
- •Класифікація за експлуатацією
- •Класифікація за призначенням
- •Роль і місце профпедагогіки в системі наук про людину і виробництво
- •Професійно-технічний заклад освіти як педагогічна система
- •Історико-еволюційний розвиток профпедагогіки
- •Безперервний характер системи професійної освіти: її мета, завдання і функції.
- •Аналітичний огляд систем підготовки кваліфікованих робітників в Україні та за кордоном.
- •Основні передумови виникнення методики професійного навчання
- •Загальна характеристика діяльності по постановці мети у навчанні.
- •Методи професійного виховання
- •Дидактичні характеристики навчальної мотивації і засоби її здійснення.
- •Типи мотивації навчальної діяльності
- •Мета і завдання проектування технології формування нових знань
- •Проектна технологія навчання у системі професійної підготовки
- •Проблемне навчання у професійних закладах освіти
- •Технологія формування професійних дій.
- •Засоби створення проблемних ситуацій у навчальному процесі.
- •Активні методи навчання у професійних закладах освіти.
- •Принцип наочності у професійній підготовці спеціаліста
- •Актуалізація опорних знань, як складова заняття вивчення нового матеріалу
- •Типи занять професійного навчання
- •Особливості профвиховання у сучасних економічних умовах.
- •Прийоми закріплення вивченого матеріалу.
- •Розповідь як метод професійного навчання
- •Бесіда як метод професійного навчання
- •Концентроване навчання як перспективна форма організації навчання
- •Засоби навчання у професійній освіті
- •Інноваційна діяльність професійних освітніх закладів
- •Оцінка якості професійної освіти
- •Організаційно-змістовна характеристика закладів професійно-технічної освіти
- •Значущість попередньої, поточної і остаточної професійної діагностики в підготовці кваліфікованих кадрів в системі професійної освіти.
- •Методика формування змісту дисциплін професійної підготовки. Методика формування програми професійної підготовки.
Аналітичний огляд систем підготовки кваліфікованих робітників в Україні та за кордоном.
Сучасне виробництво характеризується складною системою розподілу праці з великою кількістю різних професій. Щоб реально орієнтуватись в цих умовах, необхідною перш за все постійно діюча система інформування. Система професійного орієнтування є необхідною як регулятор, який спрямовує індивідуальні здібності на подальший їх розвиток і підготовку висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства.
Спеціалісти з менеджменту персоналу вважають, що професійна орієнтація - це комплексна система, складовими частинами якої є:
■ профінформація;
■ профпоради і профконсультування;
■ профвідбір і профдобір;
■ початкове працевлаштування;
■ профадаптація різних груп населення.
Всі ці складові елементи системи (див. рис. 12.1) зорієнтовані на відповідні вікові групи працездатного населення, перш за все - на молодь, і сприяють правильному вибору професії, профілю професійної підготовки, сфери прикладання праці, а також ефективному професійному просуванню.
Головна роль у пропаганді професій повинна належати загальноосвітній школі. До цього часу шкільні програми та позакласні заходи мало уваги приділяють цим питанням. Недостатню роботу з пропаганди здійснюють господарські кадри у державних службах.
Випускників коледжу служби персоналу фірм не беруть на роботу через відсутність практичної підготовки. У зв' язку з цим деякі з них стали запрошувати студентів на роботу в період канікул. Їх заробітна плата встановлюється у процентах від початкових ставок випускників вузів: старшокурсники одержують на 12,5 % менше за випускників, студенти молодших курсів - на 12,5 % менше за старшокурсників, а оклади першокурсників - на 12,5 % менші, ніж у студентів молодших курсів. Відбір студентів здійснюють спеціалісти служби менеджменту персоналу та лінійні менеджери фірм.
Робота студентів організується таким чином, щоб вони якомога краще ознайомились з основними виробничими процесами. Така практика сприяє кращому добору персоналу. За період літньої роботи кожен студент знайомиться зі змістом і характером своєї майбутньої роботи, а також з умовами, на які він може розраховувати при влаштуванні на роботу у дану фірму. Навіть при влаштуванні на роботу в іншу фірму, він має переваги над конкурентами на ринку праці, тому що фірми цінують будь-який виробничий досвід.
Служби працевлаштування багатьох промислово розвинутих країн здійснюють допомогу населенню у професійному переорієнтуванні, спричиненому активізацією процесу зміни робочих місць. Так, у США майже 40 % всіх працівників займають своє місце не більше двох років, у Німеччині і Англії - 25 %. У Франції створено Національну асоціацію професійної підготовки, з якою підприємцям достатньо укласти відповідний контракт. В Англії спеціально призначений представник державної служби працевлаштування відвідує фірми, які будуть реорганізовуватись, і з' ясовує шляхом інтерв' ювання працівників, яка переорієнтація їм потрібна. У ряді країн надається грошова допомога на час перепідготовки: у Німеччині - до 80 % від окладу з останнього місця роботи.
Швидко розвивається професійне консультування. Воно необхідне при переорієнтації робітників та службовців на нові професії.
Розширюється мережа профконсультаційних пунктів і центрів, які проводять роботу з молоддю. Так, у Франції на 1200 учнів налічується один профконсультант, у Швеції - на 300. У США для цього створено державну службу профорієнтування, в Англії - служба зайнятості молоді, яка має у країні понад тисячу відділень.
До професійної інформації належать словники професій, довідник професій, довідник найбільш актуальних професій. Ця інформація постійно перевидається, тому що в ній описуються спеціальності, їх особливості, вимоги, які необхідні працівнику, порядок і вартість професійної підготовки, розмір зарплати, перспективні тенденції зайнятості та ін.