
- •1.Математика як наука і навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок.
- •2.Математичні поняття і математичні речення.Об‘єм і зміст поняття.
- •3.Означення та їх структура. Вимоги до означень.
- •4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
- •6. Відношення слідування і рівносильності між реченнями. Необхідні та достатні умови.
- •7.Структура та види теорем.
- •8.Дедуктивні міркування. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань.
- •9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
- •11. Відношення між множинами. Круги Ейлера
- •16. Поняття розбиття множин на класи
- •17. Декартів добуток. Кортеж. Число елементів декартового добутку.
- •18. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •19. Поняття відношення. Властивості відношень. Способи задання відношень
- •20. Відношення еквівалентності
- •21. Відношення порядку
- •22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •23. Взаємнооднозначні відповідності. Рівнопотужні площини.
- •24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
- •25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •26. Додавання цілих невід`ємних чисел. Теорема про існування і єдність суми.
- •33. Ділення цілих невід'ємних чисел. Означення ділення через теоретико-множинний зміст та через добуток.
- •34. Теорема про існування частки та її єдність. Теорема про неможливість ділення на нуль.
- •3. Існування частки, її єдиність
- •35. Правила ділення суми та різниці на число.
- •1. Правило ділення суми на число.
- •38. Позиційна і непозиційна система числення. Запис чисел в десятковій системі числення. Запис чисел в різних позиційних системах числення, відмінних від десяткової.
- •39. Додавання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм додавання багатоцифрових чисел.
- •40. Віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм віднімання багатоцифрових чисел.
- •41. Множення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм множення багатоцифрових чисел.
- •42. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм ділення багатоцифрових чисел.
- •43. Поняття текстової задачі. Способи розв’язування текстових задач.
- •47 Алгебраїчний спосіб
- •55. Нсд. Його властивості та способи знаходження.
- •56. Нск Його властивості та способи знаходження
- •57. Алгоритм Евкліда
- •58. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа. Рівні дроби.
- •59. Основна властивість дробу. Зведення до спільного знаменника. Скорочення.
- •60. Додавання і віднімання додатних раціональних чисел. Закони додавання.
- •61. Множення та ділення додатних раціональних чисел. Закони множення.
- •62. Впорядкованість множин додатних раціональних чисел.
- •63. 64 Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткового дробу. Нескінченні десяткові періодичні дроби.
- •65. Поняття про додатні ірраціональні числа
- •66.Поняття величини.Однорідні величини та величини різного роду.Властивості однорідних величин.
- •67.Вимірювання величин.Скалярні і векторні величини.Властивості скалярних величин.
- •68. Довжина відрізка,її вимірювання та властивості.
- •69. Площа фігури,її вимірювання та властивості.
- •70. Рівновеликі фігури.Вимірювання площі за допомогою палетки.
- •71.Маса тіла,її вимірювання та властивості.
- •72.Проміжки часу.Їх вимірювання та властивості.
- •73.Об’єм тіла,його вимірювання та властивості.
- •74.Залежності між величинами.
- •75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
- •76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
- •77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
- •78.Рівняння з однією змінною: означення, корінь рівняння, що значить розв’язати рівнянні.
- •79.Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильні рівняння.
- •80. Нерівність з однією змінною: означення, розв’язок нерівності, що означає розв’язати нерівність.
- •81. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильні нерівності.
- •82.Функція.Поняття функції. Область визначення функції. Область означення функції.
- •83. Графік функції. Зростаюча, спадна функція, приклад.
- •84. Лінійна функція, її графік, її властивості.
- •85.Прямо пропорційна функція, її графік і властивості.
- •86.Обернено пропорційна функція, її графік і властивості.
20. Відношення еквівалентності
Відно́шення
еквівале́нтності (
)
на множині
—
це бінарне відношення для якого
виконуються наступні умови:
Рефлексивність
Симетричність
Транзитивність
Запис
вигляду «
»
читається як «
еквівалентно
».
Класом
еквівалентності
елемента
називається
підмножина елементів, еквівалентних
.
З зазначеного визначення випливає що,
якщо
,
то
.
Множина
всіх класів еквівалентності позначається
.
Для
класу еквівалентності елемента
використовується
наступне позначення:
,
,
.
Множина класів еквівалентності по відношенню є розбиттям множини.
Приклади відношень еквівалентності[ред.]
Найбільш наочний і всім знайомий приклад відношення еквівалентності — поділ учнів школи на класи.
Відношення рівності (« ») тривіальне відношення еквівалентності на довільній множині, зокрема на множині дійсних чисел.
Порівняння по модулю, («а ≡ b (mod n)»).
В Евклідовій геометрії
Відношення конгруентності («
»).
Відношення подібності («
»).
Відношення паралельності
прямих («
»).
Відношення рівнопотужності множин є еквівалентністю.
Еквівалентність функцій в Математичному аналізі:
кажуть
що функція
еквівалентна
функції
при
,
якщо вона може бути представлена у
вигляді:
,
де
при
.
В даному випадку пишуть
,
при
.
Якщо
при
,
еквівалентність функції
та
при
,
очевидно, рівносильна відношенню
.
Ще один важливий, життєвий випадок: Коли лікар виписує ліки, в рецепті він записує класи еквівалентних ліків. Він не може вказати конкретний приклад абсолютно конкретний екземпляр упаковки таблеток або ампул. Таким чином, всі ліки розбиті на класи відношенням еквівалентності.
21. Відношення порядку
Відно́шення поря́дку в математиці — бінарне відношення, яке є транзитивним та антисиметричним.
(транзитивність),
(антисиметричність).
Відношення порядку називається нестрогим, якщо воно рефлексивне
.
І навпаки, відношення строгого порядку є антирефлексивним
.
Відношення порядку називається повним (лінійним), якщо
(повне
відношення).
Повнота (лінійність) відношення порядку означає його рефлексивність, тому такий порядок завжди нестрогий.
Якщо умова повноти не виконується, і порядок є нестрогим, то відношення називають відношенням часткового порядку.
Зазвичай
відношення строгого порядку (повного
чи часткового) позначається знаком <,
а відношення нестрогого порядку знаком
.
22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
Відповідністю між множинами A і B в теорії множин називається будь-яка підмножина C декартового добутку A×B. Якщо (a, b)∈C, то кажуть, що елемент b відповідає елементу a при відповідності C. Способи задання відповідності: відповідність між скінченими множинами наочно можна представити при допомозі графа; перерахування пар; графік. Якщо на графі відповідності замінено напрямок стрілок на обернений, то одержимо граф нової відповідності «менше», яка розглядається між множинами X i Y і визначається множиною пар (4,5), (4,7), (6,7), (4,9), (6,9) . Це буде відповідністю оберненої даній. Позначається R-1. Відповідності R і R-1 називаються взаємооберненими.