- •Запитання до заліку (3 курс, 6 семестр)
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •Запитання до іспиту (3 курс, 5 семестр)
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •Запитання (4 курс, 7 семестр)
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •25. Синтаксична омонімія. Причини виникнення
- •28. Стил.Істичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
1 Класифікація
1. Членування тексту (складається з двох і більше речень).
2. Смислова цілісність (єдність теми, основної думки).
3. Зв'язність (зв'язок між пропозиціями).
2 Класифікація
1. Виразність (текст завжди виражений в усній і письмовій формі).
2. Відмежованістю (наявність початку, продовження, кінця, Відмежованістю від інших текстів).
3. Зв'язність (смислова зв'язок між пропозиціями).
4. Цілісність (об'єднаність загальною темою, думкою).
5. Впорядкованість, структурність (порядок у розгортанні основної думки, мікротеми).
6. Інформативність (головна властивість і призначення тексту - передача інформації).
3 Класифікація
Самостійність, цілісність, закінченість (одна пропозиція теж може вважатися текстом)
Напруга і напруженість представляють собою різні лінгвістичні категорії. Функція категорій напруги і напруженості полягає у створенні поля напруженості речення. За допомогою напруги і напруженості речення утворює енергетичне поле. Напруженим є будь-яку речення.
Напруженість - це енергетичне властивість структури речення та його елементів. Напруженість у простому реченні є постійною величиною, яка виникає із напруженості частин речення.
Напруженість є основним чинником, що впливає на усне сприйняття простого розповідного речення.
Напруга - динамічна характеристика, що виникає в динамічному процесі розгортання речення, яка піддається опису як співвідношення між попередніми і наступними компонентами. Напруга змінюється від початку до кінця пропозиції. Напруга обумовлено комплексом складових, провідними з яких є напруженість, інтонація і синтаксична багатозначність.
Напруженість речення- це стан речення, що породжується його структурою. У простому реченні напруженість постійна і спрямована з початку речееня в його кінець. При цьому напрямок напруженості в Мікрополе може не співпадати з напрямом напруженості загального поля, що викликається валентностних відносинами слів. Функція напруженості полягає в тому, що вона служить цементування речення, обмеження його рамок. За допомогою напруженості енергія речення підтримується на всьому його протязі, немає її різких змін. Статичність напруженості визначається як незмінність її в певному відрізку мовної ланцюга, в даному випадку - в простому розповідному ізольованому реченні та його структурних складових.
33. Виклад та способи викладу.
Виклад -розкриття змісту за допомогою мовно-словесних знаків, створення тексту. Передумовою викладу є комунікативна мета, прообраз того, що має бути викладено., мислительний зародок. Цей мислительний зародок не тількивтілюється в словесних формах, а й здійснюється в слові.
Творячи текст автор по-різному підходить до вибору мовних знаків, і такий різний підхід назив. Способом викладу.
Спосіб викладу – форма організації мовного матеріалу при розкритті змісту. Є 2 спобом викладу, за якими можна виділити авторську особистість:
1. безпосередній, при якому автор сам викладає зміст явища
2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
(+ 33) безпосередній, при якому автор сам викладає зміст явища
