15. Українська культура в епоху Середньовіччя: дохристиянська і християнська.

Культура середньовічного суспільства зосереджується насамперед на його релігійних віруваннях.

Дохристиянські вірування східних слов'ян.

Суспільство Київської держави за ідеологічними ознаками було тісно пов'язане з хритиянською релігією. Проте до самого процесу формування нової спільноти і по-яви першої східнослов'янської держави має стосунок інша релігійна система - язич-ництво. Ранні релігії класового суспільства були загалом досить розмаїтими. Це пояс-нюється особливостями розвитку тих чи інших народів кожна з таких релігій пов'я-зана з певною етнічною спільнотою і становить невід'ємну частину такої спільноти. Усі ці релігії були політеїстичними, тобто кожна з них являла собою сукупність культів великого числа богів.На початковому етапі формування Київської Русі язичницький світогляд на-ших предків являв собою складну суміш пережитків сивої давнини (уявлень, що ви-никли ще в часи первісного ладу) з новими їх формами, які вироблялися свідомістю в перебігу зародження класових відносин. Наприклад, широко зберігалося обожню-вання сил природи, тварин та рослин.Важливе місце в житті східних слов'ян посідали культові споруди: капища, святилища, - де стояли виконані з різного матеріалу зображення язичницьких богів.В пошані у слов'ян були також священні дерева і дикі тварини, насамперед мо-гутні старі дуби й дикі кабани - вепри.Отже, наведені матеріали свідчать про те, що в дохристиянські часи у східних слов'ян була значна кількість культових споруд. Переважно святилища - капища, де стояли зображення язичницьких богів у вигляді статуй. Більша частина з них стояла просто неба і являла собою округлі чи овальні майданчики з ідолами та жертовника-ми посередині. І тільки окремі могли бути культовими храмовими будівлями (панте-он у Києві та деякі інші комплеси).

Культура укр. Русі за своїм походженням і характером була культурою Європейською але і значним впливом культур сходу. Після прийняття християнства активно розвивається література. Осередками освіти на Русі як і в Європі ставали храми та монастирі при них відкривали бібліотеки,школи.Софіївський Собор у Києві на деякий час став осередком культурного і політичного життя.Освіта була доступна не лише для знаті і духівництва,а й для простого народу.Більшість літературних памяток Київської Русі написана Кирилицею,з прийняттям християнства розширюється використання та прискорюється розвиток писемної культури.Найвідоміші пам’ятки літератури Київської Русі-«Повістьмин.літ», «Слово о полку Ігореві», «Києво-Печерський патерик»

Відомими архітект.памятками є Собор св. Софії, Михайлівський золотоверхий собор,Кирилівська церква,золоті ворота.

16.Творчість й.Г. Пінзеля.

Українським Мікеланджелом називають галицького скульптора XVIII ст. Іоана Георгія ПІНЗЕЛЯ. Його праці можна знайти у різних куточках Західної України, а також у музейних збірках світу

І. Г. Пінзель прожив у Бучачі приблизно 15 років, заснував тут сім’ю, мав майстерню і залишив значну частину свого спадку.

1750 р. — І. Г Пінзель створив першу відому свою роботу — придорожню статую святого Яна Непомука у Бучачі;

приблизно 1750 р. — вівтар з фігурами Архангелів Михаїла та Гавриїла для парафіяльного костелу у Монастириськах;

1750-ті рр. — вівтар святого Тадея і вівтар святого Миколая для Успенського костелу у Бучачі, зокрема скульптури святих Вікентія і Франциска Борджіа, ангелів, рельєф на тему турецьких війн, розп’яття;

1750-51 рр. — скульптурні композиції для Бучацької ратуші: 12 подвигів Геракла, „Давид перемагає Голіафа”, „Самсон розриває пащу лева”, „Посейдон заспокоює море”, Феміда, Невільник, Козак;

1751 р. — придорожна статуя Богородиці у Бучачі.

1755 р. (?) — для церкви Покрова Богородиці у Бучачі: різьблені амвон та бічні вівтарі Миколая і Вознесіння з алегоричними постатями Віри, Мудрості, Мужності, святого Товія, а також рельєфи „Відсічення голови Іоану Предтечі”, „Чудо святого Миколая”, „Подорож в Емаус”, рельєфи „Ангел-хоронитель”, „Благовіщення” на дияконських дверях храму, царські врата;

1755-58 рр. — скульптурна група „Святий Фелікс з Дитиною” для костелу у Маринополі;

1756-57 рр. — скульптури для костелу тринітаріїв у Львові (храм згорів у 1848 р.);

1757-58 рр. — скульптурні групи „Самсон роздирає пащу левові”, „Жертвопринесення Авраама”, „Розп’яття” з при стоячими Богоматір’ю, Іоанном та ангелами у костелі села Годовиця поблизу Львова;

кінець 1750-х рр. — статуя святого Онуфрія для монастиря у Рукомиші;

1759-61 рр. —скульптури для фасаду львівської СвятоюрськоїКатедри, „Юрій Змієборець у битві зі змієм”, святий Атанасій, святий Лев;

1760 р. (інша версія — 1752-55 рр.) — вівтар Марії парафіяльного костелу у Городенці зі скульптурами святих Анни, Марії, Єлизавети, Йосипа, Якима та ангела;

1760 р. — скульптури для костелу у Буданові, зокрема отця Церкви святого Ієроніма;

1761 р. — п’ять вівтарів для парафіяльного костелу у Монастириськах, зокрема статуї святих Якима, Анни, царя Давида та Авраама.