- •Запитання до заліку (3 курс, 6 семестр)
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •Запитання до іспиту (3 курс, 5 семестр)
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •Запитання (4 курс, 7 семестр)
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •25. Синтаксична омонімія. Причини виникнення
- •28. Стил.Істичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного слова чогось нового, якоїсь додаткової семантики, а з нею й певної експресивності, емоційності. Роль словотвірного афікса щодо кореневої частини слова завжди семантична, але нерівноцінна, бо в одних випадках суфікс чи префікс утворює нову лексему (море — моряк, дід — прадід), а в інших тільки надає їй якогось значеннєвого відтінку: сніг — сніжок, старий — престарий. Перший спосіб словотвору можна вважати семантичним, другий — напівсемантичним, бо, наприклад, слова автор і співавтор, друг — недруг, школа — школяр, учитель — учителька семантично різні, а писати — написати, ліс — лісок — об’єднані спільністю семантики: вони розрізняються тільки лексично-значеннєвим відтінком. Словотвірна основа в обох випадках лексико-семантична, семантична: до уваги беруть лексичне значення слів і властиву їм експресію (виражальну спроможність і функціональну зорієнтованість), які привносяться суфіксом (суфіксами) чи префіксом (префіксами) до кореневої частини слова. Залежно від суфікса чи префікса повнозначне слово набуває такої стилетвірної якості, яка також визначає і його належність до певного стилю мови.
Взагалі варто сказати про словотвір — що це розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм; вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови.
Способами творення слів є лексико-семантичний (коли одне слово набуває іншого нового значення, виокремлюється, наприклад «заставляти» - змушувати, нагромаджувати якісь речі, заставляти річ в ломбард).
Лексико-синтаксичний (конструювання слів шляхом лексикалізації словосполучень: горілиць, Панібудьласка, сьогодні)
Морфолого-синтаксичний (перехід одного слова в іншу частину мови: малий (прикметник) Гей,малий! (іменник)). Таким способом можуть утворюватись і прикметники, перехід слова у прикметник називається ад'єктивізація. Наприклад: лежати – лежачий, сидіти - сидячий лежачий, рухатись – рухомий, сьогодні – сьогоднішній.
Морфемний спосіб (творення слів за допомогою морфем): префіксальний, суфіксальний, постфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний.
Основоскладання (поєднання компонентів із відмінною семантикою, належних до різних частин мови: жукоподібний, гостроголовий).
Словоскладання (поєднання синонімічних пар, стилістичний засіб: інженер-технолог, любо-мило, тишком-нишком).
Абревіація – (спосіб творення похідних слів шляхом об'єднання скорочених основ: технічний редактор – техред; скорочених і повних основ: медичне училище – медучилище; або довільного скорочення твірної одиниці).
14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
Основні способи творення прикметників такі:
а) суфіксація,
б) префіксація,
в) суфіксація і префіксація,
г) основоскладання і словоскладання
д) ад'єктивація (перехід у прикметники дієприкметників).
Найбільш продуктивним способом творення прикметників у сучасній українській мові є суфіксація. Переважна більшість прикметників утворюється від основ різних частин мови за допомогою численних суфіксів, які передають найрізноманітніші, найтонші граматичні і семантичні відтінки ознак, наприклад: білий — білявий, біленький,білісінький, білесенький, білюсенький і т. ін. Чимала група прикметників утворюється за допомогою префіксів, наприклад: без краю — безкраїй.
Префікси, за допомогою яких творяться прикметники, взагалі малопродуктивні. Тому значна частина прикметників твориться за допомогою префіксів і суфіксів разом, наприклад: при березі — прибережний.
Продуктивний тип у сучасній українській мові становить творення прикметників від двох або більше основ шляхом їх сполучення або шляхом підпорядкування однієї основи іншій, наприклад: темно-синій, історико-філологічний, п'ятирічний, працездатний і т. ін. Утворені таким способом слова становлять групу так званих складних прикметників.
Перехід дієприкметників у прикметники (ад'єктивізація) являє собою досить активний процес поповнення прикметників новими словами, наприклад: лежачий, рухомий, нерухомий, стоячий, тріскучий і т. ін.
Різні способи утворення прикметників використовуються різними стилями для надання певних відтінків.
