
- •Тема 1: право людини на працю та його правове забезпечення
- •Тема 2: трудове право як одна з галузей у системі права україни
- •Тема 3: принципи трудового права україни
- •Тема 4: джерела трудового права
- •Тема 5: міжнародне трудове право
- •Тема 6: правовідносини у сфері трудового права та їх суб’єкти
- •Тема 7: колективні угоди і колективні договори
- •Тема 8: правова організація працевлаштування громадян
- •Тема 9: трудовий договір
- •Тема 10: робочий час
- •Тема 11: час відпочинку
- •Тема 12: оплата праці
- •Тема 13: внутрішній трудовий розпорядок та юридична відповідальність за трудовим правом
- •Тема 14: охорона праці. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю і правил з охорони праці
- •Тема 15: трудові спори
Тема 12: оплата праці
Заробітна плата, скорочено зарплата (також заробітна платня) — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові Й матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які виплачуються понад встановлені законодавством норми в силу ст. 91 КЗпП України.
Мінімальна заробітна платня — один із важливих соціальних стандартів, що застосовується в усіх державах світу. Згідно зі ст. З Закону "Про оплату праці", мінімальна зарплатня — це законодавчо встановлений розмір зарплатні за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може оплачуватися виконана працівником місячна, погодинна норма праці (обсяг робіт).
Тарифна ставка — елемент тарифної сітки, який визначає годинний (денний або місячний) розмір оплати праці працівника в залежності від складності виконуваних робіт або його кваліфікації (присвоєного йому тарифного розряду).
Тарифна сітка — сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.
Кваліфікаційний розряд – показник рівня кваліфікації робітника певної професії. Дає змогу визначити відмінності у рівні кваліфікації робітників.
Посадовий оклад — це щомісячний розмір погодинної заробітної плати, установлений у централізованому порядку для певної посади управлінського персоналу, спеціалістів і службовців.
Система оплати праці – спосіб обчислення розмірів винагороди, належної виплати працівникам відповідно до витрат праці, а в ряді випадків і до її результатів.
Відрядна розцінка – це розмір оплати праці за виготовлення одиниці продукції (виробу чи його частини) або за виконання певної операції.
Гарантійні виплати — це грошові виплати, що зберігають працівникові заробітну плату (повністю або частково) за час, коли працівник з поважних причин, відповідно до закону, звільняється від виконання трудових обов'язків, але за ним зберігається місце роботи.
Гарантійні доплати – доплати, що виплачуються працівникові у разі зниження заробітку.
Компенсаційні виплати — це грошові виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам матеріальних витрат, по-в' язаних з виконанням трудових чи інших передбачених законом обов'язків.
Грошовий аванс - це сума, видана підзвітній особі для здійснення майбутніх платежів за виконані роботи, на купівлю матеріальних цінностей, покриття витрат по відрядженню тощо. Грошовий аванс, як правило, включає всю суму передбачених витрат. Проте можливий і такий варіант, при якому підзвітна особа спочатку виконує завдання (здійснює витрати), а потім їй відшкодовують проведені витрати.