Розірвання трудового договору при скороченні чисельності чи штату працівників

Розірвання трудового договору при скороченні чисельності чи штату працівників регулюється п.1 ст.40 КЗпП України.

У ст. 42 КЗпП визначено перелік окремих категорій працівників, яким надається переважне право на збереження робочого місця при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці.

Насамперед, таке право надається працівникам з більш високою кваліфікацією й продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці й кваліфікації перевагу перед іншими працівниками мають:

сімейні - при наявності двох і більше утриманців;

особи, у родині яких немає інших працівників із самостійним заробітком;

працівники із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, установі, організації;

працівники, які вчаться у вищому й середньому спеціальному навчальному закладах без відриву від виробництва;

учасники бойових дій, інваліди війни;

автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

працівники, які одержали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

особи із числа депортованих з України протягом п'яти років із часу повернення на постійне місце проживання в Україну;

працівники із числа колишніх військовослужбовців термінової служби й осіб, які проходили альтернативну службу,- протягом двох років від дня звільнення їх зі служби та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Існує категорія працівників, які, згідно з ч.3 ст.184 КЗпП, можуть бути звільнені тільки лише у випадку повної ліквідації підприємства з обов'язковим працевлаштуванням. В інших випадках (у тому числі й при скороченні штатів) їхнє звільнення з ініціативи власника або уповноваженого їм органу не допускається.

До даної категорії відносяться: вагітні жінки, жінки, які мають дітей у віці до трьох років (або старше трьох років, але не більш, ніж до 6 років, якщо дитина на підставі медичного висновку в цей період має потребу в домашньому догляді), самотні матері при наявності дитини у віці до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Частиною 2 ст.40 КЗпП звільнення у зв'язку зі скороченням чисельності або штатів працівників допускається тільки в тому випадку, якщо неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу.

При цьому пропонувати працівникам, які підпадають під скорочення штатів, перейти на іншу роботу необхідно з моменту попередження про майбутнє звільнення.

Працівникам, звільненим за п.1 ст.40 КЗпП, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Додаткові пістави припинення трудового договору

Відповідно до ст.41 КЗпП трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.