
- •2. Еволюція поняття культура та форми її самоусвідомлення через світоглядні системи
- •3.Буденне та теоретичне уявлення про культуру
- •4. Культурологічна проблематика в укр.Нац. Традиції
- •5. Теоретико-методологічні засади дослідження укр. Культури
- •6.Структура культури
- •7. Внутрішня побудова структури
- •8.Світова,національна та етнічна культура
- •9. Субкультура.Контркультура
- •10. Молодіжні субкультури в Україні.
- •11. Українська популярна культура – стан і статус.
- •12. Український фольклор: головні ознаки, тема, система жанрів та відомі пам*ятки.
- •13. Поліфункціональність культури. Значення культурних норм в житті суспільства.
- •14. Традиції та звичаї українського народу.
- •15. Проблема періодизації української культури.
- •16. Сутність універсалістської (лінійної) концепції історико-культурного процесу.
- •17. Концепція «вісьового часу» к. Ясперса.
- •18. Обгрунтування концепцій локальних цивілізацій в працях м. Данилевського, о. Шпенглера, а. Тойнбі.
- •3)Є традиційною
- •28.Досягнення античної цивілізації. Художньо-мистецькі пам’ятки. Філософські напрямки та школи.
- •29.Історико-культурна місія Візантії
- •30. Культура Візантії в історико-культурному житті Київської Русі
- •31. Історичні умови формування західноєвропейської середньовічної к-ри
- •32. Світоглядні основи культури західноєвропейського середньовіччя,ідеал людини
- •33.Соціально-економічні та історичні умови формування культури Київської Русі
- •34.Запровадження християнства на Русі,гуманізація свідомості
- •35. Розвиток писемності та освіти в Київській Русі
- •36. Оригінальні літературні пам’ятки Київської Русі
- •37.Архітектурні пам,ятки кр
- •38.Сакральне мистецтво:мозаїка,фреска,іконопис
- •39.Історичне значення культури кр
- •40.Галицько_волинське князівство.Історико-культурний аспект
- •41.Монголо-татарська навала та її наслідки
- •42.Передумови Відродження та сутність ренесансного гуманізму
- •43.Ідеал людини в культурі відродження
- •44.Генеза гуманістичних ідеалів Ренесансу і причини їх кризи.Титанізм та зворотній бік титанізму
- •45.Втілення ренесансного гуманізму в літературі та мистецтві Відродження
- •46)Реформація та культурологічне значення протестантської етики
- •47)Історичні умови розвитку укр..Культури xiy-XVI
- •48)Розвиток освіти та наукових знань.Виникнення друкарської справи
- •49)Розкол в релігійно-культурному житті україни хуІст.Полемічна література
- •50)Братства та їх роль у духовній культурі України
- •51.Відгуки Ренесансу та гуманізму в Україні
- •52) Львівська братська школа та її роль у піднесенні духовності
- •54)Раціоналістична картина світу і людина у світоглядно-філософських концепціях Просвітництва
- •55.Ідейно- естетичне розмаїття в художній культурі 17-18 ст
- •56.Історичні усови розвитку української к-ри 17-18 ст.
- •57.Розвиток освіти та науки.Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •58.Розвиток архітектури і образотворчого мистецтва України в 17-18 ст.
- •59.Основні жанри укр. Л-ри:віршова сатира,історична драма,інтермедія,вертепна драма.
- •60.Народна пісенно-музична культура.Творчість Дм.Бертнянського,м.Березовсьго,Веделя
- •61.Роль Мазепи в розвитку укр.Культури
- •62.Західноєвропейська культура 19 ст:головні риси,філософсько-світоглядні установки людини
- •63.Соціально-політичні та історичні обставини розвитку укр..К-ри 19 ст.
- •64.Процес становлення національної свідомості.Етапи Національно-культ.Відродження в Україні
- •65.Твори і.Котляревського і утвердження укр..Літературної мови
- •66.Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.Внесок т.Г.Шевченка у світову та укр культуру
- •67.Формування класичної укр. Літер. Та живопису
- •68.Українськй театр,архітектура та муз культура хіХст
- •69.Культура та політичні здобутки Галичини хіХст
- •70.Стильове розмаїття в художній культурі хіх.Імпресіонізм та постімпресіонізм
- •71.Сучасна Західноєвропейська культура:тенденції розвитку,світовідчуття та сомореалізації людини
- •72.Мистецький авангард хх століття.
- •73.Постмодерністська модель світобачення. Естетики постмодернізму.
- •74.Феномен масової культури, його естетична і соціальна сутність, вплив на свідомість людини.
- •75.Культура та цивілізація:проблема взаємодії та визначення понять.
- •77.Основні етапи розвитку укр. Культури 20 ст.
- •78.Формування національної гідності української людини в період національно культурного піднесення 20-х років хх ст. Та їх особливості.
- •79.Український мистецький авангард хх ст.(школа м.Бойчука, творчість о.Архипенка)
- •80. Репресивні акції сталінізму та їх трагічний вплив на розвиток української національної культури.
- •81. Українська культура другої половини XX ст.
- •82. Українська культура за часів радянської влади
- •83. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •84. Світогляд сучасної української людини і проблеми сучасного розвитку української нації.
- •85. Українська культура в умовах глобалізації та проблеми її захищеності
47)Історичні умови розвитку укр..Культури xiy-XVI
Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури. У цей період тривають формування й розвиток української народності. Найпоширеніші три концепції: 1)частина російських істориків, виправдовуючи політику русифікації, яку здійснював царат, доводили, що впродовж усієї історії існувала і розвивалася лише одна великоруська народність, а української і білоруської народностей не було й немає, що вони є "відгалуженнями російського народу". 2) концепція найповніше викладена у працях М. Грушевського . Він вважав, що не існує "загальноруської" історії, так само як не може бути й "загальноруської" народності, а може бути тільки історія "руських народностей". Порогом історичних часів для українського народу М. Грушевський вважав IV ст. н. є. Він доводив, що історія вела українську і руську народності здебільшого різними шляхами, які мали більше відмінностей, ніж подібності Водночас формувались єдина культура, мова і загальні риси побуту української народності. 3)Представники третьої концепції - радянські історики Б. Греков, В. Мавродін, Б. Рибаков та П. Толочко - вважають Київську Русь спільною етнічною основою російського, українського і білоруського народів.Проблему формування української народності можна дослідити тільки комплексно, на основі наукового аналізу з використанням нових матеріалів з археології, історії, антропології, етнографії. Підбиваючи підсумки, зауважимо, що наприкінці XIV - на початку XVI ст. більшість українських земель опинилася під владою інших князівств.Проте незважаючи на несприятливі історичні умови в Україні інтенсивно розвивалася економіка, відбувалися соціально-політичні зміни, подальший розвиток української культури, формувалась і розвивалась українська народність.
48)Розвиток освіти та наукових знань.Виникнення друкарської справи
Розвиток освіти. Шкільна освіта в цей період тісно пов’язувалася з церквою, навчання було просякнуте християнським віровченням. У школах, що існували при монастирях, церквах, благодійних установах та в маєтках приватних державців, навчались діти не лише феодальної знаті і багатого міщанства, а й селян та ремісників. Поряд із слов’яно-руською мовою вивчалась латинська. Учителями, найчастіше були дяки. Становище шкільної освіти на Україні ускладнилось у другій половині XV ст., після Флорентійської унії та у зв’язку, з активним наступом католицької реакції. Українці прагнули зберегти національний характер школи з навчанням та вихованням тогочасною українською, або, як тоді її називали, слов’яно-руською мовою. Православні руські школи існували в Острозі, Львові,Києві. Серед них визначне місце посідала Острозька школа на Волині – греко-слов’яно-латинська колегія.Вона виховала плеяду видатних політичних і культурних діячів України, які розгорнули плодотворну діяльність у першій половині XVII ст. Особливе місце у національно-культурному русі, в розвитку освіти й науки того часу належить Києву. У 1631 р. відомий церковний і освітній діяч Петро Могила заснував при Києво-Печерській лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською Колегією (з 1701 р. – Київська академія). Ця вища школа, зберігаючи національні традиції шкіл України, прийняла програму і методи західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися сім вільних наук, курс навчання в академії тривав 12 років. Продовжуючи традиції братських шкіл, в академії вивчали також старослов’янську мову, що посідала поважне місце серед мов ученого світу. Протягом XV-XVI ст. більш як 800 молодих українців пройшли навчання у Краківському університеті, деякі з них по закінченні залишились працювати там викладачами. Всесвітньовідомнм вченим у галузі астрономії, математики і медицини був вихованець Краківського університету дрогобичанин Юрій Котермак).
Початок книгодрукування. Важливою подією в культурному та політичному житті Європи в середині 15-го століття була поява книгодрукування. Перша слов'янська книга була надрукована глаголицею і з'явилася у Венеції в 1483 році. Кількома роками пізніше у 1491 р. у Кракові з'явилися книги надруковані кирилицею. Видав їх також німець - Швайпольд Фіоль. Першими російськими друкарями були Іван Федоров та Петро Мстиславець. У 1564 році вони надрукували в Москві першу в Росії друковану книгу "Апостол", яка складалася з частин Нового завіту - діяння та послання апостолів церкви і "Апокаліпсис».Наступного року вони встигли видати ще одну богослужебну книгу - "Часовник". Але й в Московщині друкарська праця була об'явлена чернецтвом як диявольський витвір. Дикий натовп черні, підбурюваний ченцями, спалив друкарню, а Федоров та Мстиславець ледве уникнули наглої смерті і вимушені були рятуватися втечею з Москви. Після цього Федоров і Мстиславець прийняли запрошення литовського гетьмана Г.Хоткевича і створили нову друкарню в м.Заблудів, в Білорусії, біля Білостока. Там вони надрукували в 1568-1569 рр. "Євангеліє Учительноє" та "Псалтир". Із Заблудова Мстиславець поїхав до Вільно, а Федоров - до Львова, де за допомогою львівського братства заснував першу друкарню в Україні. Тут у 1574 р він випустив нове видання "Апостола", а потім першу слов'янську "Азбуку". Острозька друкарня. На запрошення відомого українського православного мецената князя Костянтина Острозького у 1581 році він переїжджає в Острог, де засновує нову друкарню. Тут він друкує свою славетну книгу - повну слов'янську "Біблію" ("Острозька біблія"). Найбільша друкарня була відкрита у Києво-Печерський Лаврі у 1616 р. Перша книга, яка була там випущена, -"Часословець" - підручник для братських шкіл, згодом - "Псалтир". поряд з релігійною літературою, випускала і світські видання: "Візерунок". Книжковий друк зіграв важливу роль в поширенні освіти в Україні.