Завдання і зміст роботи з розвитку мовлення

Розвиток розуміння мовлення. Слухати і сприймати звер­нення дорослого до одного, двох, декількох дітей. Розуміти роз­повіді, сюжетні тексти, казки, оповідання, вірші, відповідати на запитання за їх змістом.

Розвиток активного мовлення. Збагачувати словник дітей словами — іменниками, дієсловами, прикметниками, прислівни­ками. Використовувати в мовленні порівняння, епітети, образні вирази (вовчик-братик, зайчик-побігайчик).

Вправляти дітей у правильному вживанні іменників у мно­жині, узгодженні прикметників з іменниками в роді та числі, вживанні іменників з прийменниками в, па, під, дієсловами в минулому і майбутньому часі; готувати до оволодіння інтонацією запитання, вигуку.

Стежити, щоб діти розмовляли виразно, не поспішаючи, достатньо голосно, використовуючи звуконаслідувальні слова; вправляти дітей в їх вимові з різною силою голосу і швидкістю; у правильній вимові голосних і приголосних м, н, п, б, т, д, к, г, ф,в. Учити робити видих плавно і протяжно через рот.

Привчати дітей відповідати на запитання про те, що сприй­мається щойно і що бачили раніше,

Спонукати їх звертатись із запитаннями до вихователя, ровесників; висловлюватись з при­воду зображеного на картині, прочитаного. Стежити за тим, щоб Діти розмовляли фразами (з трьох — п'яти слів). Розвивати вміння розповідати потішки, невеликі вірші, казки.

Показники засвоєння змісту:

розуміти тексти віршів, оповідань, казок у супроводі унаочнення та без нього;

• відповідати на запитання та звертатись із запитаннями до дорослих;

• оволодіти вимовою всіх звуків (крім ш,р);

• читати напам'ять вірші, розповідати казки;

• охоче вступати в розмову з дорослими та ровесниками;

• у словнику дітей має бути 1200-1500 слів.

Розвиток мовлення дітей на заняттях.

Для розвитку мовлення і орієнтування п довкіллі з дітьми третього року проводяться різноманітні заняття (2 заняття на тиждень, по 12-15 хвилин, з підгрупами дітей в 10-12 чоловік). Найбільш доцільним є таке об'єднання дітей, при якому в одній підгрупі є діти з різним рівнем розвитку. Тривалість заняття 10-12 хвилин.

У першу половину дня плануються заняття, на яких дається новий матеріал, у другу половину дня — на закріплення одержа­них знань.

Специфікою занять у цій групі, як і в попередній, є по­вторність програмного матеріалу, один і той самий матеріал планується 3-4 рази з невеликими інтервалами і деякими ускладненнями.

На одному занятті можуть вирішуватись декілька завдань з розвитку мовлення, сенсорики, мислення чи ознайомлення з довкіллям. З цією метою використовують комбіновані заняття, тобто заняття, що складаються з 2-3 частин, кожна з яких присвячена вирішенню одного конкретного завдання.

Вихователь повинен добре підготуватись до заняття. Напе­ред продумати, як посадити дітей: за столи, півколом, стрічкою, щоб до них легко можна було підійти та й діти змогли б вільно встати і пересуватись по кімнаті. Не можна садити дітей досить близько один до одного, це буде їх дратувати, відволікати від сприймання мовлення педагога.

Особливу увагу потрібно звернути на розташування наочно­го матеріалу, його зовнішній вигляд; продумати мовленнєві завдання дітям та чим буде в цей час займатись інша підгрупа.

Необхідно максимально використовувати активність дітей як мовленнєву, так і рухову. Діти повинні самостійно витягувати предмети, подавати їх, показувати, називати. Не можна забувати про високу емоційну забарвленість заняття.

Нині чинні програми передбачають проведення з дітьми третього року життя таких видів занять. Опишемо їх:

• спостереження в довкіллі (діяльність людини, природа);

• цільові прогулянки;

• дидактичні ігри;

• заняття з картинкою;

• бесіди-розповідання;

• ознайомлення з художньою літературою: читання художніх творів;

• показ лялькового і тіньового театрів;

• показ діафільмів;

• настільні дидактичні ігри;

• показ інсценівок;

• спеціальні заняття на свіжому повітрі;

• ігри в оповідання; заняття з сенсорного виховання з дидактичним мате­ріалом.

Провідними методичними прийомами на заняттях з розвит­ку мовлення на третьому ропі життя виступають: показ з нази­ванням, показ у дії, багаторазове повторення фраз, слів у їх різно­манітних варіантах і комбінаціях, запитання, пояснення, словесні доручення; ігрові сюрпризні моменти, ігри та ігрові вправи; розповідання і бесіди, читання. Ці прийоми використовуються у комплексі на кожному занятті.

Екскурсії-огляди. Цей вид заняття проводять з дітьми дру­гої половини третього року життя. Є.І.Тихеєва назвала їх місце­вими екскурсіями, оскільки їх проводять у приміщенні дошкіль­ного закладу. Проводять їх як індивідуально-групові заняття, на яких об'єднують 6-8 дітей. Тематика екскурсій-оглядів для цього віку є досить простою: групова кімната, роздягальна кімната, умивальна кімната, кухня, спальня. Вихователь пропонує дітям «подорож» по груповій кімнаті чи па кухню. У ході заняття розповідає дітям, знайомить їх з обладнанням, предметами, їх призначенням, читає вірші, співає пісні.

Дидактичні ігри з іграшками, предметами, картинками. На третьому році життя проводять різноманітні ігри з предмета­ми: «Чарівна торбинка», «Цікава коробка», «Чарівний кошик», «Чарівна скринька», «Сюрпризи», «Знайди і принеси», «Що сховано?», «Куди, що покласти?», «Чого не стало?» і т. ін. У ході гри вихователь повинен забезпечити максимальну активність дітей. Діти самі витягують іграшки, приносять їх, загортають і т. ін. При цьому всі предмети і дії називають словами. Наприк­лад, дидактична гра «Що в торбинці?» («Чарівна торбинка»).

У кольорову торбинку (замість торбинки можна взяти ко­шик, коробку) вміщують іграшки, що зображують знайомі дітям предмети (тварини, транспорт, предмети побуту). Діти зручно сидять на стільцях, розставлених півколом, вихователь звертає увагу дітей на те, що в торбинці щось є, викликає інтерес до заняття. Дитині пропонується взяти одну іграшку з торбинки, показати дітям, назвати її. Так виймаються всі іграшки. Гра може повторюватися декілька разів протягом року.