60

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра управління персоналом і економіки праці

Д.П. Мельничук

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо вивчення дисципліни

“Управління персоналом”

та написання курсової роботи

для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальності 6.050109

“Управління персоналом і економіка праці”

Затверджено на засіданні кафедри

управління персоналом і економіки праці

Протокол № 3/05-06 від 2 грудня 2005р.

Мельничук Д.П. Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни “Управління персоналом” та написання курсової роботи. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – 60 с.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………	3
1. Тематичний план дисципліни………………………………...	7
2. Зміст дисципліни за темами………………………………….	12
3. Практична підготовка студентів……………………………..	27
4. Вимоги до написання та захисту курсової роботи з навчальної дисципліни «Управління персоналом»……………….	30
5. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни……………………………………………………………	45
6. Рекомендована література….………………………………....	54
Додатки……………………………………………………………	59

Вступ

Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується подальшим поглибленням розподілу праці, що об’єктивно вимагає координації різних видів діяльності в організованих соціально-економічних системах. Тому управління визнається необхідним атрибутом організованої форми колективної діяльності людей та вимагає ретельного вивчення.

Через управлінську працю забезпечується взаємодія між суб’єктом і об’єктом управління, формуються та удосконалюються системи управлінських відносин, які сьогодні є складними та багатогранними. Це, передусім, обумовлюється тим, що сучасний етап розвитку управління характеризується зростанням кількості інформації, яку необхідно обробити для виробітки дійсно ефективних управлінських рішень. Відомо, що обсяги такої інформації у сучасному світі значно перевищують спроможність управляючих систем щодо її обробки.

Тому важливим є розуміння того, що ефективне управління сьогодні має забезпечуватися, передусім, на основі раціоналізації самої технології управлінської діяльності з урахуванням її визначальних законів, об’єктивних передумов та дієвих механізмів.

Ключовими елементами сучасної системи поглядів на управління, або так званої “нової управлінської парадигми”, є такі принципові положення:

• орієнтація управлінського процесу на вирішення проблем гнучкості та адаптивності, які виникають як реакція на динамічну зміну умов організованої діяльності;

• орієнтація управлінського процесу на комплексний розгляд актуальних проблем, які зазвичай уособлюють сукупність соціальних, економічних, технологічних, технічних та правових аспектів;

• орієнтація на перспективу та кінцеві результати функціонування організації;

• прагнення до нововведень у виробництві та в управлінні, тобто орієнтація на вирішення нових задач новими методами;

• орієнтація на наслідування лідерів та зростання кількості працівників, які залучаються до реалізації управлінських функцій;

• орієнтація менеджменту на реалізацію загальнолюдських інтересів;

• орієнтація на безперервний розвиток управлінського персоналу, визнання його соціальної відповідальності як перед суспільством в цілому, так і перед окремими людьми, що працюють в організації, яка, передусім, є соціальною системою, ефективність функціонування якої цілком залежить від її головного ресурсу – людини з її здібностями.

Управління організацією – це складний, цілеспрямований, безперервний соціально-економічний та організаційно-технічний процес впливу суб’єкта управління на конкретний об’єкт, який здійснюється за визначеною технологією, за допомогою системи методів та технічних засобів з метою досягнення останнім бажаного стану.

В системі забезпечення життєдіяльності суспільного організму напрямки управління достатньо різноманітні. При цьому, керівники часто схильні переоцінювати значення матеріальних та фінансових ресурсів в роботі організації, розглядаючи людей як легко відновлюваний ресурс, набагато менш важливий ніж фінанси, технології, обладнання.

Проте, досвід останніх десятиріч свідчить, що підтримка людей   – кваліфікованого, прихильного та мотивованого персо­налу – є ключовим фактором успіху будь-якої організації.

Відомі три фундаментальних фактори конкурентоспроможності організації в умовах ринку:

• бізнес-ідея, тобто те, що пропонується зовнішньому ринку чи в межах самої організації;

• люди, які здатні реалізувати таку бізнес-ідею (віднайти ресурси, забезпечити бажані умови, запустити в дію виробничі та збутові механізми);

• мотиви, які обумовлюють бажання персоналу реалізовувати таку бізнес-ідею.

Якщо взяти до уваги, що і бізнес-ідеї, і мотиваційні механізми формуються тими-таки людьми, то стає зрозумілою та важлива роль, яку виконує управління персоналом в ринкових умовах господарювання.

Відповідно, багато хто з вчених та управлінців-практиків, розуміючи об’єктивні закономірності еволюції світового менеджменту прогнозують, що у найближчі роки управління людськими ресурсами набуде першочергової ваги. А тому воно заслуговує на ретельну увагу, і тим паче, тих, хто пов’язав своє професійне майбутнє із спеціальністю 6.050109 – “Управління персоналом і економіка праці”.

Метою дисципліни “Управління персоналом” є формування у студентів системи теоретичних та прикладних знань у сфері управління персоналом організацій різних форм власності, що функціонують у сфері економіки України.

Завдання навчальної дисципліни полягають у тому, щоб озброїти студентів сучасними знаннями теорії управління людьми у сфері економічної діяльності та практичними навичками впливу на трудову поведінку як колективів, так і окремих працівників, з метою забезпечення ефективної діяльності організації.

Предметом навчальної дисципліни є процеси формування та ефективного використання персоналу організації.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• сутність, значення та зміст управління персоналом, методологічні аспекти й завдання дисципліни;

• зміст, завдання, принципи та напрямки реалізації стратегії і політики управління персоналом;

• зміст та процедуру ресурсного забезпечення управління персоналом;

• соціально-психологічні механізми, які зумовлюють трудову поведінку персоналу;

• методи та пріоритетні напрямки організації роботи служби управління персоналом, вимоги до ведення кадрового діловодства;

• методи визначення потреб організації у персоналі, джерела поповнення та оновлення персоналу, методи професійного добору кадрів;

• методологію планування та організації розвитку персоналу;

• види, фактори, показники руху персоналу та способи пристосування персоналу до економічних та організаційних змін;

• механізми забезпечення ефективної роботи працівників, контролю й обліку результатів трудової діяльності;

• питання, пов’язані з регламентацією робочого часу працівників за різноманітних умов його використання;

• поняття, фактори та елементи управління умовами праці;

• принципи та методи оцінювання персоналу;

• теоретичні засади мотивації трудової діяльності;

• сутність та форми соціального партнерства, його роль у формуванні досконалих соціально-трудових відносин в організації;

• підходи до визначення ефективності менеджменту персоналу та структури витрат на персонал.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

• розподіляти завдання з управління персоналом між службою персоналу, лінійними і функціональними керівниками та іншими суб’єктами управління персоналом;

• визначати пріоритети стратегії та політики управління персоналом в організації залежно від конкретної ситуації;

• оцінювати соціально-психологічний клімат, який панує у колективі, розробляти пропозиції щодо його поліпшення;

• аналізувати чисельність, структуру та показники руху персоналу організації;

• визначати потребу у персоналі різних функціональних категорій;

• розробляти вимоги до претендентів на вакантні робочі місця та посади, використовувати різні методи професійного підбору кандидатів, оцінювати їхню ефективність;

• визначати доцільність та ефективність тих чи інших форм і методів професійного навчання та підвищення кваліфікації кадрів;

• формувати резерв на заміщення вакантних посад керівників;

• розраховувати та аналізувати показники обороту, плинності та стабільності персоналу;

• використовувати різні методи оцінювання персоналу;

• застосовувати теорії мотивації трудової діяльності;

• аналізувати та оцінювати ефективність управління персоналом в організації.

1. Тематичний план дисципліни

У відповідності до навчального плану, бюджет навчального часу на вивчення дисципліни становить 135 годин. З них аудиторне навантаження складає 64 години, а позааудиторне – 71 годину (денна форма навчання). Для заочної форми навчання аудиторне навантаження складає 14 годин. Форма підсумкового контролю – іспит. В процесі вивчення дисципліни студенти пишуть курсову роботу. Розподіл навчальних годин за видами занять і формами навчання, тематика дисципліни та плани лекцій наведено у таблиці 1.

Таблиця 1.

Тематичний план дисципліни «Управління персоналом» та розподіл навчальних годин за видами занять і формами навчання.

План лекцій за темою	Форма навчання , годин
	Денна		Заочна
	лекц.	практ.	лекц.	практ.
1	2	3	4	5
Тема 1: Управління як практична діяльність та навчальна дисципліна.
1.1. Людина в системі суспільно-виробничих відносин. 1.2. Людина та відносини управління. 1.3. Управління: його закони та принципи. 1.4. Внутрішньофірмовий менеджмент та його складові. 1.5. Зміст та міждисциплінарні зв’язки курсу «Управління персоналом».	3	2	1	1
Тема 2: Персонал організації як об’єкт управління.
2.1. Підходи щодо характеристики людського фактора виробництва. 2.2. Персонал організації як категорія науки управління. 2.3. Класифікація персоналу як об’єкта управлінського впливу та його структура. 2.4. Особистісні та функціональні якості персоналу.	2	2	–	–

Тема 3: Методологія управління персоналом сучасної організації.
3.1. Сучасна організація та її характеристики. 3.2. Моделі управлінських відносин в організаціях. 3.3. Управління персоналом як пріоритетна сфера управління в організації сучасного типу. 3.4. Історичні та сучасні погляди на управління персоналом в організації. 3.5. Методологія управління персо­налом та техніка управлінського впливу. 3.6. Система управління та принципи її побудови.	4	4	2	1
Тема 4: Ресурсне забезпечення управління персоналом.
4.1. Сутність ресурсного забезпечення управління персоналом. 4.2. Елементи ресурсного забезпечення та їх характеристика.	2	2	1	–
Тема 5: Соціально-психологічні аспекти управління персоналом.
5.1. Роль та зміст соціально-психологічних факторів у сфері праці. 5.2. Психологічний контекст діяльності керівника. 5.3. Психологічні особливості колектив­ної діяльності людей. 5.4. Соціально-психологічні аспекти ді­лової поведінки та ділового спілкування.	–	–	–	–
Тема 6: Служба персоналу й кадрове діловодство.
6.1. Місце, роль та завдання служби персоналу організації. 6.2. Історія та сучасні тенденції розвитку кадрових служб. 6.3. Структура та складові служби управління персоналом. 6.4. Комплектація служби управління персоналом організації. 6.5. Зміст та принципи організації кадрового діловодства.	2	2	1	–
Тема 7: Планування та формування персоналу.
7.1. Завдання та види планування персоналу. 7.2. Методи та етапи планового процесу у кадровій сфері. 7.3. Зміст та процедура формування персоналу організації.	2	3	1	1
Тема 8: Розвиток персоналу.
8.1. Зміст та завдання управління розвитком персоналу. 8.2. Складові системи розвитку персоналу та їх характеристика. 8.3. Класифікація витрат на розвиток персоналу.	2	1	–	–
Тема 9: Управління процесами руху персоналу.
9.1. Рух персоналу: причини та наслідки. 9.2. Основні процеси руху персоналу. 9.3. Методи визначення втрат організа­ції від надмірного руху персоналу.	2	2	–	–
Тема 10: Регулювання трудової діяльності персоналу.
10.1. Значення та завдання регулювання трудової діяльності. 10.2. Методи та сфери регулювання трудової діяльності.	1	2	–	–
Тема 11: Управління робочим часом працівників.
11.1. Робочий час як міра праці. 11.2. Регулювання режиму праці та відпочинку. 11.3. Методи аналізу ефективності використання робочого часу.	2	2	–	–
Тема 12: Створення сприятливих умов праці.
12.1. Вплив умов праці на працездат­ність людини. 12.2. Фактори формування умов праці та їх характеристика. 12.3. Аналіз умов праці в організації. 12.4. Охорона праці та її нормативна база.	2	1	–	–
Тема 13: Оцінювання персоналу.
13.1. Поняття та функції оцінки персоналу. 13.2. Принципи оцінки персоналу. 13.3. Сфери застосування результатів оцінки персоналу. 13.4. Види та процедура оцінки персоналу.	2	3	1	1
Тема 14: Мотивація і стимулювання персоналу.
14.1. Мотивація та стимулювання в системі кадрових заходів. 14.2. Форми мотивації праці в організації. 14.3. Роль оплати праці в комплексі мотиваційних заходів.	2	2	–	1
Тема 15: Соціальне партнерство в організації.
15.1. Сутність та завдання соціального партнерства в організації. 15.2. Принципи договірних відносин у сфері праці. 15.3. Виробнича демократія як складова соціального партнерства.	2	2	–	–
Тема 16: Ефективність управління персоналом.
16.1. Ефективність як наукова категорія та її види. 16.2. Методи визначення ефективності управління персоналом.	2	2	1	1
Разом:	32	32	8	6