнародної торгівлі і політики;

· обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.

Завдання СОТ: підвищення життєвого рівня; забезпечення повної зайнятості; постійне зростання доходів і ефективного попиту; розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними; оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку; захист і збереження навколишнього середовища;

забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Україна стала членом СОТ 16 травня 2008 р., після майже 15 років переговорів. Україна досягла взаєморозуміння щодо торгівлі товарами та послугами з 52 країнами-членами Робочої групи. Довгий переговорний період дозволив Україні поступово впровадити певні свої зобов'язання ще до офіційного вступу до СОТ. Проте ряд зобов'язань і досі не реалізовано, тому що для них були передбачені перехідні періоди, і деякі зміни потребують часу для впровадження.

Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед впливає на становлення ділового середовища як для національних, так й іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля – основні вимоги і в той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.

З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги:

– одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;

– зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

– отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

– набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

– скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

– доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.