- •Запитання до заліку (3 курс, 6 семестр)
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •Запитання до іспиту (3 курс, 5 семестр)
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •Запитання (4 курс, 7 семестр)
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •25. Синтаксична омонімія. Причини виникнення
- •28. Стил.Істичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
Прислівники, як самостійна частина мови, сформувалися на основі різних частин мови — прикметників, іменників,числівників, займенників, прислівників і дієслів. Творення прислівників в українській мові відбувалось і відбувається різними способами, а саме:
Прислівники прикметникового походження
1. Прислівники прикметникового походження в сучасній українській мові становлять найбільш продуктивний тип. Найбільшу групу в складі прислівників, утворених від прикметників, становлять прислівники на -о, що утворюються від називного відмінка якісних прикметників: актуально, бадьоро, весело, грамотно, давно, красиво, ніжно, чисте, фанатично, задумливо, темно, тихо, тепло.
2. Значна кількість прислівників утворюється також від прикметників у сполученні з прийменником: звисока, здавна, здалека і здалеку,згарячу, спроста; помалу, потиху, потроху; по-батьківському, по-козацькому, по-діловому, по-новому, по-доброму, по-хорошому; по-вашому, по-їхньому; востаннє, вручну, заново, наново, нарізно, напевне, нашвидку, наспіх; напоготові.
Прислівники іменникового походження
Творення прислівників від іменників буває двох видів: прийменникове творення (частіше) і безприйменникове творення (рідше). Прийменникове творення:
а) з прийменником-префіксом з- (с-): збоку, зверху, звіку, згори, ззаду, знизу, знадвору, зсередини, зозла, здаля, спочатку;
б) з прийменником-префіксом за-: завтра (з «за утра»), загодя, завчасу;
в) з прийменником-префіксом до-: довіку, довкола, додому, додолу, до останку, дотла, дощенту;
г) з двома прийменниками-префіксами: вдосвіта, знадвору, спідсподу (із з- під- з- поду),
д) з займенником що: щодня, щоранку, щотижня, щороку.
Прислівники дієслівного походження
Прислівники дієслівного походження в українській мов: становлять невелику групу. Творяться вони різними способами. Від дієслівних основ прислівники творяться за допомогою різних афіксів, наприклад: гопки, мовчки, пошепки, напомацки, досхочу, сторч, всупереч. За допомогою закінчення колишньої форми орудного відмінка множини –ма (-ома) утворені такі прислівники: дарма, жартома, крадькома, сидьма.
Здрібніло-пестливі форми прислівників
В українській мові здрібніло-пестливі форми прислівників творяться від якісних прислівників за допомогою суфіксів -еньк-, -ісіньк-, -есеньк-: гарненько, давненько, злегенька, легенько, легесенько, любенько, любесенько, любісінько, смачненько, помаленьку. Здрібніло-пестливі форми прислівників вживаються лише в розмовній мові. У творах художньої літератури вони використовуються авторами з метою стилізації під розмовну мову.
Інші типи творення прислівників
Значна частина прислівників української мови твориться на зразок складних іменників і прикметників сполученням двох основ або коренів за допомогою сполучного звука о або без нього, наприклад: босоніж, сьогодні, силоміць.
Складні прислівники, утворені сполученням двох відіменних основ, наприклад: запанібрата, силоміць, голіруч, босоніж, праворуч, споконвіку, нашвидкуруч, натщесерце, втридорога, обабіч, повсякчас, обіруч, сьогодні, стократ, чимраз.
Складні прислівники, утворені сполученням іменної основи з часткою, наприклад: якраз, щоранку, щодня, щовечора, щогодини, щодуху, щоправда.
Складні прислівники, утворені сполученням самих прислівників із службовими словами, наприклад: набагато, набіло, наглухо, надалі, надовго, назавжди, начорно, забагато, задовго, замало, занадто, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, привселюдно, відтепер, дотепер, понині, потроху, анітрохи, аніяк, дедалі, щодалі, щоденно, щонайбільше,якнайбільше.
Незначну групу становлять прислівники, утворені сполученням самих прислівників з дієслівною основою, наприклад: мимохіть, мимохідь.
Своєрідним способом творення прислівників є повторення цілого слова або його основи, наприклад: давним-давно, далеко-далеко, ледве-ледве, тихо-тихо, з давніх-давен, з діда-прадіда, мало-помалу, сухо-насухо,повік-віки, сила-силенна.
Часто прислівники творяться сполученням двох синонімічних слів (словоскладання),наприклад: без кінця-краю, гидко-бридко, зроду-віку, сяк-так, тишком-нишком, часто-густо.
Ряд прислівників утворено сполученням двох антонімічних слів, наприклад: більш-менш, видимо-невидимо.
Прислівники, утворені від прислівників
Поряд з прислівниками, утвореними від інших частин мови, в сучасній українській мові є також прислівники, утворені від прислівників. Прислівники цього типу утворюються за допомогою префіксів і суфіксів (назавжди, звідти, позавчора, післязавтра, задарма).
