
- •1.Розкрити сутність предмету педагогіки та її основних категорій.
- •2. Обґрунтувати завдання педагогіки на сучасному етапі її розвитку.
- •3.Охарактеризувати систему педагогічних наук. Розкрити взаємозв’язки педагогіки з іншими науками.
- •8.Охарактеризувати основні структурні елементи системи освіти в Україні. Обґрунтувати необхідність реформування системи освіти в Україні згідно з вимогами Болонського процесу.
- •9. Визначити сутність змісту освіти, джерел і факторів її формування.
- •10. Розкрити завдання змісту освіти насучасному етапі її розвитку.
- •11.Дати характеристику нормативним документам, що визначають зміст освіти: галузеві стандарти, навчальний план, навчальні програми, підручники , посібники.
- •13. Охарактеризувати структурні компоненти процесу навчання
- •14. Охарактеризувати етапи оволодіння знаннями
- •15. Охарактеризувати основні закономірності процесу навчання.
- •16. Розкрити сутність принципів і правил навчання. Охарактеризувати сучасні дидактичні принципи.
- •17. Розкрити сутність методів, прийомів, засобів навчання.
- •18. Обґрунтувати основні підходи до класифікації методів навчання
- •19.Охарактеризувати методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •20.Дати характеристику методам стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •21. Охарактеризувати методи контролю та самоконтролю у навчанні
- •22.Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.
- •23.Розкрити генезис організаційних форм навчання.
- •24. Охарактеризувати організаційні форми навчання та основні підходи до їх класифікації.
- •25. Розкрити особливості класно-урочної системи навчання. Аргументувати її переваги та недоліки.
- •26. Охарактеризувати типи і структуру уроків у загальноосвітній школі. Показати взаємозв’язок типу і структури уроку.
- •27. Визначити особливості та етапи підготовки вчителя до уроку.
- •28.Охарактеризувати урок в 1 класі. Розкрити його особливості, охарактеризувати його компоненти.
- •29.Обґрунтувати педагогічні вимоги до перевірки навчальних досягнень учнів.
- •30.Охарактеризувати види, форми та методи контролю знань, умінь та навичок учнів та способів їх діяльності.
- •31.Розкрити сутність процесу виховання, його специфіку, рушійні сили, мотиви.
- •32.Визначити етапи процесу виховання. З’ясувати особливості управління процесом виховання
- •33.Охарактеризувати основні закономірності і принципи виховання.
- •34.Обґрунтувати мету і завдання виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •35.Розкрити зміст і завдання виховання розумової культури учнів. Обґрунтувати значення філософсько-світоглядної підготовки підростаючого покоління.
- •36.Обґрунтувати завдання та зміст виховання основ моральної культури школярів. Розкрити значення виховання громадянської культури в учнів
- •37.Обґрунтувати завдання та зміст трудового виховання і профорієнтаційної роботи школярів.
- •38.Обґрунтувати завдання та зміст виховання естетичної та фізичної культури учнів.
- •39.Розкрити сутність самовиховання і перевиховання. Визначити шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
- •40.Розкрити сутність методів, прийомів та засобів виховання. Обґрунтувати їх взаємозв’язок.
- •41.Охарактеризувати основні групи методів виховання. Аргументувати педагогічні умови використання методів виховання.
- •42.Розкрити сутність позакласної та позашкільної виховної роботи. Охарактеризувати форми її організації.
- •43. Обґрунтувати роль класного керівника в реалізації сучасних завдань загальної середньої освіти. Визначити вимоги до особистісних і професійно-педагогічних якостей класного керівника
- •44.З’ясувати функції класного керівника. Охарактеризувати особливості організації діяльності класного керівника. Показати роль музичного мистецтва в позакласній роботі.
- •45.Обґрунтувати вплив різних факторів на формування особистості школяра.
- •46.Обґрунтувати умови, необхідні для самореалізації і самоствердження особистості в колективі
44.З’ясувати функції класного керівника. Охарактеризувати особливості організації діяльності класного керівника. Показати роль музичного мистецтва в позакласній роботі.
У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з іншими шкільними працівниками. Із заступником директора школи з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем організації виробництва з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання — участь у підготовці і проведенні спартакіад. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань школярів. Діяльність справжнього класного керівника сповнена педагогічною творчістю і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін. За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи (КТС).
Робота класного керівника з організації навчаль¬ної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.
Дана робота складається з таких завдань:
• допомога учням і вчителям у досягненні високого рівня організованості;
• формування навчальної мотивації та розвиток загальнонавчальних навичок учнів;
• підтримка в учнів інтересу до навчання, впевненості в значенні високого рівня знань;
• розвиток пізнавальних інтересів;
• здійснення індивідуального підходу до учнів;
• залучення батьків до організації навчальної роботи.
Основними функціями класного керівника у сучасній школі є такі:
Роль музичного мистецтва в позакласній роботі.
Зміст художньо-естетичного виховання школярів у позаурочний час має спрямовуватися на узгодження системи цінностей суспільства, комплексу функцій мистецтва у формуванні духовного світу особистості з можливостями їх сприймання кожним індивідом у процесі інтерпретації. У позаурочний час створюються сприятливі умови для реалізації творчого потенціалу школярів у різноманітних формах: художніх гуртках і студіях, виконавських колективах (хори, музичні, танцювальні, фольклорні ансамблі), самодіяльних театрах, у формі клубів, які спрямовані на інтегрування різних напрямів мистецького життя. До традиційних виконавських форм залучення школярів до музичного мистецтва в позаурочний час належать - хор, ансамбль, гурток любителів музики. Участь школярів у музично-виконавчій творчості сприяє розвиткові музичних здібностей, активізує мистецьке спілкування й самовираження. До цього слід додати, що позакласна діяльність більш, ніж навчальна, накопичує досвід творчої діяльності, оскільки дає можливість учням випробувати свої сили в різних її видах.