26) Етносоц політ укр

*

27) Типологія і форм політ еліт

Політична еліта не є соціальне одно­рідним утворенням. Вона внутрішньо диференційована і має складну структуру, яку складають різні типи й види еліт, що дає право говорити про неї у множині. за місцем у політичній системі поділяв еліту на правлячу і неправлячу, або контреліту. До правлячої еліти належать усі ті, хто прямо чи опосередковано бере участь в управлінні суспільством, а до контреліти — такі особи, які наділені характерними для еліти якостями, але внаслідок свого соціального статусу чи різних перешкод не мають доступу до управління. За часом і засобами утвердження панування політичні еліти поділяються на традиційні й сучасні. Влада традицій­них еліт спирається на традиційні цінності: звичаї, традиції, знатність походження, власність на землю, військова доб­лесть, релігійні заслуги. Влада сучасних еліт базується на сучасних цінностях, до яких належать, зокрема, промисловий (особливо фінан­совий) капітал, освіченість, професійні досягнення та ін. Середня політична еліта формується з великої кількості виборних посадових осіб. Це члени парламенту, губерна­тори, мери великих міст, лідери різних політичних партій і провідних груп інтересів тощо. Адміністративну еліту складає вищий прошарок держав­них службовців (чиновництва), які займають вищі позиції в міністерствах, департаментах, комітетах та інших органах державного управління. На посади вони не обираються, а призначаються.За змістом діяльності і функцій політична еліта поділя­ється на партійну, воєнну, адміністративну та ідеологічну, a за способом формування — на закриту й відкриту.Еліти закритого типу відтворюються на власній основі. Вони максимально утруднюють проникнення до своїх лав нових членів, застосовуючи жорсткі критерії відбору.Еліти відкритого типу відтворюються з залученням до свого складу представників нижчих верств населення, наділених елітар­ними рисами. Відповідно, політичну еліту доцільно визначати як со­ціальну групу, яка займає провідне становище в системі політичного керівництва та управління суспільством.Теорія політичної еліти за всієї її небездоганності цінна вже тому, що виокремлює правлячу верству як особливу соціальну групу, з'ясовує її провідну роль у політиці, робить об'єктом наукових досліджень, привертає до неї увагу гро­мадськості, ставить її під суспільний контроль.

*

28) Геополіт вибір укр

Геополітику можна визначити як науку, що досліджує, передусім, державну належність тієї чи іншої землі. Це — вчення про природно-історичне місцерозташування і роль країни та її народу в світовому співтоваристві, про її вплив на світовий розвиток і світову політику. Геополітика — це напрям руху держав і народів у відповідності з їхнім об´єктивним геополітичним положенням.З історії геополітичної думки України. Вигідне географічне положення, багаті природні ресурси, сприятливі кліматичні умови викликали зазіхання різних зайд на право порядкувати на українському терені. Понад 700 років Україна не могла надовго втримувати свою суверенність. Та й нині незалежна Україна не влаштовує певні і досить могутні політичні сили шовіністичного спрямування. Вікове розшматування етнічної території між країнами-сусідами не могло не позначитися на менталітеті населення різних регіонів України, на його зовнішньополітичній орієнтації. Сутність проблеми геополітичних орієнтирів у різні часи набувала різних форм вияву: колись це було "Москва чи Варшава", нині — "Схід чи Захід" ("Москва чи Європа"). Яка орієнтація переможе нині? Україні якнайшвидше потрібно знайти своє власне місце в сучасному геополітичному просторі. Потрібно врахувати і ту обставину, що в процесі свого самовизначення у сфері міжнародних відносин інтереси України зіштовхнулися з інтересами інших держав, і наша держава має доводити своє право на незалежне, повноцінне існування й активну участь у світовому співтоваристві. Україна в цьому поділі геополітичних сил самостійної ролі не відігравала, оскільки реально не володіла засадничими чинниками державного суверенітету. Більше того, вона опинилася заручницею радянської геополітики сталінського зразка.

*