У чому полягає особливість формування інноваційних цілей (іц)
Процес формування ІЦ є однією з найважливіших процедур ІМ і складовою всіх планових розрахунків в інноваційній сфері. ІЦ пов'язані з місією фірми, стратегіями, життєвим циклом інновацій та організації в цілому та є орієнтиром інноваційної діяльності на задані періоди.
Для формулювання цілей інн. розвитку необхідно дотримуватись певних правил:
o формування цілі повинно починатися з дієслова в неозначеній і наказовій формі, що характеризує виконання дій ("розробити", "покращити", "підвищити")
o цілі повинні бути вимірювальними;
o цілі повинні мати науковий, технічний, економічний, соціальний або політичний характер і бути орієнтованими на вирішення виробничих, кадрових, соціальних, екологічних, технічних тощо завдань розвитку організації;
o цілі мають бути достатньо точно орієнтованими в часі з позиції досягнення певних результатів;
o цілі мають бути затвердженим як управлінське рішення і зафіксованим письмово в певному документі.
Таблиця 3.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ В ІННОВАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ
Класифікаційна ознака |
Види цілей |
Період реалізації |
Довгострокові; середньострокові; короткострокові |
Рівень реалізації |
Стратегічні; тактичні |
Стан середовища |
Внутрішні; зовнішні |
Зміст |
Наукові; технічні; економічні; організаційні; соціальні; політичні |
Пріоритетність |
Пріоритетні; постійні; традиційні; разові |
Функціональна сфера |
Виробництво; персонал; фінанси; маркетинг |
Стадія життєвого циклу |
Виникнення; зростання; зрілість; спад; завершення |
У великих організаціях для формування системи цілей використовується модель дерево цілей, в якій інноваційні цілі становлять певний ієрархічний рівень.
Дерево цілей - це апробований на практиці інструмент, який реалізує системний підхід до визначення складу цілей і завдань менеджменту. Дерево цілей являє собою упорядковану ієрархію цілей, що відображає їх внутрішні взаємозв'язки і субпідрядність, основний зміст якої полягає в переході від глобальної (основної) цілі до сукупності менших за значимістю підцілей. Дерево цілей має кілька рівнів (3-4), їх кількість визначається конкретними умовами, рівнем інформації, складністю об'єкта, кваліфікацією експертів, ресурсними можливостями, необхідною точністю прогнозу. Правила формування дерева цілей:
- загальна ціль повинна містити описання кінцевого результату;
- при розгортанні загальної цілі в ієрархічну структуру виходять з того, що реалізація підцілей кожного наступного рівня є необхідною і достатньою умовою в досягненні цілі попереднього рівня;
- підцілі кожного рівня мають бути незалежними і не витікати одна з одної;
- фундамент дерева цілей повинні складати завдання, що являють собою формулювання робіт, які можуть бути виконані певним способом і у встановленні строки;
- кількість рівнів декомпозиції залежить від масштабів і складності поставлених цілей, від організаційної структури;
- важливим моментом цілеполягання є моделювання не тільки ієрархії цілей, а й їх динаміки в аспекті розвитку за певний період.
У ході розробки перспективних планів підприємства використовується динамічна модель (рис. 3.2). У дод. 2 наведено приклад побудови дерева цілей інноваційного розвитку підприємства.
Планування як функція інноваційного менеджменту полягає в обґрунтуванні основних напрямів і пропорцій інноваційної діяльності відповідно до прийнятих прогнозів та цілей розвитку, можливостей ресурсного забезпечення, інноваційного потенціалу організації, попиту ринку. Функція планування охоплює увесь комплекс заходів як з розроблення планових завдань в інноваційному процесі, так і з упровадження їх практично.
Значення функції планування полягає в тому, що в процесі планових розрахунків забезпечується деталізація цілей інноваційної діяльності, доведення їх до окремих структурних підрозділів і виконавців, визначення складу необхідних ресурсів, узгодження черговості та строків реалізації проектів, програм і окремих робіт, установлених на певний період.
Процес планування ґрунтується на аналізі та оцінці:
o факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;
o інноваційного потенціалу організації, виробничих можливостей;
o НДДКР нових технологій, нових зразків продукції;
o фінансового стану та фінансових можливостей підприємства.