5. Сутність, причини появи, функції, особливості функціонування ринку прохідних цінних паперів, його взаємозв’язок з іншими фінансовими ринками.

Похідні фінансові інструменти або деривативи — особ-лива група, яка має встановлені законодавством реквізити і засвідчує зобов’язання, внаслідок виконання яких відбу-вається перехід права власності на базовий актив або про-водяться розрахунки на підставі ціни (величини) базового активу.

 

Похідні цінні nanepu — цінні nanepu, механізм випуску та обігу яких пов 'язаний з правом на придбання чи продаж про-тягом строку, встановленого договором, цінних паперів, ін-ших фінансових та/або товарних ресурсів [20]. Ціни на по-хідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладено в їх основу, і називаються базовими активами. Базовими активами можуть бути цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, товарні ресурси, дорого-цінні метали, іноземна валюта тощо. Отже, особливість по-хідних фінансових паперів (деривативів) полягає в тому, що їх інвестиційна віддача залежить від тих фінансових інстру-ментів, від яких вони походять, тобто їх обіг пов'язаний з обігом базових фінансових активів.

о похідних інструментів можуть відноситися й інші уго-ди фінансового характеру, інвестиційні характеристики яких залежать від базового активу, наприклад, інвестиційні сер-тифікати — цінні папери, емітовані інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією (сума загальної емісії не повин-на перевищувати 15-кратного розміру статутного фонду емі-тента), які засвідчують внесення вкладу їх власником в інвес-тиційний фонд і дають право на отримання доходу у вигляді дивідендів. Метою інвестування в даному випадку є можливість зменшити свої ризики, оскільки за інвестиційним сертифікатом стоїть значна кількість цінних паперів — інвестиційний порт-фель емітента, яким керують професійні менеджери.

Серед інструментів ринку похідних цінних паперів розріз-няють сурогати цінних паперів, що за своєю економічною сутністю є фінансовими інструментами, мають вигляд цінних паперів, але законодавством такими не визнані. До них від-носять:

—        свідоцтва про депонування акцій — це похідний цінний папір, що засвідчує право власності інвестора-резидента на визначену кількість цінних паперів іноземного емітента, за-гальний обсяг емісії якого обліковується в іноземній депози-тарній установі. Вперше з'явилися на українському ринку в 1993-1994 pp., як своєрідні замінники акцій російських під-приємств з метою обійти законодавчо встановлені в Росії ви-моги щодо емісії іменних акцій;

—        білети, що дають право на володіння часткою акцій. Прикладом їх можуть бути сумнозвісні білети МММ, хоча на український ринок їх потрапила незначна частка;

—        житлові сертифікати — боргові зобов’язання фірм, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю або на будів-ництві житла.

До похідних інструментів можуть відноситись й інші уго-ди фінансового характеру, укладені на строк, наприклад фон-дові варанти, які є різновидом опціону на купівлю (опціон call), що випускаються емітентом разом із власними привіле

йованими акціями чи облігаціями та надають його власникові право на придбання простих акцій чи облігацій даного еміте-нта протягом певного періоду на заздалегідь узгоджених умовах.

Похідні цінні папери мають більш ризикований характер, ніж основний цінний папір, оскільки ризик за останнім дода-ється до ризиків за похідними цінними паперами.

Критеріями віднесення фінансового інструменту до групи похідних є:

—        залежність його ціни безпосередньо або опосередкова-но від ціни або характеристики базового активу;

—        стандартизація умов виконання зобов'язань за фінансо-вим інструментом;

—        наявність сукупності документів, які мають один ба-зовий актив, однаковий термін обігу і термін виконання зо-бов'язань;

—        відповідність обсягу та якості базового активу встанов-леним стандартам.

Отже, в сучасних умовах деривативи виконують в еконо-мічній системі дві важливі функції:

=> створюють механізм для проведення операцій хеджу-вання ціновихризиків;

=> дозволяють біржовим спекулянтам гарантувати свої прогнози і здійснювати спекулятивні операції з метою отри-мання доходу від різнщі в цінах.