- •Запитання до заліку (3 курс, 6 семестр)
- •1. Фразеологія як наука. Поняття «фразеологічна одиниці». Властивості фразеологічних одиниць. Формальні та лексико-семантичні ознаки фразеологізмів.
- •2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.
- •3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці
- •4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні
- •5. Стилістичні функції афоризмів
- •6. Індивідуально-авторські фразеологізми
- •7. Трансформація фразеологізмів
- •8. Сфера функціонування трансформованих фразеологізмів
- •9. Способи трансформації
- •10. Узагальнення стилістичних засобів фразеології. Аналіз між стильових та функціонально закріплених фразеологізмів
- •11. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива їм синонімія та омонімія. Стилістична забарвленість.
- •12. Суфікси позитивної та негативної оцінки
- •13. Іменниковий словотвір: стилістичні можливості
- •14. Прикметниковий словотвір: стилістичні можливості
- •15. Дієслівний словотвір: стилістичні можливості
- •16. Прислівниковий словотвір: стилістичні можливості
- •17. Апофонія у формотворенні та словотворенні
- •18. Оказіоналізми
- •19. Стилістичні функції оказіоналізмів — розкрито у попередньому питанні.
- •20. Оказіональні іменники та дієслова
- •21. Морфологія як наука. Стилістичні можливості морфологічних засобів стилістики
- •22. Структурно-функціональна модель іменника. Категорії числа, роду, відмінку іменника з точки зору стилістики
- •23. Короткі та повні форми прикметника, стягнені та нестягнені форми, ступеневі порівняння: стилістичні настанови
- •24. Стилістичні можливості займенників та числівників
- •25. Омонімічне функціонування займенників
- •26. Стилістичні можливості дієслівних категорій (часу, способу, особи). Транспозиція категорій
- •Запитання до іспиту (3 курс, 5 семестр)
- •13. Взаємопроникнення стилів
- •14. Мовний знак (визначення, класифікації) та його особливості
- •15. Словесний знак. Етапи становлення словесно-мовного знаку. Схема словесно-мовного знаку Зарицького
- •16. Парадигматичні та синтагматичні властивості мовного знака. Ас. Дуалізм Карцевського
- •21. Стилістика як вчення про культуру мови та мовні прикраси.
- •22. Загальнолітературна (загальнонаціональна) та літературна мови. Позалітературні компоненти.
- •23. Визначення поняття «суржик». Механізми творення. Функціонування в різних стилях. Стилістичні функції
- •24. Стилістичні можливості фонетики
- •25. Характеристика походження слів. Запозичені слова. Шляхи запозичення. Умови запозичення. Наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів
- •Запитання (4 курс, 7 семестр)
- •15. Стилістичні властивості відокремлених членів речення
- •16. Стилістичні властивості однорідних членів речення
- •17. Стилістичні можливості вставних членів речення
- •18. Стилістичні можливості звертань та вигуків
- •22. Стилістичні можливості періоду тексту
- •25. Синтаксична омонімія. Причини виникнення
- •28. Стил.Істичні можливості інверсії
- •29. Стилістичні можливості повтору (витлумачення інших стилістичних фігур. Заснованих на повторі: анафора, епіфора, рефрен тощо)
- •30. Тавтологія. Причини її появу. Неминуча тавтологія, стійкі вислови тавтологічного характеру. Стилістичні можливості тавтології.
- •31. Стилістичні можливості ампліфікації
- •32. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •1 Класифікація
- •2 Класифікація
- •3 Класифікація
- •33. Виклад та способи викладу.
- •2. Опосередкований, коли зміст викладається іншою особою.
- •34. Безпосередній спосіб викладу та його різновиди. Функціонування різновидів у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •35. Опосередкований спосіб викладу: пряма мова, вільна пряма мова, напівпряма мова, внутрішня мова, внутрішній монолог. Функціонування у стилях сучасної укр. Літ-ної мови.
- •36. Модальність. Різновиди модальності
- •37. Стилізація
- •38. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів.
25. Синтаксична омонімія. Причини виникнення
Синтаксична омонімія – здатність синтаксичної конструкції виражати різні значення одночасно. Утворюються завдяки властивостям граматичних форм надавати кілька граматичних значень. Двозначність синтаксичних конструкцій розглядають як лінгво-стилістичну необачність.
Види:
В межах словосполучення: П: Ігореве вбивство
В межах речення: коли один із значущих елементів речення має синтаксичні зв’язки. П:пагорб закрив ліс – ліс акрив пагорб
На межі 2 або більше речень
Лексико-синтаксична омонімія – П: автобус проїхав зупинку
Морфолого-синтаксична синонімія – П:Навколо мами стояли чужі; Вона думає про подарунок матері.
Власне синтаксична омонімія – П: попрацюю трохи з тобою
Амфіболія (з грец. неоднозначність) – таке розташування слів у реченні, яке сприяє появі додаткового значення, непередбаченого автором. П: у листі повідомлялося про втечу з табору німців.
Усунення омонімії в реченні – деомонімізація.
Причини виникнення омонімії – фіговий розвиток автора, відсутність досвіду і бла бла.
28. Стил.Істичні можливості інверсії
Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.
Приклади:
Я, тільки-но згадаю, Як друзі гинули в вигнанні, в кайданах, Пригадую і вас у цім далекім краї, Встаєте, як живі, у мене ви в очах (7, 95, «Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві» А.Міцкевича);
При інверсії основний зміст речення зберігається, але зміна порядку слів дозволяє внести додаткові змістові відтінки, підсилити виразність слів. Наприклад, у реченні В Українському домі вітали з п'ятиріччям Академію муніципального управління комунікативним завданням є повідомлення про те, що відбулося. При іншому порядку слів Академію муніципального управління вітали з ювілеєм в Українському домі підкреслюється місце, де святкувався ювілей. У реченні Академію муніципального управління вітали в Українському домі з ювілеєм повідомляється про характер ювілею — п'ятиріччя. Із цих прикладів бачимо, що кінець речення — це сильна позиція для будь-якого члена речення і найпростішим способом виділення якогось слова чи словосполучення є винесення його на останнє місце у реченні.
Інверсія часто спричинює зміну експресивного забарвлення речення, отже, непрямий порядок слів частіше зустрічається в розмовному та художньому стилях.
Наведемо кілька правил, що регулюють порядок членів речення. В офіційно-діловому та науковому стилях переважає передування підмета присудку (прямий порядок слів); Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами. Ремонт будівель здійснюватиметься без відселення мешканців.
Не виключаються у цих стилях конструкції з інверсією головних членів речення. Йдеться про такі випадки, коли при зміні розташування підмета і присудка зберігається нейтральність висловлювання. Наприклад, нормою є передування присудка підметові у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї; "Комп'ютеризація пошти, — розповідає директор Львівської дирекції "Укрпошти " Анатолій Кидисюк,— дала можливість закласти надійну технічну базу для розширення сфери послуг"; "У Володимирі-Волинському працює сьогодні 1200 підприємств", — інформує міський голова Петро Данилович Саганюк.
Нормативним є передування присудка підметові у реченнях, на початку яких стоять обставинні слова, як-от; Значно зменшує імовірність крадіжки у квартирах встановлення автономної сигналізації; На території України діють норми безплатної видачі робітникам спеціального одягу.
Що стосується узгодженого означення, то нейтральною позицією для нього є передування означуваному слову; Зовнішньоекономічна діяльність є важливим фактором розвитку національної економіки кожної держави.
Прикметник ставиться після іменника, якщо необхідно виділити ознаку. Такий порядок слів використовується у художньому та публіцистичному стилях; Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і кросну. Кують залізо із місцевих руд. І мають славу дуже розголосну (Л. Костенко); Осики лист каро-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус); Не бажаємо вам легких доріг. Бажаємо вам доріг чесних (О. Гончар).
Постпозиція узгодженого означення щодо іменника використовується в термінах і назвах товарів при класифікації об'єктів, що входять у загальний клас. Іменник при цьому означає родове поняття, а прикметник — видову ознаку: ромашка лікарська, ромашка запашна, м'ята перцева, модрина європейська, річкова мінога українська, норка звичайна, підлога паркетна, ванни емальовані чавунні, щітки масажні, білизна постільна. У цих прикладах постпозиція прикметника не має експресивно-стилістичного забарвлення, отже, вони є прикметою наукового, офіційно-ділового та публіцистичного (з позначкою "спец.") мовлення.
Поширене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, може стояти як у препозиції, так і в постпозиції до означуваного слова, порівняйте: Арбітражний суд повернув позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Арбітражний суд повернув позовну заяву і документи, додані до неї, без розгляду. Зазначену суму необхідно внести у передбачені угодою терміни. Зазначену суму необхідно внести у терміни, передбачені угодою.
Зміна розташування означень з метою їхнього змістового та інтонаційного виділення використовується у художніх і публіцистичних творах: Степан Маркевич впевнений, що степоваця піраміда була не нижча, ніж: єгипетські піраміди... (О. Гончар); Справжнє ім'я і прізвище Юрія Клена — Освальд Бургардт. І ім 'я, і прізвище не залишають жодних сумнівів щодо національного походження видатного нашого письменника (Є. Маланюк).
При кількох неоднорідних означеннях, виражених якісним і відносним прикметниками, першим ставиться якісний прикметник, а другим — відносний як такий, що виражає більш суттєву чи постійну ознаку: конкретна моральна шкода, якісний харчовий продукт, свіжий український хліб.
Якщо іменнику передують два відносні прикметники, що є неоднорідними означеннями, то першим ставиться прикметник, що виражає більш вузьке поняття: середня заробітна плата, державна виконавча влада, добровільні протипожежні формування, колективні трудові спори, особисте підсобне господарство, дитяче шкіряне взуття, борошняні кондитерські вироби, пересувна дрібнороздрібна торговельна мережа.
Неузгоджене означення ставиться після означуваного слова: громадяни похилого віку, право на обслуговування, пенсія за віком, допомога на дітей.
У конструкціях з кількісними числівниками іменник розташовується після числівника: сто грамів, п'ять кілометрів, три години. При зміні порядку слів виражається приблизність: кілограми чотири, кілометрів п'ять, години дві-три.
Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Великий інтерес викликала лекція про наркоманію у батьків. Можна подумати, що лектор розповідав про батьків-наркоманів. З речення Комісія розглянула два тижні тому висунуті пропозиції незрозуміло, що відбувалося два тижні тому — висунення пропозицій чи їх розгляд комісією. Потрібно було сказати: Великий інтерес у батьків викликала лекція про наркоманію. Два тижні тому комісія розглянула висунуті пропозиції або Комісія розглянула всі пропозиції, висунуті два тижні тому.
Порушенням норми вважається розташування поряд двох прийменників, наприклад: Необхідно ознайомитися з доданими документами (замість:... з документами, поданими до позовної заяви); Квиток дійсний тільки у цьому рейсі (замість:... на рейс, зазначений у ньому).
