71.Сучасна Західноєвропейська культура:тенденції розвитку,світовідчуття та сомореалізації людини

Розвиток Європ.культ. відбувався в умовах важливих змін,вони з одного боку привели до формув.культурної єдності Європи,а з іншого боку до зміцнення культ. Самобутності окремих нац.культур.

Зміни: - це був час соц.зрушень,буржуаз.революцій(васна народів)

-посилювалася капіталізація сусп.,промисл.переворот,змінив і емономіку і цінності людей

-посилювалися процеси демократизації

-ліберальні Просвітницькі ідеї вперше були зафіксовані в конституції США(1780)

-в багатьох країнах приймається закон про обов*язкову грамотність/масова культ.

Велику роль а Англії активно захищав робітників англ.профспілки. 19ст. час небувалих успіхів природничих наук.На перше місце виходить хімія,фізика,наука стає незалежною від релігії та філософії. В науці утвердж. Новий діалектичний метод пізнання, який прийшов на зміну діалектиці.

Якщо 18ст. називали віком філософії,то 19ст-поставило філософ. під сумнів.

Видатний франц.філософ 19ст. Огюст Конт стає засновн.напрямку позитивізму.

-використ.методи природничих наук

-орієнт.на досвід,на практичнее життя,на експеримент

-19ст. це час небувалого зв*язку науки і техніки

-надзвичайно посилюються процеси інтеграції в культ.

72.Мистецький авангард хх століття.

Авангардизм— тип художнього мислення і спосіб зображення дійсності, який виник у перші десятиліття XX століття, підкреслюючи експериментальні, новаторські пошуки у мистецтві. Головні ознаки авангардизму: Відмова від реалістичного змалювання світу, заперечення традиційних форм художнього зображення, суб’єктивізм, прагнення до застосування незвичайних, навіть антиестетичних виражальних засобів. Мав різні напрями:Футуризм  Експресіонізм  Сюрреалізм , Кубізм . До авангардистів належали французи Гійом Аполлінер, Луї Арагон, Поль  Елюар,  Росіяни  Володимир  Маяковський ,Велі-мир Хлєбніков, Ігор Северянін,  Українці Михайль Семенко,  Валер’ян Поліщук Та інші. Серед художників авангардистами були Пабло Пікассо,  Джакомо Балла Та інші.

Експресіонізм  Напрям, назва якого походить від французького ixpressio (вираження). Як і імпресіонізм, постав у творчості західноєвропейських художників (В. Ван Гог, Е. Мунк, П. Сезанн, П. Гоген, А. Матісс та ін.). Згодом експресіоністичний стиль засвоює німецька література (С. Георге, Г. Тракль, Ф. Кафка, Б. Брехт та ін.), а далі й інші європейські літератури. 

Визначальні риси експресіонізму:         - зацікавленість глибинними психічними процесами;         - заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;         - оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;         - суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою.           Український експресіонізм започаткував В. Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму Фовізм / - течія у французькому живописі. Полягала, передусім, у яскравому колориті, динамічному мазкові, сповненому радости світові фарб і відчуттів.

Надихнули фовістів постімпресіоністи Ван Гог і Гоген, які надавали перевагу суб'єктивному інтенсивному кольору, перед натуральним м'яким кольором. Засновником школи Фовізму вважається Матіс, який здійснив повний розрив із оптичним кольором. На його картинах жіночий ніс цілком міг бути зеленого кольору, якщо це надавало їй виразності та композиції. Матіс стверджував: Я малюю не жінок, я малюю картини.

Основні представники: Анрі Матіс, Андре Дерен /Альбер Марке, Жорж Руо, Рауль Дюфі, Моріс де Вламінк.

Кубізм — революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Його засновники, Жорж Брак і Пабло Пікассо, захоплювалися роботами Поля Сезанна і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності.

Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Кубізм залучив таких художників, як Хуан Ґріс, Ф. Леже́ і Р. Делане.

Сюрреалізм ( фр. surralisme - Сверхреализм) - напрям у мистецтві, який сформувався на початок 1920-х у Франції. Відрізняється використанням алюзій і парадоксальних поєднань форм.Засновником сюрреалізму був французький письменник Андре Бретон. У мистецтві й літературі сюрреалізму поєдналися речі й несподівані образи, парадоксальні, контрастні і часто безглузді. В українській поезії риси сюрреалізму мали вірші Василя Хмелюка, частково Богдана-Ігора Антонича,

Абстракціонізм  одна з течій авангардистського мистецтва. Виникла на початку ХХ ст. описує мистецтво, що не відображує предмети реального світу, але використовує тіні та кольори для надання настрою. пов'язаний з ім'ям К. Малевича.

Активну участь у формуванні абстракціонізму як напряму брали М.

Ларіонов, Р. Делоне, М. Сейфор, голландські художники групи «Стиль».

Поп-а́рт — напрям в образотворчому мистецтві 1950—1960-х років, що виник як реакція на абстрактний експресіонізм та використовує образи продуктів вжитку. Першою роботою, що отримала статус ікони поп-арту, був колаж Річарда Хамілтона . Міжнародну славу американському поп-арту принесли такі художники як Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Джаспер Джонс, Джеймс Розенквіст, Том Вессельман, Клас Олденбург, Енді Воргол. Концептуальне мистецтво, концептуалізм  мистецький рух постмодернізму, що склався в кінці 1960-х років під впливом дадаїстів, майстрів поп-арту й мінімального мистецтва. Концептуалісти ставлять своїм завданням перехід мистецтва від виконання художніх творів до вільних від матеріального втілення «художніх ідей» . Яскравими представниками українського концептуалізму є Фонд Мазоха та Олег Тістол.