Припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав

Припинення трудового договору в зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу обумовлене виконанням загального військового обов'язку кожного громадянина України і службою в її Збройних Силах. Практично, воно є підставою для розірвання трудового договору з працівником на вимогу третіх осіб.

Власник зобов'язаний звільнити працівника відповідно до повістки військкомату з дати, вказаної працівником, але не пізніше встановленої в ній дати призову на військову чи вступу на альтернативну службу.

У разі призова або вступу на військову службу або альтернативну (не­військову) службу для звільнення працівник повинен подати власникові повістку військкомату або інший документ, що підтверджує призов або прийняття на військову службу.

Припинення трудового договору відбувається і у разі набрання вироком суду законної сили. Копія вироку, що набрав законної сили, влас­никові не направляється. Тому, оформляючи припинення тру­дового договору, власник повинен зробити запит до суду, отримати документально підтверджену інформацію, а потім видати відповід­ний наказ.

Не може бути підставою для припинення трудового договору за п.7 ст.36 КЗпП застосування до працівника, обвинувачуваного у скоєнні злочину, запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Щодо осіб, визнаних хворими наркоманією, передбачена можливість направлення на лікування до спеціалізованих лікувальних закладів органів охорони здоров'я, а неповнолітніх, які досягли шістнадцятирічного віку - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів.

Підготовка матеріалів про направлення осіб, які страждають хронічним алкоголізмом, на примусове лікування та передачу їх до суду здійснюється органами внутрішніх справ. У цих матеріалах обов'язкова наявність медичного висновку і клопотання громадсь­кої організації, трудового колективу, державного органу, а також членів сім'ї або близьких рідних.

Як третя сторона може виступати також суд. Трудовий договір може бути припинений за постановою суду про направлення працівника на примусове лікування в лікувально-трудовий профілакторій (ст.37 КЗпП) або в результаті вступу в законну силу вироку суду (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку), яким працівника засуджено до позбавлення волі чи до іншого покарання, яке виключає можливість подальшої роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст.36 п.7). Днем звільнення працівника в таких випадках вважається останній день його роботи.

Статтею 45 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути розірвано на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, що обумовлено захистом трудових інтересів працівників, виробничих, суспільних та державних інтересів. Зазначена підстава на звільнення може застосовуватись до керівних працівників, які порушили законодавство про працю чи не виконують умов колективного договору.

Протягом двох тижнів працівник, стосовно якого висунуто вимогу про звільнення, може оскаржити її в суд.