9. Яку роль відіграють гуртки якості у створенні інновацій? Наведіть приклади.

Гуртки якості відіграють велику роль не тільки в підвищенні якості виробів і ефективності праці, а й у розвитку поліпшуючих інновацій.

Наприклад, у компанії з виробництва факсимільних апаратів «Мацусіта Денкі» (більш відома під маркою «Панасонік») працює понад 300 робітників, 200 з яких є основними і працюють неповний день. Усі 200 основних робітників займаються в гуртках якості (від 5 до 15 чоловік у групах). Гурток працює кожні півроку над однією темою, успіхи у вивченні якої відмічаються на стенді, на якому зображені семиступінчасті піраміди. Вивчення теми проходить шлях від обговорення (1-й ступінь) до конкретних результатів утілювання нововведення (7-й ступінь).

Крім того, існує система пропозицій, якою передбачено, що кожний робітник зобов'язаний подати 20 раціоналізаторських пропозицій на рік. У цьому змаганні беруть участь уже і тимчасові робітники. На стенді поряд з пірамідами намальовані грона винограду, ягоди яких замальовуються з надходженням пропозицій від робітника.


Крім гуртків якості, існують інші види активізації малих груп робітників. Так, компанія «Нісан кемікалс» започаткувала рух «Аі», що означає скорочення від англійського виразу «all ideas», тобто втягнення усіх робітників у генерування нових ідей і раціоналізаторських пропозицій. Результатом є те, що типовна група з 5—6 робітників щорічно вносить в середньому три пропозиції, які впроваджуються на фірмі.


Ще приклад, компанія «Хітачі денсі» ще в 1979 р. започаткувала рух під назвою «досягти вершини», який передбачав активність працюючих у вдосконаленні якості, у розробленні інноваційних пропозицій.
Слід зазначити, що гуртки якості добре прижились в Китаї, Південній Кореї та інших південноазіатських країнах, на багатьох японських підприємствах США, Великобританії. Проте впровадження цієї системи на західних підприємствах, як правило, закінчувалось невдачею. Причина — у невідповідності гуртків якості західній системі менеджменту. Японський менеджмент розглядає участь усіх робітників у діяльності фірми, незалежно від результатів, як визначальний чинник у досягненні успіху. Олімпійський принцип — головне не перемога, а участь — у кінцевому підсумку однаково веде до перемоги.


У всьому світі відома японська система тотального контролю якості (TQC). Вона достатньо описана в літературі. Головним принципом цієї системи є щоденні зусилля всіх робітників компанії, спрямовані на покращання якості праці, підвищення її продуктивності, зниження витрат виробництва, створення нових продуктів і гарантування їхньої якості.

10. Система Кайдзен , її вплив на інн. Діяльність

Кайдзен, кайдзен - японська філософія чи практика, яка фокусується на безперервному вдосконаленні процесів виробництва, розробки, допоміжних бізнес-процесів і управління, а також усіх аспектів життя. «Кайдзен» у бізнесі - постійне поліпшення, починаючи виробництвом і закінчуючи вищим керівництвом, від директора до рядового робітника. Покращуючи стандартизовані дії і процеси, мета кайдзен - виробництво без втрат (див. Бережливе виробництво). Вперше філософія кайдзен була застосована в ряді японських компаній (включаючи Toyota) в період відновлення після Другої світової війни, і з тих пір поширилася по всьому світу. Термін «кайдзен» став широко відомий завдяки однойменній книзі Масаакі Имаи (1986, Kaizen: The Key to Japan's Competitive Success). Кайзен – філософія, або практика, яка зосереджується на безперервному удосконаленні процесів і систем. Ця концепція полягає у запровадженні безперервних змін з метою удосконалення, тобто удосконалення маленькими приростами за довший період часу. Кайзен може розглядати як процес, так і стратегію, мета якої – безперервна і тривала досконалість, яка, однак, не вимагає великих інвестицій і фундаментальних змін. Принципи цієї філософії не ґрунтуються на фундаментальних технологічних змінах, змінах виробничого устаткування, але вони мають великий вплив на людську ментальність. Кайзен змушує працівників стати обізнаними з метою повнішого використання їх навичок, поліпшення виробничого процесу, успішнішого ведення бізнесу. Основний намір впровадження цієї системи – стимулювати творчі роздуми, які вимагають нового погляду на шаблонні завдання, і визначити сфери, які потребують удосконалення. Безперерване повторенняодних і тих самих завдань може призводити до ситуації, в якій працівник втрачає здатність до самостійного розмірковування і не може визначити речі, які треба змінити. Безупинне удосконалення також має намір позбавити виробничий процес одноманітності і забезпечити роботу натхненням. Сьогодні вважається, що “Кайзен” загальним терміном для цілого діапазону сучасних тенденцій. Багато з них мають японське коріння, хоча зараз успішно використовуються в усьому світі: TPM, TQC, гуртки якості, система інноваційних пропозиції, Kanban, JIT, система “нуль дефектів”, трудова дисципліна, розвиток продукту тощо. Часовий вектор системи безперервного удосконалення спрямований на безперервне удосконалення інновацій. Реінженіринг розглядається як метод, що викликає радикальне перетворення, і застосовується в основних сферах функціонування підприємства Особливостями, що відрізняють Кайзен від типових інновацій і реінженірингу, є такі: короткострокова реалізація, низькі витрати, використання доступного потенціалу людських ресурсів, стимулювання творчого потенціалу. Джерело змін – інформація про виробничий процес, його аналіз і здійснення на його основі удосконалень Інший критичний аспект, який становить основну відмінність цих двох підходів до інновацій – участь працівників у реалізації змін. Враховуючи принципи Кайзен, необхідно звернутися до кожного – від вищого керівництва до працівників найнижчої ланки. Участь усіх працівників і увага до найменших дрібниць у виробничому процесі – головні відмінності Кайзен від західного підходу у напрямку до удосконалення