32) Демократія її роль

Поняття „ демократія” використовується не тільки для характеристики історичних типів державно - політичного устрою, а й для характеристики політичного процесу з відповідними методами і процедурами, що забезпечують участь народу в управлінні державною, всіма суспільними справами. Вживається це поняття і стосовно організації та діяльності окремих політичних і соціальних структур у тих чи інших сферах суспільного життя. Форми демократії

Пряма (безпосередня) демократія – це порядок, за якого рішення ухвалюються на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян.

Представницька демократія – порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноваженими представниками населення ( виборними або призначеннями).

Однією з ключових характеристик демократії є політична рівність усіх без винятку громадян перед законом з його принципом „ одна людина – один голос”. Головним критерієм демократичності суспільства є наявність фундаментальних прав і свобод людини. Принципи демократії: більшості; плюралізму (це характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві); вибірність основних органів влади.

Основні властивості позитивних сторін демократії: 1. Забезпечення рівного права всіх громадян на участь в управлінні справами суспільства і держава; 2. Систематичну виборність основних органів влади; 3. Наявність механізмів, які забезпечують відносну перевагу більшості та повагу прав меншості; 4. Абсолютний пріоритет правових методів відправлення і зміни влади (конституціоналізм); 5. Професійний характер правління еліти; 6. Контроль громадської за прийняттям найважливіших політичних рішень; 7. Ідейний плюралізм і конкуренція позицій. Негативні прояви демократії обумовлені внутрішніми протиріччями, а саме: 1. „ Невиконання обіцянок” демократії; 2. Перевага приватних, корпоративних інтересів над суспільними чи навпаки – забуття будь-яких приватних інтересів; 3. Незбігання політичних можливостей тих, хто має формальні права, і реальних ресурсів; 4. Функціональні протиріччя; 5. Протиріччя духовної сфери. Передумови демократизації суспільства: Високий рівень економічного розвитку країни; Урбанізація; Розвиток масових комунікацій; Допомога і підтримка демократичних держав.

*

33)Політ ідеологія

Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури.

Сутність політичної ідеології

На відміну від науки, ідеологія містить не тільки знання про політичне життя, але й оцінку політичних процесів з позицій носія даної ідеології, тобто містить також і різні упередження. Політична ідеологія створюється діяльністю певних верств або навіть окремих особистостей. Ідеологія є живильним грунтом для формування суспільно-політичних рухів. З визначення політичної ідеології настає, що в будь-якому випадку вона є різновидом корпоративної свідомості, що відбиває суто групову точку зору на хід політичного і соціального розвитку, що відрізняється схильністю до духовного експансіонізму. Основними функціями політичної ідеології є: оволодіння суспільною свідомістю, впровадження в нього власних критеріїв оцінки минулого, сьогодення і майбутнього, створення позитивного образу в очах громадської думки пропонованих нею цілей і завдань політичного розвитку. При цьому політична ідеологія покликана не стільки поширювати, пропагувати свої цілі та ідеали, скільки добиватися цілеспрямованих дій громадян на виконання поставлених нею завдань. З точки зору політичних функцій, ідеологія прагне згуртувати, інтегрувати суспільство або на основі інтересів якої небудь певної соціальної (національної, релігійної та ін.) групи, або для досягнення цілей, які не спираються на конкретні верстви населення (наприклад, ідеологія анархізму, фашизму).

Структура

Політична теорія. Суспільно-політичний ідеал ("світле майбутнє"). Концепція політичного розвитку. Політичні символи. Різновиди політичної ідеології.

Різновиди

Відмінності між різними типами ідеологічного обгрунтування політики стосуються організації економічної та інших сфер суспільного життя, місця і ролі держави в суспільстві, взаємодії особи, суспільства і держави, шляхів і засобів суспільних перетворень. Відповідно до цього виділяють 3 основних політичних ідеології: лібералізм, консерватизм, соціал-демократія. Значну роль у сучасному світі відіграють також національні ідеології, правий неоконсерватизм екстремістського толку, фашизм, анархізм, ідеологія «зелених» та інші.

*