- •Форма № н-9.02 (крок)
- •3.2 Перспективи діяльності тнк в конкурентному середовищі України…………………………………………………………………………...74
- •1.1. Конкурентне середовище країни та чинники, що його утворюють
- •1.2. Методи оцінки конкурентного середовища країни
- •1.3. Діяльність тнк в конкурентному середовищі приймаючої країни
- •Розділ 2 діяльність тнк в конкурентному середовищі україни
- •2.1. Характеристика сучасного стану конкурентного середовища національної економіки
- •2.2. Передумови входження тнк на український ринок харчової промисловості.
- •2.3. Стратегії діяльності тнк на вітчизняному ринку харчової промисловості.
- •Розділ 3 проблеми та перспективи діяльності тнк в конкурентному середовищі україни
- •3.1. Наслідки діяльності тнк в Україні та їх вплив на конкурентне середовище
- •3.2 Перспективи діяльності тнк в конкурентному середовищі України
- •Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Розділ 4.1. Система управління охороною праці на тов «trans logistic»
- •4.1.1. Загальна характеристика діяльності тов «trans logistic».
- •4.1.2. Нормативно-правове забезпечення охорони праці на підприємстві.
- •Охорона праці у планово-економічному відділі
- •4.2.2. Аналіз виробничих факторів планово-економічного відділу.
- •4.2.3. Аналіз впливу факторів виробництва на стан працівників.
- •Розділ 4.3. Удосконалення умов праці на
- •4.3.1. Розробка заходів щодо поліпшення умов праці.
- •Розрахунок вентиляції виробничого приміщення:
- •Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення:
- •Заходи щодо організації робочого місця потрібно навести за такою схемою:
- •4.3.2. Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці.
- •Список використаних джерел
4.2.3. Аналіз впливу факторів виробництва на стан працівників.
Стан здоров’я і рівень працездатності працівників великою мірою залежить від виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність. Виробниче середовище безпосередньо впливає на продуктивність праці. У несприятливих умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й зазнає додаткового навантаження на організм у зв’язку з необхідністю виконувати фізіологічну роботу з метою пристосування до тих чи інших факторів. Тому дуже важливим є визначити, під який вплив підпадає працівник і як це відображається на його стомленості і працездатності.
Вплив умов праці на працездатність людини можна визначити за допомогою інтегральної бальної оцінки важкості праці Іп.
,
(4)
де 15,6 и 0,64 ‒ коефіцієнти регресії.
,
Визначаємо працездатність економіста за формулою:
,
(5)
R = 100 –13,22 = 86,78.
Відповідно до одержаних результатів можна зробити висновок, що ступінь стомлення, який впливає на працездатність робітників є значно високим. Робота в даному приміщенні вимагає більшого освітлення. Тому коефіцієнт працездатності дуже низький.
Розділ 4.3. Удосконалення умов праці на
ТОВ «TRANS LOGISTIC»
4.3.1. Розробка заходів щодо поліпшення умов праці.
Для розрахунку розміру доплати за умови праці на даному робочому місці згідно таблиці 2.2 визначаємо ступінь шкідливості факторів виробничого середовища в балах (від 1 до 3) за гігієнічною класифікацією праці (табл. 4.3.1).
Таблиця 4.3.1
Залежність розміру доплат від умов праці
Ступінь шкідливості факторів |
Хфак, (бали) |
Розмір доплати до тарифної ставки, % |
Шкідливі і важкі умови |
до 2-х |
4 |
2,1 – 4,0 |
8 |
|
4,1 – 6,0 |
12 |
|
Особливо шкідливі та особливо важкі умови |
6,1 – 8,0 |
16 |
8,1 – 10,0 |
20 |
|
понад 10,0 |
24 |
Умови, в яких на даному робочому місці не є досконалими, тому доплата до тарифної ставки становить 4%.
Розрахунок вентиляції виробничого приміщення:
Визначаємо вільний об’єм приміщення
V = 5·3·2,5·0,80 = 30 м3
Питомий вільний об’єм складає
V′ = 30 / 3 = 10 м3 /люд. < 20 м3/люд.
Нормована кількість повітря на одну людину при V′ < 20 м3/люд. становить 30 м3/год-люд.
Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:
L = 30·3 = 90 м3/год.
Розрахунок акустичної обробки виробничого приміщення:
Знаходимо коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0,03), стелі (0,03) та підлоги (0,06).
Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:
А1 = 2·10·5·0,03+2·8·5·0,03+10·8·0,03+10·8·0,06 =12,6 одиниць поглинання.
Визначаємо звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:
А2 = 2·10·5·0,9+2·8·5·0,9+10·8·0,9+10·8·0,06 =238,8 одиниць поглинання.
Зниження рівня шуму за складає
дБ.
Рівень шуму після обробки приміщення (60 - 12,8 = 47,2 дБ А) відповідає нормативним вимогам до приміщення з ПЕОМ.
Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку тільки перераховуються без проведення розрахунків. Докладно вони наведені в правилах охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 26.03.2010 N 65.
