
- •1.Математика як наука і навчальний предмет. Історія розвитку математики. Роль математичних знань, умінь і навичок.
- •2.Математичні поняття і математичні речення.Об‘єм і зміст поняття.
- •3.Означення та їх структура. Вимоги до означень.
- •4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
- •6. Відношення слідування і рівносильності між реченнями. Необхідні та достатні умови.
- •7.Структура та види теорем.
- •8.Дедуктивні міркування. Найпростіші схеми дедуктивних міркувань.
- •9.Неповна індукція. Способи доведення істинності висловлень.
- •11. Відношення між множинами. Круги Ейлера
- •16. Поняття розбиття множин на класи
- •17. Декартів добуток. Кортеж. Число елементів декартового добутку.
- •18. Зображення декартового добутку двох числових множин на координатній площині
- •19. Поняття відношення. Властивості відношень. Способи задання відношень
- •20. Відношення еквівалентності
- •21. Відношення порядку
- •22. Поняття відповідності. Відповідність обернена даній.
- •23. Взаємнооднозначні відповідності. Рівнопотужні площини.
- •24. Натуральні числа та їх властивості. Число нуль. Множина цілих невід`ємних чисел. Порядкові і кількісні натуральні числа. Лічба.
- •25. Теоретико-множинний зміст кількісного натурального числа і нуля.
- •26. Додавання цілих невід`ємних чисел. Теорема про існування і єдність суми.
- •33. Ділення цілих невід'ємних чисел. Означення ділення через теоретико-множинний зміст та через добуток.
- •34. Теорема про існування частки та її єдність. Теорема про неможливість ділення на нуль.
- •3. Існування частки, її єдиність
- •35. Правила ділення суми та різниці на число.
- •1. Правило ділення суми на число.
- •38. Позиційна і непозиційна система числення. Запис чисел в десятковій системі числення. Запис чисел в різних позиційних системах числення, відмінних від десяткової.
- •39. Додавання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм додавання багатоцифрових чисел.
- •40. Віднімання багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм віднімання багатоцифрових чисел.
- •41. Множення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм множення багатоцифрових чисел.
- •42. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення. Алгоритм ділення багатоцифрових чисел.
- •43. Поняття текстової задачі. Способи розв’язування текстових задач.
- •47 Алгебраїчний спосіб
- •55. Нсд. Його властивості та способи знаходження.
- •56. Нск Його властивості та способи знаходження
- •57. Алгоритм Евкліда
- •58. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа. Рівні дроби.
- •59. Основна властивість дробу. Зведення до спільного знаменника. Скорочення.
- •60. Додавання і віднімання додатних раціональних чисел. Закони додавання.
- •61. Множення та ділення додатних раціональних чисел. Закони множення.
- •62. Впорядкованість множин додатних раціональних чисел.
- •63. 64 Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткового дробу. Нескінченні десяткові періодичні дроби.
- •65. Поняття про додатні ірраціональні числа
- •66.Поняття величини.Однорідні величини та величини різного роду.Властивості однорідних величин.
- •67.Вимірювання величин.Скалярні і векторні величини.Властивості скалярних величин.
- •68. Довжина відрізка,її вимірювання та властивості.
- •69. Площа фігури,її вимірювання та властивості.
- •70. Рівновеликі фігури.Вимірювання площі за допомогою палетки.
- •71.Маса тіла,її вимірювання та властивості.
- •72.Проміжки часу.Їх вимірювання та властивості.
- •73.Об’єм тіла,його вимірювання та властивості.
- •74.Залежності між величинами.
- •75.Числові вирази і вирази із змінними.Область визначення виразу.
- •76.Числові рівності і нерівності,їх властивості.
- •77.Тотожність. Тотожні перетворення виразів.
- •78.Рівняння з однією змінною: означення, корінь рівняння, що значить розв’язати рівнянні.
- •79.Рівносильні рівняння. Теореми про рівносильні рівняння.
- •80. Нерівність з однією змінною: означення, розв’язок нерівності, що означає розв’язати нерівність.
- •81. Рівносильні нерівності. Теореми про рівносильні нерівності.
- •82.Функція.Поняття функції. Область визначення функції. Область означення функції.
- •83. Графік функції. Зростаюча, спадна функція, приклад.
- •84. Лінійна функція, її графік, її властивості.
- •85.Прямо пропорційна функція, її графік і властивості.
- •86.Обернено пропорційна функція, її графік і властивості.
4 .Висловлюванні форми. Висловлення із словами "всі", "деякі" (квантори).
Серед
суджень, які встановлюють різноманітні
відношення між математичними поняттями,
вислови і висловлювані форми. Висловом
називається
твердження, відносно якого має сенс
питання, істинно воно чи хибне. Наприклад,
«число 6 парне» є істинним висловом, а
«2+4=9» - хибним. Кожному вислову приписують
одне з двох значень: І(істина), якщо воно
істинне, і Х(хибність), якщо воно хибне.
Значення І і Х називають значеннями
істинності висловлення. Якщо висловлення
елементарне, то його значення істинності
визначають по змісту, спираючись на
відомі факти. В складових висловленнях
на допомогу приходить форма висловлення.
Вважають, що вислів виду «А
і В»
істинний, якщо істинні обидва вислови
А і В. якщо хоча б одне з них є хибним, то
вислів «А і В» є хибним. Висловлення
виду «А
або В»
вважають істинним, якщо істинний хоча
б один з висловів А і В. Висловлення «А
або В» хибне, коли хибні обидва вислови
А і В. Часто в математиці приходиться
будувати висловлення, в яких щось
заперечується. Заперечення вислову
позначається
і читають «не
А»
або «невірно, що А». Взагалі запереченням
вислову А вважається істинним, коли
вислів А хибний, і «не А» є хибним, коли
А істинний. ТАБЛИЦЯ.
Висловлювані
форми.
В
математиці часто зустрічаються
твердження, які містять одну або декілька
змінних. Наприклад,
.
Ці твердження не являються висловами,
так як відносно їх не має сенсу питання,
істинні вони чи хибні. Але при підстановці
значень змінних ці твердження
перетворюються в вислови істинні або
хибні. Твердження такого виду називають
висловлюваними
формами.
Кожна висловлювана форма породжує
вислів тієї ж форми. Наприклад,
дозволяє
отримати вислови
.
Висловлювана
форма
– це твердження з однією або декількома
змінними, яке обертається в висловлення
при підстановці в нього конкретних
значень змінних. Також як і висловлення,
висловлювані форми бувають елементарними
і складовими. Складові утворюються з
елементарних за допомогою логічних
зв‘язок «і», «або», «не» і т.д.
Квантори.
Про
числа
0,1,2,3,4,5,6,7,8,9 можна сказати: всі
подані числа однозначні і деякі
з цих чисел є парними. Так як відносно
цих тверджень можна сказати, що вони
істинні чи хибні, то отримані твердження
– висловлення. Слова «всі» і «деякі»
називають кванторами.
Слово квантор з латинського перекладається
як «скільки», тобто квантор показує, о
скількох (всіх або деяких) об‘єктах
йдеться в твердженнях. Розрізняють
квантори спільності і існування. Квантори
спільності
– це слова «будь-який»,
«всякий», «кожний», «всі». Квантори
існування
– це слова «існує»,
«деякі», «хоча б один».
Таким чином, якщо перед висловлюваною
формою поставити деякий квантор, то
отримаємо вислів. Форму висловлення з
квантором мають більшість математичних
тверджень. Наприклад, всі квадрати
являються прямокутниками; деякі парні
числа діляться на 4; в будь-якому
прямокутнику сума внутрішніх кутів
дорівнює
.
Істинність
висловів з кванторами спільності
встановлюється шляхом доведення.
Щоб впевнитися в хибності
таких висловів, достатньо навести контр
приклад.
Наприклад, 1) Будь-яке число 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9
являється розв‘язком нерівності
(підставляючи
всі значення в нерівність довели
істинність вислову, а значить, за
індукцією, будь-яке дійсне число
задовольняє нерівності). 2) Сума будь-яких
послідовних натуральних чисел ділиться
на 3 (істинність доводиться безпосередньо).
3) будь-який прямокутник являється
квадратом (достатньо накреслити
прямокутник, який не являється квадратом
і доведена хибність вислову – контр
приклад). Істинність
висловів
з кванторами існування
встановлюється за допомогою конкретного
прикладу.
Щоб впевнитися в хибності
такого вислову, необхідно провести
доведення.
Наприклад, 1) існують натуральні числа,
кратні 3 (6, 9, 12 і т.д.). 2) Існують прямокутні
рівносторонні трикутники (є хибним,
тому що в прямокутному трикутнику один
кут обов‘язково прямий, а в рівносторонньому
всі кути містять
,
значить, серед прямокутних трикутників
рівносторонніх не існує).
5.Правила побудови заперечень висловів, які містять квантори. Заперечення висловів з квантором (спільності або існування) може бути побудоване двома способами:
1) перед даним висловом ставляться слова «невірно що»; 2) квантор спільності (існування) замінюється квантором існування (спільності), а твердження, яке стояло після квантора, замінюється його запереченням. Сформульоване правило являється достатнім для правильної побудови заперечення висловів з квантором. Заперечення даного вислову може бути побудовано і в іншій формі. Важливо тільки не забути вимогу: якщо вислів хибний, то його заперечення повинно бути істинним, і навпаки. Наприклад, 1) «деякі непарні числа діляться на 4» - хибність, його заперечення: «невірно, що деякі числа діляться на 4», або «всі непарні числа не діляться на 4». 2) «всі натуральні числа діляться на 3» - хибність, його заперечення має вид: «невірно, що всі натуральні числа діляться на 3», або «існують натуральні числа, які не діляться на 3».
В – необхідна умова для А А – достатня умова для В |