- •1.Розкрити сутність предмету педагогіки та її основних категорій.
- •2. Обґрунтувати завдання педагогіки на сучасному етапі її розвитку.
- •3.Охарактеризувати систему педагогічних наук. Розкрити взаємозв’язки педагогіки з іншими науками.
- •8.Охарактеризувати основні структурні елементи системи освіти в Україні. Обґрунтувати необхідність реформування системи освіти в Україні згідно з вимогами Болонського процесу.
- •9. Визначити сутність змісту освіти, джерел і факторів її формування.
- •10. Розкрити завдання змісту освіти насучасному етапі її розвитку.
- •11.Дати характеристику нормативним документам, що визначають зміст освіти: галузеві стандарти, навчальний план, навчальні програми, підручники , посібники.
- •13. Охарактеризувати структурні компоненти процесу навчання
- •14. Охарактеризувати етапи оволодіння знаннями
- •15. Охарактеризувати основні закономірності процесу навчання.
- •16. Розкрити сутність принципів і правил навчання. Охарактеризувати сучасні дидактичні принципи.
- •17. Розкрити сутність методів, прийомів, засобів навчання.
- •18. Обґрунтувати основні підходи до класифікації методів навчання
- •19.Охарактеризувати методи організації та самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •20.Дати характеристику методам стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •21. Охарактеризувати методи контролю та самоконтролю у навчанні
- •22.Аргументувати умови оптимального вибору методів та засобів навчання.
- •23.Розкрити генезис організаційних форм навчання.
- •24. Охарактеризувати організаційні форми навчання та основні підходи до їх класифікації.
- •25. Розкрити особливості класно-урочної системи навчання. Аргументувати її переваги та недоліки.
- •26. Охарактеризувати типи і структуру уроків у загальноосвітній школі. Показати взаємозв’язок типу і структури уроку.
- •27. Визначити особливості та етапи підготовки вчителя до уроку.
- •28.Охарактеризувати урок в 1 класі. Розкрити його особливості, охарактеризувати його компоненти.
- •29.Обґрунтувати педагогічні вимоги до перевірки навчальних досягнень учнів.
- •30.Охарактеризувати види, форми та методи контролю знань, умінь та навичок учнів та способів їх діяльності.
- •31.Розкрити сутність процесу виховання, його специфіку, рушійні сили, мотиви.
- •32.Визначити етапи процесу виховання. З’ясувати особливості управління процесом виховання
- •33.Охарактеризувати основні закономірності і принципи виховання.
- •34.Обґрунтувати мету і завдання виховання молоді на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •35.Розкрити зміст і завдання виховання розумової культури учнів. Обґрунтувати значення філософсько-світоглядної підготовки підростаючого покоління.
- •36.Обґрунтувати завдання та зміст виховання основ моральної культури школярів. Розкрити значення виховання громадянської культури в учнів
- •37.Обґрунтувати завдання та зміст трудового виховання і профорієнтаційної роботи школярів.
- •38.Обґрунтувати завдання та зміст виховання естетичної та фізичної культури учнів.
- •39.Розкрити сутність самовиховання і перевиховання. Визначити шляхи підвищення ефективності процесу виховання.
- •40.Розкрити сутність методів, прийомів та засобів виховання. Обґрунтувати їх взаємозв’язок.
- •41.Охарактеризувати основні групи методів виховання. Аргументувати педагогічні умови використання методів виховання.
- •42.Розкрити сутність позакласної та позашкільної виховної роботи. Охарактеризувати форми її організації.
- •43. Обґрунтувати роль класного керівника в реалізації сучасних завдань загальної середньої освіти. Визначити вимоги до особистісних і професійно-педагогічних якостей класного керівника
- •44.З’ясувати функції класного керівника. Охарактеризувати особливості організації діяльності класного керівника. Показати роль музичного мистецтва в позакласній роботі.
- •45.Обґрунтувати вплив різних факторів на формування особистості школяра.
- •46.Обґрунтувати умови, необхідні для самореалізації і самоствердження особистості в колективі
37.Обґрунтувати завдання та зміст трудового виховання і профорієнтаційної роботи школярів.
Головне завдання трудового виховання — це вироблення потреби в праці, правильного ставлення до цілей, процесу, результатів праці та до людей праці. Учні охоплені такими видами праці:
1. Навчальна — головна, перший серйозний і важливий обов'язок учнів перед суспільством.
2. Самообслуговування — дуже важливий щоденний вид діяльності дітей.
3. Суспільно-корисна праця, до неї залучаються переважно старшокласники, вона найбільш сприяє соціалізації особистості.
4 Продуктивна праця існує в школі, якщо для цього створені необхідні умови; цей вид діяльності готує молодь до життя, ринкових відносин, сприяє формуванню багатьох необхідних прикмет людини-виробника, людини-творця.
5. Творча праця, розвиток творчих здібностей учнів на уроках у гуртковій та позашкільній діяльності. Отже, існує система трудового виховання учнів, у якій найважніша роль належить трудовому навчанню — здійснення загально-трудової, загальновиробничої, загально-технічної й спеціальної підготовки.Трудове навчання має виховуючий, розвиваючий і профорієнтаційний, тобто інтегративний характер.
З метою формування в учнів професійного самовизначення потрібна система науково-практичної діяльності школи, сім'ї, підприємств, ПТУ, профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією.
Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Завданням профорієнтаційної роботи з учнями є їх підготовка до свідомого вибору професії. Змістом профорієнтаційної роботи є:а) розкриття перспектив галузі, в якій учень має намір обрати професію;б) місце обраної ним професії серед інших професій певної галузі;в) перспективи вдосконалення своєї професії і свого професійного зростання;г) умови роботи з обраної професії;ґ) обсяг знань, умінь і навичок, яких вимагає обрана професія.
Етапи профорієнтаційної роботи такі:
професійна інформація — це пропаганда різних професій, психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції;
професійна діагностика — це система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей;
професійна консультація — надання особистості на основі її вивчення науково - обґрунтованої допомоги щодо професійного самовизначення;
професійний відбір — це система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у доборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування;
професійна адаптація — пристосованість учнів до засвоєння обраної професії.
Профорієнтаційна робота проводиться у процесі вивчення предметів трудового циклу та інших навчальних дисциплін, під час позаурочної виховної роботи у школі та сім'ї. Не можна під час профорієнтації допускати таких помилок: ділити професії на "престижні" і "непрестижні", ототожнювати навчальний предмет з професією, вибирати професію під чиїмось впливом, мати застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.