
- •У чому полягає особливість формування інноваційних цілей (іц)
- •Які завдання виконує інноваційний менеджмент
- •Що розуміється під функціями інноваційного менеджменту і за якими ознаками їх розрізняють?
- •Що таке метод Делфі, у чому полягає його особливість?
- •Окресліть сферу діяльності інноваційного менеджера
- •6. Процес прийняття рішень в інноваційному менеджменті.
- •7. Як взаємодіють основні функції в системі інноваційного менеджменту?
- •8. У чому полягає полягає особливість управління інноваціями на фірмаї Японії і сша ?
- •9. Яку роль відіграють гуртки якості у створенні інновацій? Наведіть приклади.
- •10. Система Кайдзен , її вплив на інн. Діяльність
- •11. Організаційні заходи фірм сша для підвищення ефективності інн. Діяльності
- •12. Як розвивається інноваційний менеджмент в Україні ? Наведіть приклади .
- •13. У чому полягає сутність інноваційного процесу ? Його відмінність від нтп ?
- •15. У чому полягає сутність наукової, науково – технічної, інноваційної діяльності та маркетингу в інноваційному процесі ?
- •16. Який вплив чинить розвиток інноваційного процесу на конкурентну боротьбу на світових ринках. Наведіть приклад
- •17.Опишіть особливості внутрішньо організаційної моделі інноваційного процесу на підприємстві
- •18.Якими критеріями керується підприємство при виборі нововведень. Охарактеризуйте їх
- •19.Які чинники впливають на успіх або провал нововеддень. Наведіть приклади
- •21.Які сфери аналізу, що є джерелом інноваційних ідей, виділив п.Друкер.
- •П. Друкер виділяє сім джерел інноваційних ідей:
- •22.Основна мета політики України в галузі державного регулювання.
- •23.Принципи державної інноваційної політики.
- •24.Складові системи соціально-економічних нормативів.
- •25.Види цільових комплексних програм.
- •Класифікація державних цільових програм
- •26. Функції податкових заходів щодо інноваційної діяльності
- •27. Роль держави у сфері інноваційної діяльності
- •28. Інноваційні ризики
- •29. Які основні типи організаційних структур найчастіше використовуються при здійсненні інноваційних процесів в організації
- •30. Які основні форми інноваційного процесу використовують фірми. Розкрийте їх зміст
- •31. Хто такі інтрапренери? Яку рольову функцію вони виконують в організації нддкр?
- •32. Назвіть завдання з удосконалення організаційної структури інноваційного процесу.
- •33. Порівняльна характеристика джерел формування інформаційної бази інноваційного розвитку.
- •34. Структура інформаційної бази управління вибором напрямів і варіантів інноваційного розвитку.
- •35. Поясніть сутність підходу до оптимізації обсягу інформації для прийняття обґрунтованих рішень з вибору варіантів розвитку, а також до визначення граничної вартості додаткової інформації.
- •41. Основні положення методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.
- •42. Розкрийте суть програмно – цільового менеджменту інноваціями.
- •43. Як здійснюється ресурсне планування інноваційної програми
- •44. У чому полягає методика вартісного аналізу інноваційної програми
- •45.Як організовується менеджмент інноваційної програми
- •51.Яку роль відіграє заробітна плата в стимулюванні інноваційної діяльності?
- •52.Яку роль відіграє держава в стимулюванні винахідницької діяльності?
- •53.Як забезпечити дієве стимулювання творчої активності на підприємстві?
- •54.Який механізм стимулювання творчої активності існує на підприємствах України?
- •55.Опишіть сутність різних стилів керівництва інноваційною діяльністю.
- •56. Розкрийте суть інноваційної культури. Яку роль вона відіграє у стимулюванні інновацій?
- •57. Поясніть у чому полягає специфіка розвитку сучасного етапу нтп?
- •58. Охарактеризуйте процес прискорення нтп і покажіть на прикладах його сутність.
- •59. Охарактеризуйте вплив нтп на розвиток суспільства.
- •60. Як оцінюється ефективність інновацій?
Що таке метод Делфі, у чому полягає його особливість?
Існує великий арсенал методів прогнозування, найвідоміші з яких: екстраполяція, експертні оцінки, написання сценаріїв, методи Дельфі, Монте-Карло, колективної генерації ідей та ін.
Метод Дельфі - це метод прогнозу, під час використання якого у процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами групи і проводиться індивідуальне опитування експертів з використанням анкети для з'ясування їхньої думки стосовно майбутніх гіпотетичних подій. Назву цей метод дістав від відомого з часів античності оракула з Дельфійського храму (Дельфійський оракул).
Головна позитивна особливість цього методу полягає в тому, що він дає змогу уникати дії психологічних чинників, таких як, наприклад, тиск з боку іншої особи, особиста антипатія до будь-кого, надзвичайна увага до думки певних осіб і т. д. Метод Дельфі вважається найефективнішим у прогнозуванні майбутніх подій.
Ме́тод експе́ртних оці́нок або метод Дельфі (англ. Delphi technique) — один з основних класів методів науково-технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна збудувати адекватну модель майбутнього розвитку об'єкта прогнозування.
Відправною інформацією при цьому є думка спеціалістів, які займаються дослідженнями й розробками в прогнозованій галузі.
Методи експертних оцінок поділяють на індивідуальні та колективні.
Індивідуальні бувають двох типів: оцінка типу «інтерв'ю» та аналітичні (найпоширеніші з останніх — морфологічні — виявлення різних варіантів поведінки об'єкта прогнозування та метод складання аналітичних оглядів).
Серед колективних методів розрізняють:
метод комісії,
метод віднесеної оцінки та
дельфійський метод.
Метод комісії передбачає проведення групою експертів дискусії для вироблення заг. думки щодо майбутньої поведінки прогнозованих об'єктів. Недолік цього методу — інерційність (консервативність) поглядів експертів щодо прогнозованої поведінки об'єкта.
Цих вад можна частково позбутися шляхом віднесеної оцінки, або методу «мозкового штурму».
Досконалішим методом колективної оцінки є дельфійський метод. Він передбачає відмову від прямих колективних обговорень. Дебати заміняють програмою індивідуальних опитувань, які здебільшого проводять у формі таблиць експертної оцінки. Відповіді експертів узагальнюють і передають їм назад (іноді разом з новою інформацією про об'єкт), після чого експерти уточнюють свої відповіді. Таку процедуру повторюють кілька разів, поки не досягають прийнятної збіжності всіх висловлених думок. Оцінки Е.о.м., як правило, перетворюють на кількісну форму.
Наступним етапом розвитку методу експертних оцінок є метод «прогнозованого графа». Суть його полягає в побудові на основі експертних оцінок і наступного аналізу моделі складної мережі взаємозв'язків, які виникають під час розв'язування перспективних науково-техн. проблем. При цьому забезпечується можливість формування багатьох різних варіантів науково-техн. розвитку, кожний з яких у перспективі веде до досягнення мети розвитку прогнозованого об'єкта (галузі, сфери тощо). Наступний аналіз моделі дає змогу визначити оптимальні (за певними критеріями) шляхи досягнення мети.