
- •1.Математика як наука і навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок.
- •2.Математичні поняття і математичні речення.Об‘єм і зміст поняття.
- •3.Означення та їх структура. Вимоги до означень.
- •4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
- •6. Відношення слідування і рівносильності між реченнями. Необхідні та достатні умови.
- •7.Структура та види теорем.
- •8.Дедуктивні міркування. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань.
- •9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
- •11. Відношення між множинами. Круги Ейлера
- •16. Поняття розбиття множин на класи
- •17. Декартів добуток. Кортеж. Число елементів декартового добутку.
- •18. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •19. Поняття відношення. Властивості відношень. Способи задання відношень
- •20. Відношення еквівалентності
- •21. Відношення порядку
- •22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •23. Взаємнооднозначні відповідності. Рівнопотужні площини.
- •24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
- •25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •26. Додавання цілих невід`ємних чисел. Теорема про існування і єдність суми.
- •33. Ділення цілих невід'ємних чисел. Означення ділення через теоретико-множинний зміст та через добуток.
- •34. Теорема про існування частки та її єдність. Теорема про неможливість ділення на нуль.
- •3. Існування частки, її єдиність
- •35. Правила ділення суми та різниці на число.
- •1. Правило ділення суми на число.
- •38. Позиційна і непозиційна система числення. Запис чисел в десятковій системі числення. Запис чисел в різних позиційних системах числення, відмінних від десяткової.
- •39. Додавання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм додавання багатоцифрових чисел.
- •40. Віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм віднімання багатоцифрових чисел.
- •41. Множення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм множення багатоцифрових чисел.
- •42. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм ділення багатоцифрових чисел.
- •43. Поняття текстової задачі. Способи розв’язування текстових задач.
- •47 Алгебраїчний спосіб
- •55. Нсд. Його властивості та способи знаходження.
- •56. Нск Його властивості та способи знаходження
- •57. Алгоритм Евкліда
- •58. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа. Рівні дроби.
- •59. Основна властивість дробу. Зведення до спільного знаменника. Скорочення.
- •60. Додавання і віднімання додатних раціональних чисел. Закони додавання.
- •61. Множення та ділення додатних раціональних чисел. Закони множення.
- •62. Впорядкованість множин додатних раціональних чисел.
- •63. 64 Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткового дробу. Нескінченні десяткові періодичні дроби.
- •65. Поняття про додатні ірраціональні числа
- •66.Поняття величини.Однорідні величини та величини різного роду.Властивості однорідних величин.
- •67.Вимірювання величин.Скалярні і векторні величини.Властивості скалярних величин.
- •68. Довжина відрізка,її вимірювання та властивості.
- •69. Площа фігури,її вимірювання та властивості.
- •70. Рівновеликі фігури.Вимірювання площі за допомогою палетки.
- •71.Маса тіла,її вимірювання та властивості.
- •72.Проміжки часу.Їх вимірювання та властивості.
- •73.Об’єм тіла,його вимірювання та властивості.
- •74.Залежності між величинами.
- •75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
- •76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
- •77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
- •78.Рівняння з однією змінною: означення, корінь рівняння, що значить розв’язати рівнянні.
- •79.Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильні рівняння.
- •80. Нерівність з однією змінною: означення, розв’язок нерівності, що означає розв’язати нерівність.
- •81. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильні нерівності.
- •82.Функція.Поняття функції. Область визначення функції. Область означення функції.
- •83. Графік функції. Зростаюча, спадна функція, приклад.
- •84. Лінійна функція, її графік, її властивості.
- •85.Прямо пропорційна функція, її графік і властивості.
- •86.Обернено пропорційна функція, її графік і властивості.
9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
Відомо,
що 15 ділиться на 5, 25 ділиться на 5, 35 і 95
діляться на 5. враховуючи це, робимо
висновок, що будь-яке число, запис якого
закінчується цифрою 5, ділиться на 5. В
розглянутому міркуванні на основі ряду
часткових випадків робимо висновок
загальний. Такі міркування називають
неповною індукцією. Неповна
індукція
представляє собою таке міркування, при
якому на основі того, що деякі об‘єкти
сукупності мають певні властивості,
робиться висновок про те, що ці властивості
притаманні всім об‘єктам цієї сукупності.
Висновки, отримані при неповній індукції,
можуть бути як істинними, так і хибними.
Так висновок про те, що кожне число,
запис якого закінчується цифрою 5,
ділиться на 5, істинний. А твердження
«при будь-якому натуральному числі
значення
виразу
є просте число» хибне. Дійсно, якщо
,
то отримаємо значення
,
тобто даний вираз є складовим числом.
До висновків, отриманих за допомогою
неповної індукції, треба відноситись
критично. Ці висновки носять характер
гіпотези, догадки, яку слідує або довести
(дедуктивним методом), або спростити.
Таким чином, в процесі пізнань дедуктивні
і індуктивні міркування виявляються
взаємозв‘язаними. При тому що індуктивні
міркування не завжди приводять до
правильних висновків, роль їх в вивченні
математики і інших науках дуже велика.
В ході індуктивних міркувань формується
вміння бачити загальне в конкретних,
часткових випадках, висловлювати
догадки.
10.Поняття множини та та елемента множини. способи задання множин.В математиці часто приходиться розглядати певні групи об‘єктів як єдине ціле: числа від 1 до 10, натуральні числа, трикутники. Всі ці різноманітні сукупності називають множинами. Поняття множини являється одним з основних понять математики і тому не має означення через інші поняття. Його можна пояснити на прикладах: множина учнів класу, множина букв алфавіту, натуральні числа. В математиці розглядають множину, яка містить один об‘єкт, або не містить жодного елемента, яка називається пустою. Об‘єкти, з яких складається множина, називають його елементами. Часто приходиться з‘ясовувати належність елемента до розглянутої множини. Множини бувають скінчені і нескінчені. Скінченою множиною називають таку, елементи якої можна перерахувати. Нескінченими являються і множини чисел.
Способи
завдання множин.
Вважають, що множина визначається своїми
елементами, тобто множина задана,
якщо про будь-який об‘єкт можна сказати,
належить він цій множині чи не належить.
Множину можна задати, перерахувавши
всі його елементи.
Наприклад,
.
Якщо множина нескінчена, то її елементи
перерахувати не можна. В таких випадках
вказують
характеристичну властивість його
елементів.
Характеристична
властивість – це
така властивість, якою володіє кожний
елемент, який належить множині, і не
володіє жоден з елементів, який йому не
належить. Для того щоб задати деяку
множину, достатньо або перерахувати
всі його елементи, або вказати
характеристичну властивість його
елементів. Наприклад, множина А натуральних
чисел, менших 7, задана вказанням
характеристичної властивості його
елементів, можна задати і так:
,
тобто перерахував його елементи.
Теоретико-множинні операції
доповнення
об'єднання
перетин
різниця
симетрична
різниця
декартів
добуток