
- •1.Періодизація української культури.
- •2.Культура матеріальна і духовна.
- •3.Дослідження української культури вченими.
- •4. Основні функції культури:
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6.Трипільська культура.
- •7.Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9. Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10. Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.
- •15. Українська культура в епоху Середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •16.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •17.Християнське мистецтво:книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі їх оздоблення.
- •18.Фольклор і народна культура.
- •19.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні що стали народними.
- •20.Кобзарське мистецтво і його найвідоміші представники.
- •21.Звичаї та обряди українців.
- •22.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •23.Українське культурне піднесення кінця 15 – початку 17 ст.
- •24.Вишивка. Килимарство.
- •25. Писанкарство.Різьба по дереву.
- •26.Кераміка. Вироби зі скла.
- •28.Українське національне вбрання.
- •29.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •30.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •31.Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •32.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •33.Г.Сковорода-філософ,письменник,музикант.
- •34. Визначні діячі української музики XVII - XVIII ст.. (м.Дилецький, м.Березовський, а.Ведель, д.Бортнянський).
- •36. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •37.Зірки української естради.
- •38.Епоха просвітительства у Європі і в Україні.
- •39.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •40. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст..; 1)натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4)неореалізм.
- •41.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •42.Т.Шевченко – художник.
- •43.Катерина Білокур і її доля.
- •44.Творчість Марії Приймаченко.
- •45.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •46.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •47.Театр Корифеїв.
- •48.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •49.Театральна родина Стадників.
- •50.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •51.Злети та втрати українськой культури у 20 ст.
- •52. «Розстріляне Відродження»
- •53.»Відлига « і поява шістдесятників .
- •54.Посмодермізм в українському мистецтві кн. 20-поч21 ст.
- •55.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •56.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •57.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •58.Велико-Сорочинський іконостас.
- •59.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •60.Скит Манявський як духовна памятка.
- •61.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •62.Кирилівська церква її побудова та реставрація.
- •63.Почаївська лавра, історія створення,святині,стилі побудови основних верхов.
- •64.Києво-Печерська лавра.
- •65.Замки україни.
- •66.Фортеці України.
- •67. «Цар-колос» к.Білокур.
- •68. «Українська ніч» а.Куїнджі.
- •69.Андріївська церква.
- •70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •71.Шевченківські місця на Україні.
- •72.Гетьманські столиці
- •73. Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •74.Скіфська золота пектораль.
- •75.Мініатюри м.Сядристого.
- •76.Будинок з химерами в.Городецького.
- •78.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •79. Фільм «Земля» о.Довженка.
- •80. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •81. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •82. Печера Вертеба.
- •84. Ікона Волинської Богоматері, Ікона Холмської Богоматері.
- •85. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
84. Ікона Волинської Богоматері, Ікона Холмської Богоматері.
Холмська ікона Божої Матері — чудотворна ікона Божої Матері, особливо шанована християнами Західної України. Ікона знаходиться в Музеї Волинської Ікони в місті Луцьку. Першу письмову згадку за Холмську Богородицю знаходимо у Галицько-Волинському літопису при описі подій за 1259 рік. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмською, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223—1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм. Холмський образ Богородиці – найдавніший з усіх наявних в Україні та один із найстаріших у світі.
З’явившись на Русі ще в домонгольські часи, Богородиця Холмська пережила з нашим народом і лихоліття, і тріумфи, а незліченна кількість див, що сталися після молитов перед нею до Всемогутнього Бога, мало не одразу закріпили за її назвою означення чудотворна. Так, наприкінці 1240-го чи на початку 1241 року Холм оточили монголо-татари, але після того як дві князівни повеліли виставити цей образ на оборонні вали, загарбники мерщій зняли облогу.
Але через 20 років Холм опинився таки в руках ординців: храм, у якому перебував образ, було знищено, а сам він, понівечений, понад сто літ пролежав під його руїнами.
Опис. Холмська ікона Божої Матері написана темперними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На Іконі зображено Божу Матір, яка тримає на правій руці дитину Ісуса, який правою рукою благословляє, а в лівій тримає сувій. За стилістичними ознаками найближчою аналогією Холмській Богородиці є Володимирська (Вишгородська) ікона Божої Матері. На іконі збережено 70 % авторського живопису.
Ікона Волинської Богоматері. Автором ікони «Волинська Богоматір» дослідники називають Петра Ратенського, митрополита Київського, пізніше Московського, родом волинянина. Виявлена реставраторами ікона Волинської Богоматері є зразком так званих чудотворних християнських святинь. Волинська ікона з Луцька належить до типу зображень Богоматері, що мають назву “Одигітрія”. Велична, спокійна фігура Діви Марії з дитиною на руці втілює найвищу ступінь натхненності. Її молоде обличчя з великими, спокійними, мудрими очима надихає на впевненість. Незвичайно пластичні лінії малюнка окреслюють деталі цих двох персонажів.
На ній зображена Богоматір з маленьким сином Ісусом на лівій руці. Її голова злегка схилена до сина, а права рука звернена до нього. Одягнена Богоматір у блакитно-зелену блузу, що виглядає на правій руці та з-під верхнього плаща (мафорія), який накинутий на голову й складками спадає з похилих плечей. Його краї орнаментовані стрічками й орнаментальним плетінням із ниток.
На її дитині — біла орнаментована сорочка, на плечах і поясі — зеленуватий шарф, а на колінах — жовтий хітон. Ісус зображений фронтально сидячи, права рука зігнута в молитовній позі, ліва лежить на стегнах. Навколо голови діви Марії та Ісуса — круглі золотисті німби, причому німб Ісуса розділений смугами хреста, з яких завжди видно тільки три кінці. У лівому кутку ікони слов’янськими літерами — напис про зображення Богоматері, а зверху від її сина — напис його імені.