21. Прийоми закріплення вивченого матеріалу.

Закріплення вивченого матеріалу на заняттях з психології може досягатися шляхом повторення або виконання практичних завдань з використанням вивченого матеріалу. Для повторення може використовуватися впізнавання, коли сам викладач кілька разів повторює-яку думку, теза, визначення. Ефективність такого повторення, як правило, невелика, оскільки учні залишаються пасивними.

Кращим способом повторення є різні види відтворення: просте відтворення, резюмуюче повторення, систематизуюче повторення. Причому для розвитку мислення та вміння розуміти зміст інформації, що міститься в оповіданні викладача або в тексті книги, більше значення мають останні два види повторення. Резюмуюче повторення передбачає короткий виклад основних тез (думок) почутого чи прочитаного навчального матеріалу. Воно дозволяє навчитися відокремлювати головне від другорядного і узагальнювати вивчений матеріал. Систематизуюче повторення націлене на об'єднання в певну систему вивченої раніше розрізненої інформації. Воно дає можливість розвитку розумової операції синтезу. Хорошим способом систематизує закріплення може стати складання таблиць і схем. Слід пам'ятати про правильний розподіл повторення в часі.

Опитування учнів на уроці може служити як цілям контролю засвоєння знань, так і цілям закріплення знань. Звичайною для школи формою опитування є розгорнутий усний відповідь, коли один учень відповідає біля дошки, а інші слухають. У цьому випадку ставляться питання, що вимагають викладу досить великого обсягу навчального матеріалу. Інший тип опитування - фронтальний усний чи письмовий опитування групи учнів. У такому випадку ставляться більш конкретні питання, які потребують відносно короткої відповіді.

Крім репродуктивного закріплення вивченого матеріалу корисно використовувати і творче його закріплення. Для цього можуть бути запропоновані практичні завдання різного типу, наприклад психологічний аналіз творів художньої літератури, вирішення психологічних завдань. Велику популярність в останні роки отримало закріплення психологічних знань через досвід переживання, дії та самоаналізу. Особливу захопливість мають ігрові методи засвоєння і закріплення психологічних умінь, зокрема інтелектуальні та рольові ігри. Все ширше використовується навчальна робота учнів і студентів у малих групах.

Вибір викладачем тих чи інших методів навчання залежить від багатьох факторів, зокрема від:

1) цілей освітньої програми;

2) особливостей змісту навчального матеріалу;

3) часу, відведеного на вивчення даного навчального матеріалу;

4) рівня підготовленості студентів та учнів;

5) матеріальну оснащеності навчального процесу.

22. Розповідь як метод професійного навчання

Одним з найпростіших і водночас найпоширеніших методів у процесі навчання є розповідь. Метод розповіді передбачає усний живий і образний, емоційний і послідовний виклад переважно фактичного матеріалу в пояснювальній чи оповідальній формі. Він використовується на всіх етапах навчання. Змінюється лише характер розповіді, її обсяг і час. У навчанні учнів розповідь переважно застосовується під час вивчення історичних подій, явищ суспільного життя тощо.

Основні різновиди розповіді такі:  – науково-популярна розповідь (грунтується на аналізі фактичного матеріалу);  – художня розповідь (образний переказ різноманітних фактів, подій, вчинків тощо);  – розповідь-опис чи оповідання (послідовний виклад основних ознак, особливостей предметів і явищ довкілля, наприклад опис історичних подій).

Основні педагогічні вимоги до розповіді: пізнавальна та виховна спрямованість; достовірність та наукова обгрунтованість фактів; достатня кількість яскравих прикладів, які доводять викладені положення; чітка логіка і довідність викладу; образність й емоційна забарвленість; наявність елементів особистої оцінки і ставлення педагога до змісту матеріалу, який вивчається; висока культура мовлення педагога (чіткість, доступність, правильність, особистісна забарвленість).