6 Використання в курсовому проекті елементів інформаційних систем

Виконання курсового проекту передбачає використання студентами специфічного наукового інструментарію — елементів інформаційних систем.

Інформаційна система (ІС) — організаційно впорядкована сукупність даних (масивів даних) та інформаційних технологій (програм, програмних модулів, “аплетів” та “елементарних” алгоритмів), які за допомогою засобів обчислювальної техніки реалізують інформаційні процеси.

Особливості виконання курсового проекту передбачають використання студентами фактографічних інформаційних систем (елементів фактографічних інформаційних систем).

Фактографічні ІС — це такі інформаційні системи, які призначені для пошуку однозначної відповіді на запит (для однозначного рішення поставленої задачі).

Елементами фактографічних ІС, які необхідно застосувати в процесі виконання аналітичної та / або рекомендаційної частини курсового проекту, виступають системи оперативної обробки даних. Такі системи, в даному випадку, представлені трьома файлами програми Microsoft Excel, в кожному з яких “прописано” алгоритм розв’язання певної типової проблемної ситуації:

1) файл profit.xls — призначений для розрахунку прогнозних обсягів величини прибутку підприємства;

2) файл cash-flow.xls — застосовується для прогнозування руху грошових коштів підприємства;

3) файл in_data.xls — призначений для розрахунку “точки беззбитковості” діяльності підприємства.

Залежно від теми курсового проекту, специфіки господарської діяльності підприємства, котре виступає базою спостереження, повноти “масиву даних”, студент застосовує той чи інший файл, для автоматизації проведення типових розрахунків.

7 Вимоги до оформлення курсового проекту

Текст курсового проекту оформлюють відповідно до вимог ГОСТу України №259 від 1997 – 07 – 1 та Методичних вказівок щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт [2].

7.1  Загальні вимоги

Пояснювальна записка курсового проекту повинна бути надрукована за допомогою ПК, на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 ^х 297 мм). Тип шрифту — Times New Roman, розмір шрифту (кегль) — 14, міжрядковий інтервал — півтора. Щільність тексту пояснювальної записки повинна бути однаковою.

Відступи текстової частини від рамки (внутрішні відступи) складають: лівий і нижній відступи — 10 мм, верхній і правий відступ — 5 мм.

Текст основної частини курсового проекту поділяють на розділи і підрозділи, які повинні мати змістовні заголовки.

Заголовки структурних частин курсового проекту (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1 (теоретична частина), РОЗДІЛ 2 (аналітична частина), РОЗДІЛ 3 (рекомендаційна частина), ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) необхідно друкувати великими (прописними) літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів необхідно друкувати маленькими літерами (крім пер­шої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заго­ловок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками. Не слід підкреслювати заголовки розділів і підрозділів і розбивати в них слова при перенесенні.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 1-му інтервалу.

Кожну структурну частину курсового проекту треба починати з нової сторінки.

При написанні курсового проекту не дозволяється скорочувати слова, крім випадків, коли застосовуються загальноприйняті скорочення.

7.2  Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без значка №.

Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”. З наступного рядку друкують його заголовок.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапки не ставлять, наприклад: “1.2” (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, алгоритми, карти) і таблиці необхідно подавати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсового проекту, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А 4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу, порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2”.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження таблиці 2.1”.

Формули в курсовому проекті (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1….

2….

Якщо є одна примітка то її не нумерують.

7.3  Ілюстрації

Всі ілюстрації в пояснювальній записці повинні бути органічно пов’язані з текстом. Графіки і схеми не повинні мати лишніх зображень, які не пояснюються в тексті.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Якщо ілюстрації невеликі, їх можна розміщувати на сторінці разом з текстом. Вони також повинні мати назву і нумерацію.

7.4  Таблиці

Числовий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву таблиці починають з великої літери, не підкреслюють і крапку в кінці не ставлять.

Слово “Таблиця” та її порядковий номер наводять перед назвою таблиці і форматують по правій стороні аркуша.

Заголовки граф повинні починатися в великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Крапку в кінці не вставлять. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Допускається вказувати над таблицею загальну розмірність даних, якщо в ній наведені однорідні об’єкти (показники).

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеної пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — боковик.

Інформацію таблиць слід аналізувати, встановлюючи закономірності економічного явища, що досліджується, зменшення або збільшення показника, відповідний його вплив на параметри економіки суб’єкта господарювання.

7.5.  Формули

Формули повинні органічно вписуватися в текст пояснювальної записки, не порушуючи граматичної структури курсового проекту.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вмішується в одним рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (х) і ділення (:).

Формули слід розміщувати на середині рядка. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Розмірність одного і того ж параметру в межах роботи має бути однаковою.

7.6  Перелік використаних джерел

Використані в курсовому проекті джерела розміщують в такому порядку: Закони України та інші законодавчі нормативні акти; в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків; в алфавітному порядку прізвищ авторів інформаційних джерел виданих іноземною мовою.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту та методичних вказівках з бібліографічного опису усіх видів документів [3].

7.7  Посилання

Курсовий проект демонструє уміння автора ефективно користуватись інформаційними джерелами. Студент повинен не лише вміло використовувати запозичену думку, але й з повагою ставитися до неї. Посилання на використані джерела в курсовому проекті є обов’язковими.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання на використані джерела можуть бути прямими або непрямим.

При прямому посиланні в курсовому проекті студент подає частину авторського тексту в оригіналі, виділивши його лапками, зазначає прізвище автора, вказує в квадрантних дужках порядковий номер джерела за списком використаних джерел і сторінку, з якої цитується текст.

Наприклад: “В управлінні інноваційним процесом немає нічого магічного, що обмежувало б його фірмами передової технології”, — зазначає американський спеціаліст з управління, віце-президент компанії “Емхард” Дж. Рідз [15, с. 14].

При цитуванні допускається пропускати деякі слова, позначивши пропуск трьома крапками, якщо при цьому думка автора не спотворюється.

При непрямому посиланні студент подає в курсовому проекті частину авторського тексту без виділення його лапками, інтерпретуючи його, тобто перекладаючи запозичену думку власними словами. Як і в попередньому випадку, зазначається прізвище автора, порядковий номер джерела і сторінка з якої наводиться думка автора.

Не можна користуватися порядковими номерами списку використаних джерел як словами при побудові речень, наприклад: “В 1 – 5 дається визначення підприємництва як особливого виду діяльності…”. Правильно побудованим є речення: “В працях [1 – 5] дається визначення підприємництва як особливого виду діяльності…”.

Посилання на формули вказуються порядковим номером формули в дужках, наприклад: у формулі (2.2).

На всі таблиці пояснювальної записки повинні бути посилання в тексті. При цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…в табл. 2.3”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивися”, наприклад: “див. табл. 2.3”.

7.8  Додатки

Додатки оформлюються як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати тематичний (змістовний) заголовок, вписаний (надрукований) угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Над заголовком додатка, форматуючи по правому краю аркуша, малими літерами з першої великої друкують слово “Додаток” і велику літеру, що позначає додаток.

Додатки слід позначати великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначають як додаток А.