2. Класифікація фразеологізмів за ступенем мотивації, за походженням, за функціонуванням.

За походженням (етимологією) фразеологізми поділяються на:

1. Сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам; світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка промовка. Сюди належать прислів’я і приказки.

2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, зняти полуду з очей, закласти фундамент.

3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і, дивитися крізь пальці; contra spem spero.

4. Вислови з античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, не можна двічі увійти в ту саму річку.

5. Біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина, притча во язицех, пісня пісень.

6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати) – іскра вогню великого, нове життя нового прагне слова.

За функціонуванням фразеологізмів:

1. Фразеологічні метафори народного характеру: брати в шори, пасти задніх;

2. Фразеологічні метафори літературного характеру: аннібалова клятва, троянди й виноград (крилаті метафоричні словосполучення);

3. Фразеологічні образні узагальнення народного характеру (прислів’я)

4. Фразеологічні образні узагальнення літературного характеру;

5. Специфічно жанрова фразеологія (стабільні робочі формули).

За ступенем мотивації немає???

3. Логіко-понятійні, образні, предикативні та непредикативні мовні одиниці

Логіко-понятійні фразеологізми – відсутні емоції, аксіоми, теореми)

4. Афористика. Групи афоризмів: фольклорні та книжково-літературні

Афористика –сукупність висловів, які відображають життєвий досвід людини. Узагальнені за змістом, короткі за форматом, за побудовою речення. Такий твір, що виражає закінчену думку, називається афоризмом. Афоризмами можуть бути прислів'я, сентенції класичних авторів, крилаті вислови з літературних та філософських творів. Афоризм – роман одним рядком.

За походженням є фольклорні та книжно-літературні. Фольклорні: прислів’я (короткий ритмічний образний вислів, який має двочастинну будову, а за змістом повчальний характер); приказка (не містить повчального змісту, 1-частинная будова); афоризми (узагальнена, завершена думка автора, в лаконічній формі); сентенція (вислів, що містить повчальний зміст); максима (вислів з етичним принципом); парадокс (судження, що розходиться із загальноприйнятим. Книжно-літературні: дотеп, літературна цитата, ремінісценція (навіювання), крилаті слова, формули мовленнєвого етикету.

5. Стилістичні функції афоризмів

Оцінна, емоційно-експресивна, характеристична, гумористична, інтелектуалізації, створення урочистого і зниженого тону.

6. Індивідуально-авторські фразеологізми

Класифікація прийомів стилістичного використання ФО становить певну трудність, тому що самі прийоми не виступають ізольовано, а накладаються один на одного, збігаються окремими ланками й характеризуються синкретичністю.

Найуживаніші різновиди трансформації ФО можна поділити на три основні групи: 1) прийоми, пов'язані зі зміною форми компонентів або компонентного складу ФО; 2) прийоми, пов'язані з контекстним обігруванням ФО чи їх окремих компонентів; 3) прийоми, пов'язані з використанням загального образу ФО.

Граматичні (формальні) зміни ФО не несуть суттєвої трансформації їх семантики. Вони констатують майстерне пристосування письменником конкретної ФО до конкретних мовленнєвих умов. Лексична заміна (субституція) компонентів ФО зумовлена нарізнооформленістю та цілісністю образу фразеологізмів і таїть у собі величезні виражальні можливості. Фразеологічний еліпсис. Розрізняємо два види еліпсиса: еліпсис-скорочення та еліпсис-стиснення. При еліпсисі – скороченні опускається один або кілька крайніх компонентів: солі на рану, всіма фібрами. При еліпсисі-стисненні опускається один або кілька центральних компонентів: як об стінку, як виріс. Парцеляція ФО сприяє експресивному виділенню думки. ФО, що виступають у ролі парцелятів, не поривають семантичного зв’язку з реченням. Основне завдання такого типу індивідуально-авторського вживання фразеологізмів – зосереджувати увагу на певній деталі в характеристиці зображуваних предметів і явищ.