13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості

Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного слова чогось нового, якоїсь додаткової семантики, а з нею й певної експресивності, емоційності. Роль словотвірного афікса щодо кореневої частини слова завжди семантична, але нерівноцінна, бо в одних випадках суфікс чи префікс утворює нову лексему (море — моряк, дід — прадід), а в інших тільки надає їй якогось значеннєвого відтінку: сніг — сніжок, старий — престарий. Перший спосіб словотвору можна вважати семантичним, другий — напівсемантичним, бо, наприклад, слова автор і співавтор, друг — недруг, школа — школяр, учитель — учителька семантично різні, а писати — написати, ліс — лісок — об’єднані спільністю семантики: вони розрізняються тільки лексично-значеннєвим відтінком. Словотвірна основа в обох випадках лексико-семантична, семантична: до уваги беруть лексичне значення слів і властиву їм експресію (виражальну спроможність і функціональну зорієнтованість), які привносяться суфіксом (суфіксами) чи префіксом (префіксами) до кореневої частини слова. Залежно від суфікса чи префікса повнозначне слово набуває такої стилетвірної якості, яка також визначає і його належність до певного стилю мови.

Взагалі варто сказати про словотвір — що це розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм; вчення про словотворення, яке служить збереженню і поповненню словникового складу мови.

Способами творення слів є лексико-семантичний (коли одне слово набуває іншого нового значення, виокремлюється, наприклад «заставляти» - змушувати, нагромаджувати якісь речі, заставляти річ в ломбард).

Лексико-синтаксичний (конструювання слів шляхом лексикалізації словосполучень: горілиць, Панібудьласка, сьогодні)

Морфолого-синтаксичний (перехід одного слова в іншу частину мови: малий (прикметник)  Гей,малий! (іменник)). Таким способом можуть утворюватись і прикметники, перехід слова у прикметник називається ад'єктивізація. Наприклад: лежати – лежачий, сидіти - сидячий лежачий, рухатись – рухомий, сьогодні – сьогоднішній.

Морфемний спосіб (творення слів за допомогою морфем): префіксальний, суфіксальний, постфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний.

Основоскладання (поєднання компонентів із відмінною семантикою, належних до різних частин мови: жукоподібний, гостроголовий).

Словоскладання (поєднання синонімічних пар, стилістичний засіб: інженер-технолог, любо-мило, тишком-нишком).

Абревіація – (спосіб творення похідних слів шляхом об'єднання скорочених основ: технічний редактор – техред; скорочених і повних основ: медичне училище – медучилище; або довільного скорочення твірної одиниці).

14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості

Основні способи творення прикметників такі:

а) суфіксація,

б) префіксація,

в) суфіксація і префіксація,

г) основоскладання і словоскладання

д) ад'єктивація (перехід у прикметники дієприкметників).

Найбільш продуктивним способом творення прикметників у сучасній українській мові є суфіксація. Переважна більшість прикметників утворюється від основ різних частин мови за допомогою численних суфіксів, які передають найрізноманітніші, найтонші граматичні і семантичні відтінки ознак, наприклад: білий — білявий, біленький,білісінький, білесенький, білюсенький і т. ін. Чимала група прикметників утворюється за допомогою префіксів, наприклад: без краю — безкраїй.

Префікси, за допомогою яких творяться прикметники, взагалі малопродуктивні. Тому значна частина прикметників твориться за допомогою префіксів і суфіксів разом, наприклад: при березі — прибережний.

Продуктивний тип у сучасній українській мові становить творення прикметників від двох або більше основ шляхом їх сполучення або шляхом підпорядкування однієї основи іншій, наприклад: темно-синій, історико-філологічний, п'ятирічний, працездатний і т. ін. Утворені таким способом слова становлять групу так званих складних прикметників.

Перехід дієприкметників у прикметники (ад'єктивізація) являє собою досить активний процес поповнення прикметників новими словами, наприклад: лежачий, рухомий, нерухомий, стоячий, тріскучий і т. ін.

Різні способи утворення прикметників використовуються різними стилями для надання певних відтінків.